Підготовка до застосування права Європейського Союзу, розвиток спеціалізацій і запобігання професійним помилкам — три напрями, на яких директор Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України Савва Кузьменко запропонував зосередити подальшу роботу установи. Ці пропозиції викладено в доповіді «Від обов’язку навчання до культури професійної компетентності: стратегічні напрями розвитку».

Доповідь підготовлено до XVI Міжнародної науково-практичної конференції «Адвокатура: минуле, сучасність та майбутнє», яка відбулась 30 жовтня 2026 року в Національному університеті «Одеська юридична академія».

Результати дослідження: зростання підтвердженого виконання вимог

Основою доповіді стало дослідження освітньої функції адвокатського самоврядування. За проаналізованими даними за 2019–2025 років частка підтвердженого виконання вимог з підвищення професійного рівня зросла з 53% до 74%. Кількість адвокатів із підтвердженим виконанням збільшилася майже вдвічі при розширенні бази обліку більш ніж на третину.

У доповіді окремо враховано обставини 2022 року: після початку повномасштабного вторгнення Росії кількісні вимоги були тимчасово призупинені. Уже у 2024 році частка підтвердженого виконання перевищила показник 2021 року, а у 2025-му досягла максимуму дослідженого періоду — одночасно з підвищенням загального мінімуму навчання з десяти до п’ятнадцяти залікових годин.

Європейське право: підготовка до практичного застосування

Досвід опанування практики Європейського суду з прав людини у Вищій школі адвокатури розглядається як основа для розвитку методики навчання праву Європейського Союзу. У роботі з конвенційними стандартами увага поступово змістилася від пошуку та перекладу рішень до їхньої релевантності: відповідності обставинам конкретної справи, точності використання правового висновку та меж його застосування в національному процесі.

Саме розбір справ, зіставлення правових позицій і побудову аргументації запропоновано покласти в основу навчальних програм із права Європейського Союзу. Загальна підготовка має охоплювати його джерела, сферу дії, взаємодію з національним законодавством і практику Суду Європейського Союзу. Наступний рівень — галузеві курси за напрямами адвокатської діяльності.

У доповіді розмежовано завдання до вступу України та підготовку до членства. Нині це робота з Угодою про асоціацію, наближенням законодавства та справами, у яких право Європейського Союзу вже має значення для клієнта. Паралельно необхідно опановувати механізми, які стануть доступними за умов членства, зокрема роботу з преюдиційними зверненнями національних судів.

Для підготовки викладачів і програм у різних регіонах запропоновано розвивати наявну співпрацю з Академією європейського права, програмою «Право Європейського Союзу для правників України» та Європейською програмою Ради Європи з освіти у сфері прав людини для представників юридичних професій. Окремим результатом міжнародної взаємодії стало передання освітніх даних через Раду адвокатур і правничих товариств Європи для збору інформації Європейської комісії.

«Конкретний зміст цієї роботи професія може запропонувати сама — на основі власних даних і досвіду практиків», — зазначено в доповіді в контексті освітніх положень Люксембурзької конвенції та рекомендацій Європейської комісії.

Спеціалізація: підготовлені адвокати для складних категорій справ

Другий напрям — структуровані програми у дитячих справах і справах про воєнні злочини. Їх запропоновано розробляти за участю адвокатів, які вже мають відповідний практичний досвід, із залученням фахівців суміжних дисциплін.

У дитячих справах підготовка має поєднувати правові питання зі спілкуванням із дитиною, урахуванням травматичного досвіду та роботою в ситуаціях розходження інтересів дитини й дорослих. У справах про воєнні злочини — міжнародне гуманітарне та кримінальне право з доказуванням, цифровими матеріалами, роботою з потерпілими і свідками. Представництво потерпілих та захист обвинувачених потребують окремих практичних складових навчання.

Запропонований формат передбачає послідовний курс, розбір справ, практичне оцінювання та наставництво. Його мета — забезпечити підготовку адвокатів у регіонах, де виникає потреба у спеціалізованій допомозі. На першому етапі йдеться про навчальні програми та підтвердження підготовки; запровадження окремого професійного статусу спеціаліста потребуватиме самостійного правового рішення.

Дисциплінарна практика: окреме юридичне забезпечення та освітня превенція

Третя пропозиція стосується організації роботи зі скаргами щодо невиконання вимог з підвищення професійного рівня. Пропонується відокремити їх подання та юридичний супровід від освітньої діяльності.

«Домагатися узгоджених підходів через послідовне оскарження окремих рішень — робота, яка потребує окремого юридичного забезпечення. Ресурс Вищої школи адвокатури пропоную спрямовувати передусім на програми, методичну роботу та підготовку викладачів», — ідеться в доповіді.

Окремо запропоновано узгодити підходи до застосовних річних вимог, підтверджувальних документів, строків відповідальності та пізнішого виконання обов’язку. Це має зменшити потребу в повторних оскарженнях щодо однакових правових питань, зі збереженням індивідуальної оцінки обставин кожної справи дисциплінарним органом.

Для освітньої же роботи результати дисциплінарних проваджень мають стати джерелом практичних завдань і методичних рекомендацій. Знеособлені матеріали щодо адвокатської таємниці, конфлікту інтересів та відносин із клієнтом дозволяють працювати над запобіганням повторюваним помилкам. Поряд із цим Вища школа адвокатури має зосереджувати ресурси на нових запитах від колег — залучати фахівців і готувати правові рішення щодо питань, практика з яких лише формується.