Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками національну практику та практику ЄСПЛ у справах про усиновлення, а саме:
1. Загальні засади захисту прав дітей в Україні.
2. Порядок проведення усиновлення в Україні.
3. Розгляд судами справ про усиновлення.
4. Практика ЄСПЛ та ВС щодо усиновлення.
У рамках характеристики усиновлення акцентовано на наступному:
1. Загальні засади захисту прав дітей в Україні
Нормативна основа:
· Конституція України;
· Сімейний кодекс України (ст. 6);
· Закон України «Про охорону дитинства» (ст. 1);
· Конвенція про права дитини (ст. 1).
Основні засади:
· Дитина — кожна людська істота до досягнення 18 років.
· Малолітня дитина — до 14 років.
· Пріоритетним є найкращий інтерес дитини.
· Держава зобов’язана забезпечити:
1) право дитини на сімейне виховання;
2) стабільність правового статусу;
3) захист від незаконного розлучення з батьками;
4) судовий контроль за всіма формами втручання у сімейне життя.
Судовий підхід (загальний):
· Захист прав дитини має перевагу над інтересами дорослих.
· Суд діє не формально, а оцінює реальний вплив рішення на життя дитини.
2. Порядок проведення усиновлення в Україні
Основні етапи:
1. Встановлення статусу дитини, яка може бути усиновлена.
2. Перебування дитини на обліку.
3. Перевірка кандидатів в усиновлювачі.
4. Отримання висновку органу опіки та піклування.
5. Звернення до суду.
6. Судове рішення про усиновлення.
Ключові умови:
· Усиновлення здійснюється виключно в інтересах дитини.
· Обов’язкова згода:
1) батьків (якщо вони не позбавлені прав);
2) дитини, якщо вона досягла відповідного віку.
· Забороняється роз’єднання братів і сестер (за винятками, прямо передбаченими законом).
Судова практика ВС:
· Постанова ВС від 29.05.2019 у справі № 357/17852/15-ц: суд наголосив на необхідності врахування думки дитини після досягнення 10 років.
· Постанова ВС від 17.10.2018: усиновлення можливе лише за умови повного дотримання інтересів дитини.
· Постанова ВС від 10.10.2019: суд перевіряє не формальні документи, а реальні життєві обставини.
· Постанова ВС від 23.02.2023: ключове значення має стабільність майбутнього середовища дитини.
3. Розгляд судами справ про усиновлення
Процесуальні особливості:
· Справи розглядаються в порядку окремого провадження.
· Суд:
1) не пов’язаний позицією заявника;
2) перевіряє висновок органу опіки та піклування;
3) оцінює психологічні, соціальні та побутові умови.
Критерії оцінки судом:
· забезпечення стабільності життя дитини;
· емоційний зв’язок;
· можливість гармонійного розвитку;
· недопущення ризиків для дитини в майбутньому.
Практика ВС:
· ВС від 17.10.2018: суд може відмовити в усиновленні, навіть за позитивного висновку органу опіки.
· ВС від 10.10.2019: інтереси дитини мають абсолютний пріоритет.
· ВС від 23.02.2023: суд повинен оцінювати довгострокові наслідки усиновлення.
4. Практика ЄСПЛ та Верховного Суду щодо усиновлення
Практика ЄСПЛ:
1) «Піні та інші проти Румунії», рішення від 22.06.2004 (заяви № 78028/01, № 78030/01. Позиція Суду:
· інтереси дитини мають перевагу над інтересами потенційних усиновителів;
· право дорослих на усиновлення не є абсолютним.
2) «Лазоріва проти України», рішення від 17.04.2018 (заява № 6878/14). Позиція Суду:
· держава повинна діяти оперативно;
· затягування процедур усиновлення або опіки порушує статтю 8 Конвенції;
· дитина не може перебувати в правовій невизначеності.
3) «R., S. та S. проти Сполученого Королівства», рішення від 16.07.2002 (заява № 56547/00). Позиція Суду:
· розлучення немовляти з матір’ю можливе лише за наявності надзвичайних підстав;
· органи влади мають діяти з особливою обережністю.
4) «Курочкін проти України», рішення від 20.05.2010 (заява № 42276/08). Позиція Суду:
· скасування усиновлення є крайнім заходом;
· має бути доведено, що воно відповідає найкращим інтересам дитини.
Практика Верховного Суду:
· ВС послідовно застосовує підхід ЄСПЛ.
· Основні орієнтири:
1) пріоритет інтересів дитини;
2) стабільність правового статусу;
3) недопущення формального підходу;
4) врахування довгострокових наслідків.
Першоджерело https://tinyurl.com/3xsaxpzc