Трудові спори у судовій практиці
Про трудові спори у судовій практиці розповіла суддя-спікер Володарського районного суду Київської області (з 2016 р.), викладач (тренер) Національної школи суддів України (з 2021 р.)Людмила Макаренко під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ
Матеріали заходів
03.09.2026

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками трудові спори у судовій практиці, а саме:

1. Загальний огляд змін у законодавстві про працю.
2. Трудові спори, що не пов'язані з припиненням трудового договору.
3. Трудові спори, що пов'язані з припиненням трудового договору.
4. Гарантії для працівників, що перебувають на військовій службі.

У рамках характеристики трудових спорів акцентовано на наступному:

1. Загальний огляд змін у законодавстві про працю

Основні положення та зміни:

Конституційні гарантії та їх обмеження: Права на працю, відпочинок, соцзахист та страйк закріплені у статтях 43–46 Конституції України (КУ). На період дії воєнного стану (запровадженого з 24.02.2022) вносяться обмеження конституційних прав і свобод громадян, передбачених ст. 43 та 44 КУ, згідно зі ст. 64 КУ та ст. 1 Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Законодавче регулювання під час воєнного стану:

➤Закон № 2136-ІХ (набрав чинності 24.03.2022) діє протягом періоду воєнного стану і встановлює обмеження та особливості організації трудових відносин (п. 2 Прикінцевих положень КЗпП).
➤Закон від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (набрав чинності 19.07.2022).

Форма та види проваджень: Трудові спори розглядаються за правилами цивільного судочинства (ст. 19 ЦПК), а також у передбачених законом випадках — адміністративного (ст. 19 КАС) або господарського (ст. 20 ГПК). Трудові справи ви розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження, наказного провадження (стягнення нарахованої, але не виплаченої з/п) чи окремого провадження (встановлення фактів).

Судова практика:

Щодо змісту та гарантій права на працю:

➤Рішення КСУ від 09.07.1998 № 12-рп/1998: Право на працю не пов'язується лише з певною формою трудового договору. Державна служба та служба в ОМС є одним із видів трудової діяльності.
➤Рішення КСУ від 16.10.2007 № 8-рп/2007: Право на працю означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації, а не гарантування державою працевлаштування кожній особі.
➤Рішення КСУ від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 12.07.2019 № 5-р(I)/2019: За своєю природою право на працю є невідчужуваним і реалізується шляхом укладення трудового договору.
➤Рішення КСУ від 04.09.2019 № 6-р(II)/2019: Трудові відносини повинні ґрунтуватися на принципах соціального захисту та рівності, а гарантії захисту від незаконного звільнення є сталими (обов'язковими).

Розмежування юрисдикції:

➤Постанови ВП ВС від 16.02.2021 (спр. № 910/2861/18) та від 29.06.2021 (спр. № 916/2813/18): Визначають 3 критерії розмежування юрисдикції (суб'єктний склад; предмет спору та характер відносин; пряма вказівка в законі).
➤Постанови ВП ВС від 23.06.2020 (спр. № 680/214/16-ц) та від 15.09.2020 (спр. № 469/1044/17): Критерії відмежування справ цивільної юрисдикції.
➤Постанова ВП ВС від 15.09.2020 (спр. № 205/4196/18): Спори щодо звільнення керівників юросіб розглядаються за правилами цивільного судочинства (якщо звільнення за КЗпП), або господарського (якщо припинення повноважень за п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП / ч. 3 ст. 99 ЦК).
➤Постанова КЦС ВС від 03.06.2026 (спр. № 761/33276/23): П. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП є бланкетною нормою, тому в наказі має бути зазначена конкретна норма закону, яка встановлює підставу для звільнення.

Відмежування трудового та ЦПД:

➤Постанова КАС ВС від 21.02.2022 (спр. № 360/4284/18): Трудовий договір передбачає юридично несамостійну працю, підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку та процес діяльності, а ЦПД спрямований на отримання кінцевого матеріального результату на власний ризик виконавця.

Розгляд справ у спрощеному позовному провадженні:

➤Постанова КЦС ВС від 14.07.2021 (спр. № 761/28934/18): Якщо у справі, крім вимог майнового характеру, заявлено вимоги немайнового характеру (наприклад, поновлення на роботі), розгляд здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Строки звернення до суду (ст. 233, 234 КЗпП) та їх поновлення:

➤Постанова КЦС ВС від 07.08.2019 (спр. № 366/1618/16-ц): Строк звернення роботодавця до суду про стягнення шкоди становить один рік з дня її виявлення (день ухвалення вироку не є днем виявлення за наявності акта/висновку інвентаризації чи ревізії).
➤Постанови КЦС ВС від 11.12.2019 (спр. № 754/15548/17) та від 03.02.2021 (спр. № 536/1116/19-ц): Строки за ст. 233 КЗпП не є строками позовної давності, не перериваються і не зупиняються; застосовуються судом незалежно від заяви сторін.
➤Судовий наказ Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 19.06.2024 (спр. № 233/3407/24) та звернення Пленуму ВС від 06.09.2024 до КСУ: Щодо звуження прав працівників обмеженням строку звернення про стягнення заборгованості з з/п.
➤Рішення КСУ від 11.12.2025 № 1-р/2025: Установлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати без урахування того, що трудові відносини є триваючими, обмежило право на своєчасне одержання винагороди за працю та суперечить ч. 7 ст. 43 і ст. 55 Конституції України.

2. Трудові спори, що не пов'язані з припиненням трудового договору

Переведення (ст. 32 КЗпП, ст. 3 Закону № 2136-ІХ): У період воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу без його згоди (крім переведення в іншу місцевість, де тривають активні бойові дії), якщо робота не протипоказана за станом здоров'я, з оплатою не нижче середньої, і лише для відвернення/ліквідації наслідків бойових дій чи загроз життю.

Зміна істотних умов праці (ст. 32 КЗпП, ст. 3 Закону № 2136-ІХ): Повідомлення працівника у період воєнного стану здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов (без дотримання 2-місячного строку).

Призупинення дії трудового договору (ст. 13 Закону № 2136-ІХ): Це тимчасове припинення забезпечення роботою та її виконання у зв'язку зі збройною агресією. Не тягне за собою припинення трудових відносин. Роботодавець повинен за 10 днів повідомити про відновлення роботи.

Заборона мобінгу (цькування) (ст. 2-2 КЗпП): Дії роботодавця щодо зміни робочого місця чи оплати в межах закону не вважаються мобінгом.

Судова практика:

Переведення:

➤Постанова КЦС ВС від 20.03.2024 (спр. № 343/1551/22): Визнано законним переведення слюсаря на посаду підсобного робітника без його згоди у період воєнного стану для ліквідації наслідків бойових дій у безпечну місцевість.

Зміна істотних умов праці:

➤П. 31 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.1992 № 9, Постанова ВП ВС від 16.01.2019 (спр. № 582/1001/15), Постанови КЦС ВС від 22.05.2023 (спр. № 212/2542/22) та від 18.01.2018 (спр. № 607/83/16): Зміна істотних умов праці є законною тільки за наявності доведених змін в організації виробництва і праці.
➤Постанова КЦС ВС від 22.05.2023 (спр. № 212/2542/22): Звільнення через відмову від роботи в нових умовах (п. 6 ч. 1 ст. 36) обумовлене відсутністю згоди сторін і не є звільненням з ініціативи працівника чи роботодавця.

Мобінг та дискримінація:

➤Постанова КЦС ВС від 29.04.2026 (спр. № 756/12586/24): Незгода працівника зі зміною умов праці сама по собі не свідчить про мобінг. Для з'ясування дискримінації застосовується триступеневий тест ЄСПЛ.

Призупинення дії трудового договору:

➤Постанова КЦС ВС від 21.06.2023 (спр. № 149/1089/22): Право роботодавця на призупинення не є абсолютним.
➤Постанова ОП КЦС ВС від 05.05.2025 (спр. № 758/4178/22) та Постанова КЦС ВС від 17.04.2026 (спр. № 203/5640/23): Для призупинення є обов'язковим одночасне настання двох обставин: неможливість роботодавця надати роботу ТА неможливість працівника її виконувати.
➤Приклади наявності підстав: Постанова КЦС ВС від 14.09.2023 (спр. № 754/5488/22 — бойові дії у березні 2022); від 06.03.2024 (спр. № 243/442/23 — лікарня біля лінії фронту); від 18.10.2023 (спр. № 303/7508/22 — ракетні обстріли будівлі).
➤Приклади відсутності підстав: Постанови КЦС ВС від 10.05.2024 (спр. № 755/10764/22), від 21.06.2023 (спр. № 149/1089/22), від 15.09.2023 (спр. № 161/7449/22), від 31.01.2024 (спр. № 161/8196/22): Погіршення фінансового стану підприємства, зменшення кількості пацієнтів чи призупинення договорів лише окремим працівникам не є підставою для призупинення.

Стягнення середнього заробітку за час незаконного призупинення:

➤Постанови КЦС ВС від 31.01.2024 (спр. № 161/8196/22) та від 27.03.2024 (спр. № 753/12518/22): У разі незаконності призупинення суди стягують середній заробіток за аналогією закону (ч. 1, 2 ст. 235 КЗпП).
➤Постанова КЦС ВС від 08.05.2024 (спр. № 359/5261/22): Якщо законність наказу не спростовано, обов'язок виплати середнього заробітку відсутній.

3. Трудові спори, що пов'язані з припиненням трудового договору

Основні підстави та норми:

1. За ініціативою працівника (ст. 38, 39 КЗпП) / За угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП).

2. Звільнення за ініціативою роботодавця (ст. 40, 41 КЗпП):

➤Скорочення чисельності або штату (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП).
➤Прогул (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП) — відсутність більше 3 годин без поважних причин.

3. Нові підстави під час воєнного стану:

➤П. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП: Відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад 4 місяці поспіль.
➤П. 6 ч. 1 ст. 41 КЗпП: Неможливість забезпечення роботою у зв'язку зі знищенням (відсутністю) умов, засобів виробництва або майна внаслідок бойових дій.

4. Особливості воєнного стану: Допускається звільнення в період тимчасової непрацездатності або відпустки (крім декретної) із зазначенням дати звільнення — першого робочого дня після завершення лікарняного/відпустки (ч. 1 ст. 5 Закону № 2136-ІХ).

5. Позасудовий (односторонній) порядок припинення договору: Для ВПО через центр зайнятості (ч. 4 ст. 7 ЗУ № 1706-VII) або у разі смерті роботодавця-ФОП (п. 8-1 ч. 1 ст. 36 КЗпП).

Судова практика:

Звільнення за власним бажанням та за угодою сторін:

➤Постанова КАС ВС від 19.10.2021 (спр. № 420/1736/20) та Постанова КЦС ВС від 13.04.2022 (спр. № 344/1017/20): Роботодавець не має права самостійно змінювати підставу розірвання договору, якщо працівник вказував на порушення роботодавцем трудового законодавства (ч. 3 ст. 38 КЗпП).
➤Постанова КЦС ВС від 17.10.2018 (спр. № 222/438/17-ц): Допускається звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП (угода сторін) на основі мовчазної згоди (конклюдентних дій) працівника за наявності обставин непереборної сили.

Скорочення (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП):

➤Постанова КЦС ВС від 03.02.2022 (спр. № 225/494/21): Необхідно досліджувати реальність змін в організації виробництва, дотримання процедури вивільнення та пропонування іншої роботи.
➤Постанова ВП ВС від 28.08.2024 (спр. № 641/1334/23): Працівник має право подати заяву про скорочення двомісячного строку попередження, проте дотримання гарантій роботодавцем є обов'язковим.

Застосування нових підстав (п. 8-3 ст. 36 та п. 6 ст. 41 КЗпП):

➤Постанова КЦС ВС від 06.06.2024 (спр. № 367/569/23): Відсутність працівника через військове вторгнення РФ не є прогулом без поважної причини. За ним зберігається робоче місце та посада до з'ясування обставин.
➤Постанови КЦС ВС від 27.09.2023 (спр. № 523/11623/22, № 523/11673/22), від 17.07.2024 (спр. № 521/2212/23), від 28.08.2024 (спр. № 521/8323/23): Для звільнення за п. 6 ч. 1 ст. 41 КЗпП обов'язковою є об'єктивна неможливість надання роботи через знищення майна саме внаслідок бойових дій. Введення воєнного стану автоматично цього не означає.

Звільнення під час лікарняного/відпустки (мирний час vs воєнний стан):

➤Постанова ВП ВС від 15.09.2020 (спр. № 205/4196/18): Гарантія ч. 3 ст. 40 КЗпП поширюється і на припинення контракту за п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП. У разі порушення суд змінює дату звільнення на перший день після закінчення непрацездатності/відпустки.

Скасування наказу про звільнення роботодавцем:

➤Постанова КЦС ВС від 12.02.2024 (спр. № 753/8086/21): Роботодавець може самостійно скасувати помилковий наказ про звільнення, що має наслідком поновлення працівника та виплату з/п за час вимушеного прогулу.

Дисциплінарне звільнення (прогул, презумпція невинуватості):

➤Постанова КЦС ВС від 17.06.2020 (спр. № 341/1751/17): Неодержання письмових пояснень не є автоматичною підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення підтверджений доказами.
➤Постанова ОП КЦС ВС від 05.05.2019 (спр. № 336/5828/16): Відсутність згоди профспілки не тягне безумовного поновлення на роботі; суд має оцінювати рішення профспілки на предмет обґрунтованості.
➤Постанови КЦС ВС від 07.10.2021 (спр. № 756/2708/17) та від 27.04.2021 (спр. № 461/8132/17): У трудовому праві діє презумпція невинуватості. Обов'язок доказування вини працівника покладається на роботодавця.

Способи повідомлення у період воєнного стану:

➤Постанови КЦС ВС від 11.04.2024 (спр. № 127/29246/22) та від 06.06.2024 (спр. № 367/569/23): Застосування альтернативних способів електронної комунікації (ч. 2 ст. 7 Закону № 2136-ІХ) потребує згоди між працівником та роботодавцем.

4. Гарантії для працівників, що перебувають на військовій службі

Загальні гарантії (ст. 119 КЗпП):

За працівниками, призваними/направленими на базову військову службу, службу за призовом осіб офіцерського складу, під час мобілізації, резервістами або прийнятими за контрактом, зберігаються місце роботи та посада (ч. 3 ст. 119 КЗпП у редакції від 19.07.2022).

Виплата середнього заробітку: З 19.07.2022 (із набранням чинності Законом № 2352-IX) роботодавця звільнено від обов'язку збереження середнього заробітку за такими працівниками (забезпечується лише грошове забезпечення за рахунок Держбюджету).

Судова практика:

Щодо скасування виплати середнього заробітку роботодавцем з 19.07.2022:

➤Постанови КЦС ВС від 28.06.2023 (спр. № 753/12209/22), від 18.10.2023 (спр. № 303/7508/23) та від 17.02.2025 (спр. № 210/4825/22): Обов'язок роботодавця щодо збереження середнього заробітку зберігався включно до 18 липня 2022 року. З 19 липня 2022 року правові підстави для збереження середнього заробітку за мобілізованими працівниками відсутні.

Гарантії для членів добровольчих формувань територіальних громад (ДФТГ):

➤Постанови КЦС ВС від 25.07.2024 (спр. № 588/609/23) та від 28.08.2024 (спр. № 331/2722/23): На працівника, залученого до ДФТГ, розповсюджуються гарантії ч. 1 ст. 119 КЗпП України (виконання державних або громадських обов'язків у робочий час із збереженням місця роботи і середнього заробітку).

Спеціальні норми для педагогічних та науково-педагогічних працівників:

➤Постанова КЦС ВС від 16.10.2023 (спр. № 718/209/23): Ч. 2 ст. 57 Закону України «Про освіту» була спеціальною нормою щодо ч. 3 ст. 119 КЗпП, тому за педагогами зберігався середній заробіток під час мобілізації. (Примітка: з 24.12.2023 Законом № 3494-IX цю норму в ЗУ «Про освіту» скасовано).

Конституційність змін до ч. 3 ст. 119 КЗпП:

➤Конституційна скарга № 18/257 від 31.07.2023: КСУ 8 листопада 2023 року перейшов до закритої частини для ухвалення рішення щодо відповідності Конституції України скасування виплати середнього заробітку мобілізованим.

Першоджерело https://lnk.ua/h8lXDlpCb