Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
22.03.2022

Трудові відносини в умовах воєнного стану: адвокати вивчали нові правила на ринку праці

Ми продовжуємо проводити заходи з підвищення кваліфікації адвокатів та правопросвітництво в умовах воєнного стану в Україні.
У єдності наша сила, разом до перемоги!
Слава Україні!🇺🇦

Мобілізація, трудова повинність, дистанційна робота, простій, призупинення дії трудового договору та низка інших новел в питаннях організації трудових відносин під час воєнного стану в Україні стали предметом обговорення під час вебінару «Трудові права під час воєнного стану», що відбувся 21 березня 2022 р. у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лекторами заходу виступили Вікторія Поліщук – адвокат, медіатор, Голова Комітету з трудового права НААУ, і Ганна Лисенко – адвокат, член Ради Комітету з трудового права НААУ, партнер АО «Адвокатська сім’я Лисенко».
До участі у вебінарі долучилися близько двох тисяч адвокатів з метою оволодіти знаннями щодо нових правил трудових відносин під час війни, а також отримати відповіді на найбільш поширені питання, з якими зіштовхнулися працівники та роботодавці в умовах сьогодення.

У першому тематичному блоці Вікторія Поліщук розкрила правові підстави мобілізації працівників та звернула увагу на три основні аспекти, які варто пам’ятати щодо збереження місця роботи, посади, середнього заробітку за мобілізованим працівником, на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких такий працівник працював на час призову.
Лектор роз’яснила порядок оформлення наказу про увільнення від роботи на час проходження військової служби на підставі повістки, процедуру ознайомлення з таким наказом, а також питання обчислення середнього заробітку при збереженні виплат і відсутність потреби внесення запису до трудової книжки працівника.

У своїй доповіді Вікторія Поліщук приділила увагу законодавчим підставам та практичним аспектам запровадження трудової повинності та залученню військовим командуванням разом із військовими адміністраціями працездатних осіб до суспільно корисних робіт, які виконують під час запровадження трудової повинності.
Лектор підкреслила, що в разі залучення працівника до суспільно корисних робіт, потрібно видати наказ про увільнення його від роботи зі збереженням місця роботи й посади.

Як і для кого запроваджується дистанційна робота? – питання, що турбує спільноту у зв’язку з масовою евакуацією населення із зони воєнних дій, відповідаючи на яке лектор наголосила на наступних важливих моментах.
Дистанційна робота провадиться поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця; у будь-якому місці за вибором працівника (тобто як у себе вдома, так і в іншому місці); з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Сторони трудового договору мають можливість передбачити поєднання дистанційної роботи з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця. Також для цих правовідносин прийнятно укладення договору про повну матеріальну відповідальність.

Підставою для організації дистанційної роботи слугує наказ роботодавця (норми ч. 3 ст. 32 КЗпП не застосовуються) або трудовий договір з працівником.
Значну увагу лектор приділила під час виступу видам і порядку надання відпусток в період воєнного стану. Зокрема, наголошено на тому, що наказ про відпустку є підставою для внесення відповідних відомостей до табелю обліку робочого часу та нарахування відповідної оплати, у разі, якщо відпустка є оплачуваною.

Написання заяви про надання позачергової відпустки, не підтверджує факту досягнення згоди між працівником та роботодавцем щодо надання позачергової відпустки, оскільки відповідний наказ не видавався, працівника із таким наказом ознайомлено не було, кошти за відпустку працівнику не нараховувались.

Розкриваючи фінансову сторону простою лектор відзначила, що працівник продовжує перебувати в трудових відносинах з підприємством; йому можливо зменшити оплату праці (враховуючи зміни до статті 113 КЗпП від 30.03.2020 р.). Разом з тим, що зберігаються обов’язкові виплати (доплата за науковий ступінь, стаж, звання тощо), премію в період простою роботодавець працівникам може не сплачувати.

Організовуючи процес простою на підприємстві важливо здійснити попередження працівників і запропонувати їм переведення на іншу роботу. Оскільки відсутня форма попередження, то краще це зробити письмово. Переведення здійснюється за згодою із урахуванням спеціальності та кваліфікації працівника. Роботодавець оформлює акт простою у довільній формі, наказ про простій по підприємству, а також забезпечує табелювання робочого часу під літерою «П». З метою оформлення процедури простою в правовому полі лектор порадила учасниками взяти до уваги тематичний Лист Міністерства соціальної політики України № 179/06/186-13 від 04.10.2013 р.

В другому тематичному модулі вебінару Ганна Лисенко, яка перейняла естафету доповіді від Вікторії Поліщук, сфокусувала увагу учасників на новелах та особливостях регулювання трудових відносин в умовах воєнного стану, обумовлених Законом № 7160 від 15.03.2022 р.

Новоприйнятий Закон стосується усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, які мають трудові відносини, осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Дія Закону має перевагу над КЗпП України та іншими нормами законодавства про працю. В періоді Закон діє протягом воєнного стану, втрачає чинність з моменту припинення та скасування воєнного стану, крім ч. 3 ст. 13 Закону, яка втрачає чинність з моменту завершення виплати державою, що здійснює військову агресію, відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам.

З поміж основоположних особливостей організації трудових відносин в умовах воєнного стану Ганна Лисенко відзначила наступні.
Укладення трудових договорів на період дії воєнного стану (ст. 2 Закону):
Трудові договори за згодою сторін укладаються у будь- якій формі: усній або письмовій. Тобто, обов’язковість укладення письмових трудових договорів, перелік яких визначено ст. 24 КЗпП на час воєнного стану скасовано.

Випробування при прийнятті на роботу може встановлюватися для всіх осіб без обмежень, встановлених ч. 3 ст. 26 КЗпП України.
Унормовано можливість укласти строковий трудовий договір з новими працівниками на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника у разі фактичної відсутності працівників, які внаслідок бойових дій:
– евакуювались в іншу місцевість;
– у відпустках;
– у простої;
– тимчасово втратили працездатність, доля яких тимчасово невідома.

Законодавчі зміни торкнулися переведення працівника на період дії воєнного стану, що допускається лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрожу життя чи нормальні життєві умови людей. Переведення здійснюється без згоди працівника, крім переведення на роботу в місцевість де є активні бойові дії та допустиме, якщо робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою.

Щодо зміни істотних умов праці, лектор підкреслила, що на період дії воєнного стану норми статті 32 КЗпП України про двомісячний строк попередження працівника про зміну істотних умов праці, не застосовуються.
Глибокому аналізу лектором було піддано питання розірвання трудового договору з ініціативи працівника на період дії воєнного стану (ст. 4 Закону) та з ініціативи роботодавця (ст. 5 Закону).

Працівник може звільнитися “за один день” з причин ведення бойових дій в районі, де розташоване підприємство, загрози для життя і здоров’я працівника без завчасного двотижневого попередження. Винятком є ситуації, коли працівник залучений до суспільно — корисних робіт, або до виконання робіт на об’єктах, віднесених до критичної інфраструктури.
За нових законодавчих норм в період воєнного стану роботодавець може звільнити працівника під час тимчасової непрацездатності, під час відпустки, крім відпустки у зв’язку з вагітністю, пологами та доглядом за дитиною.

Датою звільнення є перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності,зазначений у документі про тимчасову непрацездатність, або перший робочий день після закінчення відпустки. Можливо звільнення без погодження профспілки, стаття 43 КЗпП не застосовується, крім звільнення працівників, обраних до профспілкових органів.

У доповіді Ганна Лисенко також звернула увагу адвокатів на змінах обліку часу роботи та відпочинку, зокрема, норми робочого часу 60 годин на тиждень замість 40 годин, як встановлено статтею 50 КЗпП України, збільшення скороченої тривалості робочого часу до 50 годин та інших норм згідно ст. 51 КЗпП України.

Важливим став наголос на можливості роботодавця в односторонньому порядку встановлювати шестиденний робочий тиждень, але за певних умов, а також змінювати час початку і закінчення роботи без попередження працівника за 2 місяці.
Акценти під час доповіді зроблені лектором на оплаті праці та умовам звільнення роботодавця від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, можливості призупинення окремих положень дії колективного договору.
Новим інструментом регулювання трудових відносин є призупинення дії трудового договору (ст. 13 Закону) і в своєму виступі Ганна Лисенко детально роз’яснила ключові аспекти оформлення такої процедури.

Продовжуючи тему відпусток в період воєнного стану, розпочату у виступі Вікторії Поліщук, Ганна Лисенко звернула увагу на нових правилах і тривалості відпустки відповідно до Закону та окреслила випадки, в яких може бути відмовлено у наданні відпустки під час воєнного стану. (ст. 12 Закону)

Завершуючи виступи відповідями на найпоширеніші питання у сфері трудових відносин, лектори звернули увагу учасників на тому, що Комітет трудового права НААУ системно оприлюднює на платформі Вищої школи адвокатури НААУ тематичні консультації, поради та інформаційні новини, які доступні для вільного перегляду.

У зв’язку з багаточисельною аудиторією заходу та великою кількістю питань, всі запити учасників будуть узагальнені з подальшим висвітленням відповідей на них, юридичних консультацій і правових порад у письмовій формі на сторінках ВША НААУ,
Адвокати подякували Вікторії Поліщук і Ганні Лисенко за важливі та практично необхідні знання і навички, високу фаховість і експертність виступів, відзначили змістовність, структурованість та практичну орієнтованість навчального матеріалу.

Традиційно учасники обмінялися між собою теплими словами підтримки, віри в Українську армію, Державу і Народ, впевненості в перемогу України у війні, а також у справедливу і найсуворішу відповідальність Росії за воєнні злочини, вчинені в Україні.
Вища школа адвокатури НААУ висловлює щиру вдячність лекторам Вікторії Поліщук і Ганні Лисенко та всім адвокатам, які долучилися до участі у вебінарі.