Як укласти усний договір про надання правової допомоги, щоб уникнути зловживань? — відповідь на це питання пропонуємо розглянути на прикладі з судової практики.

Особа звернувся до суду із позовом до адвоката про стягнення коштів.

Позовна заява особи мотивована тим, що між ним та адвокатом був укладений договір про надання правової допомоги.

Відповідно до умов вказаного договору адвокат зобов`язувався надати правові послуги щодо юридичного супроводу в районному суді міста Києва цивільних справ про розірвання шлюбу, укладеного між подружжям та про встановлення місця проживання неповнолітніх дітей. Відповідно до пункту 2 додатку до вищевказаного договору вартість робіт склала 22 000 грн, оплата проводиться у повному розмірі на момент підписання угоди. Вказані грошові кошти були сплачені позивачем на рахунок адвоката .

Протягом співпраці адвокат увійшов до особи в довіру, а потім коли він втратив пильність, почав його обманювати та вчинив наступні дії: вручив йому сфальсифіковані судові рішення, у тому числі підроблені ухвали суду із завищеними сумами судового збору, надсилав на електронну пошту сфальсифіковані банківські квитанції про необхідність сплати судового збору у розмірі, які не відповідали ставкам судового збору, визначеним Законом України «Про судовий збір», повідомляв йому неправдиві відомості щодо результатів розгляду судами зазначених цивільних справ.

Вказані документи та інформацію відповідач надавав особі особисто, у вигляді смс-повідомлень, листів, які надходили на електронну адресу позивача.

Зазначені обставини підтверджуються висновком експертного дослідження інформації, якою здійснювався обмін за допомогою електронних засобів зв`язку .

Посилаючись на зазначені обставини, особа просив суд стягнути із адвоката на його користь 219 637,93 грн безпідставно одержаних коштів, 171 966, 88 грн процентів за безпідставне користування грошовими коштами позивача та 100 000,00 грн у відшкодування завданої моральної шкоди.

У відповідь адвокат звернувся до суду із зустрічним позовом до особи про стягнення заборгованості за надання правничої допомоги у розмірі 22 726,07 грн, а також 50 000,00 грн у відшкодування завданої моральної шкоди.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що дійсно між сторонами був укладений договір про надання правової допомоги № 12-06/15. Відповідно до умов вказаного договору він як адвокат зобов`язувався надати правові послуги щодо юридичного супроводу в районному суді міста Києва цивільних справ про розірвання шлюбу, укладеного між особою, яка до нього звернулася та про встановлення місця проживання неповнолітніх дітей .

Вартість робіт за вказаним договором склала 22 000,00 грн, однак, окрім робіт, вказаних у пункті 1 додатку № 1 до договору за ініціативи особи, адвокат надав додаткову правову допомогу по справах.

Адвокат запропонував особі укласти між ними новий договір про надання правової допомоги з чітким переліком юридичного супроводу, але під час переговорів сторони дійшли згоди, що предмет договору було узгоджено усно, а винагороду за правничу допомогу особа буде перераховувати на банківські реквізити адвоката у розмірі, пропорційно витраченому часу, що у кінцевому результаті склало суму у розмірі 242 364 грн.

Отже, чи правильно був укладений усний договір про надання правової допомоги?

У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2021 року у справі № 756/6373/18 (провадження № 61-13368св19) зазначено, що відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом положень частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках: надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим — з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди — у найближчий можливий строк.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

За змістом цієї статті безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Згідно із частиною другою статті 1213 ЦК України у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У даній справі суду не було надано доказів на підтвердження доводів адвоката, що він надавав правову допомогу (додатково чи з інших юридичних/правових питань), яка була вчинена усно чи у вигляді письмової консультації, як і не було надано підтвердження того, що між адвокатом та клієнтом на виконання вимог частини другої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» укладено письмовий договір у письмовій формі протягом трьох днів після усного погодження про це.

Таким чином:

Матеріали справи не містять договору — доручення .Сторони уклали договір про надання правової допомоги, а не договір — доручення.

За таких обставин, висновки місцевого суду про недоведеність зустрічних позовних вимог є правильними.

Суди першої та апеляційної інстанцій, дослідивши докази у справі, дали їм належну оцінку з урахуванням принципів змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства.

Обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадку повернення безпідставно отриманих коштів, оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав.

У частині другій статті 1214 ЦК України передбачено можливість стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами на підставі статті 536 ЦК України.

Проценти, зазначені у статті 536 ЦК України це плата за користування чужими коштами, у тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми.

Підставою для застосування до правовідносин положень статті 536 ЦК України є факт користування чужими коштами.

Якщо сторони не встановили розмір процентів, він визначається на рівні облікової ставки НБУ. Саме з таких підстав особі було проведено розрахунок суми процентів за користування безпідставно набутими коштами.

ВИСНОВОК: договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках: надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим — з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди — у найближчий можливий строк.

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2021 року у справі № 756/6373/18(провадження № 61-13368св19)-https://reyestr.court.gov.ua/Review/94129930