Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
14.11.2022

У разі скасування рішення суду про позбавлення батьківських прав втрачаються ті правові наслідки, які з нього випливають

HIGHER SCHOOL OF ADVOCACY

У разі скасування рішення суду про позбавлення батьківських прав втрачаються ті правові наслідки, які з нього випливають, зокрема і право іншої особи на усиновлення

Ігнорування приписів закону щодо обов’язкової згоди на усиновлення батька / матері дитини є підставою для визнання такого усиновлення недійсним.

05 вересня 2022 року Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради, орган опіки та піклування Шевченківської районної у м. Полтаві ради, Подільський відділ реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції, ОСОБА_3, про визнання усиновлення недійсним, анулювання та поновлення актового запису про матір.

Суд установив, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають дочку ОСОБА_4. У вересні 2017 року рішенням суду у справі No 554/1796/16-ц, яке набрало законної сили, ОСОБА_1 позбавлено батьківських прав стосовно її дочки. Постановою Верховного Суду від 05 червня 2019 року скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалено нове про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав стосовно ОСОБА_4.

У грудні 2017 року рішенням суду у справі No 554/9765/17 ОСОБА_2 оголошено усиновлювачем ОСОБА_4. На момент ухвалення судового рішення про усиновлення дитини рішення суду про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав набрало законної сили.

Рішенням місцевого суду позов задоволено, мотивуючи тим, що на момент ухвалення рішення судом про усиновлення дитини ОСОБА_1 була позбавлена

батьківських прав стосовно дочки. Разом із тим, оскільки в подальшому судове рішення про позбавлення батьківських прав було скасовано, батьківські права позивача вважаються поновленими з часу позбавлення її цих прав.

Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції в частині поновлення запису про ОСОБА_1 як матір ОСОБА_4 в актовому записі про народження дитини щодо зміни прізвища позивача з «ОСОБА_4» на «ОСОБА_1», а також додаткове рішення цього суду скасовано й ухвалено нове рішення в цій частині, яким у задоволенні цієї позовної вимоги відмовлено, внесено виправлення в актовий запис про народження ОСОБА_4, поновивши відомості, внесені до усиновлення. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Верховний Суд рішення суду першої інстанції у нескасованій частині та постанову апеляційного суду залишив без змін з огляду на таке.

На розгляд суду касаційної інстанції постало питання про визнання усиновлення недійсним з підстав відсутності згоди дитини та матері. При цьому відсутність згоди на момент усиновлення позивач обґрунтовує реформацією (скасування Верховним Судом) рішення про позбавлення її батьківських прав.

Недійсність усиновлення – це вада усиновлення як правомірного юридичного факту, акта, що не призводить до тих наслідків, заради яких здійснюється усиновлення. У зв’язку з цим у законі окреслено перелік підстав для визнання усиновлення недійсним.

Згідно з частиною першою статті 236 СК України усиновлення визнається недійсним за рішенням суду, якщо воно було проведене без згоди дитини та батьків, якщо така згода була необхідною.

Підставою для визнання усиновлення недійсним є відсутність вільної згоди хоча б одного з батьків, якщо така згода була необхідною.

Верховний Суд зауважив, що батьківські права позивача, яка є біологічною матір’ю дитини, є природними та мають пріоритет над правами відповідача стосовно дитини, яких вона набула на підставі рішення суду про позбавлення батьківських прав, що згодом було скасовано. Зі скасуванням рішення суду про позбавлення батьківських прав втрачаються ті наслідки, які з нього випливають, зокрема і право іншої особи на усиновлення дитини. Через те, що на момент ухвалення судового рішення про усиновлення мати дитини була позбавлена батьківських прав, проте судове рішення про позбавлення позивача батьківських прав було скасовано, її батьківські права поновлено з часу їх позбавлення.

Відносини, які сформувалися внаслідок усиновлення, навіть у разі додержання передбаченої законом процедури, не можуть переважати над правами біологічної матері та інтересами дитини у контексті сімейних зв’язків, оскільки врахування єдності та возз’єднання сім’ї у разі розлучення є невід’ємним аспектом права на повагу до сімейного життя відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Однією із визначальних підстав для визнання усиновлення недійсним за рішенням суду є відсутність згоди батьків, якщо така згода була необхідною. Цей

припис частини першої статті 236 СК України презюмується і підлягає з’ясуванню в суді. Враховуючи той факт, що рішення про позбавлення батьківських прав було скасоване як помилкове, то можна зробити висновок про реформацію такого судового рішення, а отже воно не може мати жодних правових наслідків чи ігнорувати приписи закону щодо обов’язкової згоди на усиновлення. Таким чином, згода матері на усиновлення була необхідна.

Верховний Суд погодився із висновками судів про те, що хоча на момент вирішення питання про усиновлення неповнолітньої ОСОБА_4 її біологічна мати

(позивач у справі) за судовим рішенням була позбавлена батьківських прав, разом із цим, враховуючи факт скасування у касаційному порядку судового рішення про позбавлення батьківських прав, права матері є поновленими з часу їх позбавлення, що виключає можливість усиновлення дитини відповідачем, оскільки ОСОБА_1 не позбавлена батьківських прав стосовно дочки та своєї згоди на її усиновлення не надавала. Крім того, відсутні незаперечні докази того, що при усиновленні була надана згода дитини.

Скасування судового рішення про позбавлення одного з батьків дитини батьківських прав після усиновлення дитини іншою особою з дотриманням вимог закону в період чинності судового рішення про позбавлення батьківських прав не є самостійною підставою для визнання усиновлення недійсним на підставі частини першої статті 236 СК України, визначальним для кваліфікації усиновлення як недійсного є відсутність вільної згоди дитини та батьків, за винятком обставин, передбачених статтями 218 та 219 СК України, які дають можливість провести усиновлення без такої згоди.

Рішення про визнання недійсним усиновлення в контексті цієї справи не порушує якнайкращих інтересів дитини, а відновлює справедливий баланс між правами всіх заінтересованих осіб із належним врахуванням особливих обставин справи.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі No 554/1924/20 (провадження No 61-13340сво21) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/106506830.