Лектор докладно проаналізував разом з учасниками усунення помилок позову до адміністративного суду, а саме:

• 1. Характерні помилки при підготовці позовної заяви до суду.
• 2. Види позовних заяв.
• 3. Позовна заява як документ діловодства.
• 4. Стиль викладання процесуальних документів.
• 5. Помилки при оформленні мотивувальної частини позову.
• 6. Необґрунтовані вимоги суду про надання доказів.
• 7. Дії з позовом під час розгляду справи.

У рамках характеристики помилок позову до адміністративного суду акцентовано на наступному:

1. Характерні помилки при підготовці позовної заяви до суду:

1. Помилки при оформленні позову:

• Позовна заява як документ діловодства.
• Невірне неповне зазначення або не зазначення необхідних реквізитів сторін, визначених п.2 ч.5 ст. 160 КАС України.
• Зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується.
• Стиль та мова викладення позову.

2. Помилки при оформленні мотивувальної частини позову:

Невідповідність викладення змісту позовних вимог, вимогам ст. 160 КАС України:

• у позовній заяві зміст позовних вимог взагалі не зазначений;
• неконкретизоване (не зазначено) які саме рішення, дії чи бездіяльність оскаржуються;
• не визначено вимог щодо кожного з відповідачів;
• не визначений спосіб захисту.

3. Помилки при подачі адміністративного позову:

• Не надання доказів представництва.
• Недоліки під час подання додатків до заяви.

2. Види позовних заяв:

• Позовна заява:

Суб’єкт звернення – особа (фізична або юридична). У виключних випадках СВП (282,284,285,289 КАСУ);

Предмет розгляду – захист прав свобод та інтересів особи.

• Адміністративний позов:

Суб’єкт звернення – суб’єкт владних повноважень;

Предмет розгляду – виконання повноважень.

• Заява:

Суб’єкт звернення – органи доходів і зборів (283 КАСУ);

Предмет розгляду – спеціальні заходи.

Вимоги до позовної заяви (КАС ВС справа № 640/7166/20 від 07 грудня 2020 року):

Щоб адміністративний позов був прийнятий до провадження судом 1 інстанції, позивачу необхідно дотримуватись порядку подання позовної заяви в межах реалізації права на звернення до суду та кореспондуючого права на повноважний суд з урахуванням положень пункту 1 ст. 6 КЗПЛ, ст. 55 КУ, ч.4 ст. 55 КАСУ.

Крім того, пунктами 6, 7 ч. 5 ст. 44 КАСУ передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.

Отже, учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на звернення з позовом до суду, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання своїх процесуальних обов`язків, вимог закону і суду, зокрема стосовно належного оформлення позовної заяви, в тому числі щодо своєчасного пред`явлення позову для чого особа, зацікавлена у її поданні, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

3. Позовна заява як документ діловодства

ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів», затверджений наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55:

Повинен мати такі властивості:

1. Атрибутивність;
2. Функціональність;
3. Структурованість.

Текст позову:

• Формат: А4 Шрифт: Times New Roman 14-го кегля.
• Вирівнювання тексту, відступів і інтервалів.
• Нумерація сторінок, розділів, абзаців.
• Виділення тексту: лише жирним і лише ключові слова або висновки.
• Кольорове виділення: заважає сприйняттю тексту.
• Візуальні включення: малюнки, інфографіка, графіки, ілюстрації.
• Таблиці з розрахунками.

Судова практика:

Відповідно до вимог п. 5.27 ДСТУ 4163-2003 «Вимоги до оформлювання документів», який затверджений Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55, засвідчення копій документів здійснюється шляхом проставляння відмітки зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Всупереч вищенаведеним вимогам процесуального закону, позивач додає копії доданих до позовної заяви документів, які не засвідчені у відповідності до вимог п. 5.27 ДСТУ 4163-2003. Разом з тим, відповідно до ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації», такою затвердженні вимоги до оформлювання документів», які скеровуються до державних органів, в тому числі і до суду. Згідно з цим стандартом дозволеним є шрифт основного тексту Times New Roman, розмір 12, 14 друкарських пунктів, текст документів, надрукованих на папері формату А4, рекомендовано друкувати через 1,5 міжрядкових інтервали.

Безумовною вимогою до усіх документів є їх чіткість та читабельність. Як вбачається з копії протоколу про адміністративне правопорушення та довідки фактичної перевірки, які долучено до матеріалів позову та їх екземпляру для відповідача, дані документи є не чітким та не читабельний у повній мірі через низьку якість його копії. За наведених обставин, позивачу слід виправити вищевказані недоліки адміністративного позову.

4. Стиль викладання процесуальних документів

• Офіційно-діловий стиль – функціональний різновид мови, який слугує для спілкування в державно-політичному, громадському й економічному житті, законодавстві, у сфері управління адміністративно-господарською діяльністю.
• Залежить від адресату: відповідач, суд, громадськість (суспільство)
• Мета: захист прав, свобод та (або) інтересів, виконання владних повноважень, заборона (обмеження) діяльності та інші.
• Способи: залежить від характеру публічно-правових відносин.

Критерії застосування офіційно-ділового стилю при написанні процесуальних документів:

Логічна основа викладення тексту :

• однозначність, послідовність, точність викладу фактів;
• об’єктивність оцінок, гранична чіткість висловлювань;
• логічна завершеність висловленої думки та висновків.

Юридична техніка:

• терміни та юридичні сполучення;
• широке використання професійної термінології, канцеляризмів, абревіатур;
• емоційно-експресивна нейтральність викладення тексту.

Вимоги до лексики й фразеології:

• лексичні норми сучасної української літературної мови;
• відсутність поза літературних лексичних одиниць (діалектизмів, жаргонів, просторічних виразів, слів із суфіксами суб’єктивної оцінки тощо);
• індивідуальний стиль та манера написання.

Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з постановою від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19:

Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадами (принципами) адміністративного судочинства, а також його завданню. З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені ч. 3 ст. 45 КАС.

5. Помилки при оформленні мотивувальної частини позову

Невідповідність змісту положенням ст.160 КАС України:

• зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
• виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
• у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень – обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
• у справах щодо оскарження нормативно-правових актів – відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.

Щодо «альтернативних» позовних вимог ВП ВС №990/150/23 від 22.02.2024:

Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах. … зміст позовних вимог – це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову. Суд не наділений повноваженнями визначати спосіб захисту порушеного права на стадії відкриття провадження, оскільки саме позивач наділений правом на звернення та обов`язком визначення способу захисту.… формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України. Крім того, чітке визначення предмета позову та суті спірних правовідносин має значення, зокрема, і для правильного обчислення строку звернення до суду.

6. Необґрунтовані вимоги суду про надання доказів

Постанова ВП ВС від 24 лютого 2021 року Справа № 9901/313/20:

Повертаючи позовну заяву в частині вимог про зобов`язання з відшкодування за рахунок держави завданої шкоди протиправними діями та бездіяльністю СВП та моральної шкоди, суд 1 інстанції зазначив, що: надіслані позивачкою пояснення не приймаються ВС як належне виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, оскільки необхідно було подати нову позовну заяву у зв`язку з тим, що розрахунки є частиною обґрунтування позовних вимог щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди; позивачкою не надано належних і допустимих доказів на підтвердження викладених обставин стосовно завданої їй моральної шкоди.

Як убачається з матеріалів провадження, на виконання ухвали ВС про залишення позовної заяви без руху особа надіслала пояснення, у якому зазначила ціну позову та вказала, що матеріальні збитки обчислені у загальній сумі, яка складається з трьох розрахунків і даних про індекси девальвації гривні, курси валют, примірних розцінок на послуги із сайту АТ «Чернігівгаз», на підставі яких вони обчислені. Вона також указала, що розрахунок суми до стягнення додано до позовної заяви (додаток № 13). Щодо суми моральної шкоди позивачка зазначила, що при її обчисленні керується практикою ЄСПЛ.

Отже, позивачка уточнила ціну позову та вказала, що при поданні позовної заяви вона надавала розрахунок суми до стягнення у додатку № 13, який долучила до своїх пояснень.

З огляду на викладене ВП ВС дійшла висновку про дотримання позивачкою в цій частині вимог пункту 3 частини п`ятої статті 160 КАС України при поданні позовної заяви, відтак немає необхідності для подання нової позовної заяви, про що зазначив суд першої інстанції.

Висновки суду 1 інст. про те, що позивачка не надала належних і допустимих доказів на підтвердження викладених обставин стосовно завданої їй моральної шкоди, не можуть бути підставами для повернення позовної заяви в цій частині, оскільки позивачка пояснила своє бачення обрахунку моральної шкоди, пов`язаного з практикою ЄСПЛ щодо застосування відшкодування справедливої сатисфакції за тривале порушення гарантованих прав.

7. Дії з позовом під час розгляду справи:

1. Збільшення або зменшення позовних вимог;
2. Зміна предмету або підстав позову;
3. Вихід судом за межі позовних вимог;
4. Відмова від позову;
5. Залишення без розгляду;
6. Повернення позов.

Першоджерело - https://tinyurl.com/mypp75ks