25 травня у рамках співпраці Вищої школи адвокатури та Комітетів НААУ відбувся круглий стіл «Трудові права в умовах воєнного стану».

Захід ініційовано Комітетом з трудового права НААУ зважаючи на те, що у період дії правового режиму воєнного стану регулювання трудових відносин зазнало суттєвих змін, застосування законодавства про працю на практиці породжує чимало питань, що потребують правового супроводу і фахового розв'язання. Співорганізаторами, доповідачами та учасниками заходу стали члени вказаного Комітету, лектори Вищої школи адвокатури НААУ, адвокати, юристи та інші заінтересовані особи.

До участі в круглому столі та обговорень долучилася Олена Коновалова, заступник директора з питань праці Державної служби України з питань праці.

Відкрила захід Лариса Гретченко, керівник проектів і програм Вищої школи адвокатури НААУ, яка поділилася з учасниками досвідом правоосвітньої платформи ВША, набутим на три місяці воєнного стану. https://www.hsa.org.ua/blog/za-90-dniv-vijny-vyshhoyu-shkoloyu-advokatury-naau-provedeno-ponad-40-bezkoshtovnyh-zahodiv/

Спікер підкреслила важливість теми урегулювання трудових відносин в особливих обставинах війни та повідомила, що крім онлайн заходів з підвищення кваліфікації на актуальні теми трудового права, на платформі ВША НААУ систематично розміщуються тематичні публікації, присвячені аналізу змін трудового законодавства, що дає можливість своєчасно інформувати широку аудиторію про нововведення.

Модератором круглого столу виступила Вікторія Поліщук, голова Комітету з трудового права НААУ, яка на початку заходу наголосила на дискусійності багатьох питань заявленої теми заходу, потребі збалансування прав та інтересів роботодавців і працівників при регулюванні трудових відносин, залученості до процесу профспілкових організацій, потребі пошуку констуктивних і дієвих рішень.

У доповіді на тему «Як діяти роботодавцю у разі окупації регіону, релокації бізнесу та виїзду працівників за кордон” Вікторія Поліщук охопила практичні аспекти укладення строкових трудових договорів, зміни істотних умов праці, переміщення у безпечні регіони.

Розповідаючи про нюанси документування неявки працівника на роботу спікер відзначила, що відсутність працівника на роботі табелюється умовним позначенням:

«НЗ» («неявка з нез’ясованих причин»)

«ІВ» («інші види неявок, що передбачені колективними договорами, угодами»)

«І» («інші причини неявки»).

З посиланням на роз'яснення Міністерства економіки України, Вікторія Поліщук проінформувала, що після з’ясування обставин та виявлення, що причини були поважні, табель обліку використання робочого часу можна скорегувати.

Також в обговоренні було піднято питання щодо табелювання працівників, з якими призупинено дію трудових договорів. Наразі у типовій формі №П-5 немає прямого умовного позначення зупинення трудового договору, тому вважає можливим використовувати позначки:

«ІН» – інший невідпрацьований час (передбачений законодавством (виконання державних і громадських обов’язків, допризовна підготовка, військові збори, донорські, відгул і т. ін.);

«ІВ» – інші види неявок, передбачені колективними договорами, угодами;

«І» – інші види неявок.

Адвокат Наталія Кайда у своїй доповіді озвучила позицію Міжнародної організації праці (надалі — МОП) щодо агресії Російської Федерації проти України, яка сформована у Резолюції Адміністративної ради МОП від 22.03.2022р.

У позиції МОП заявлено, що агресія РФ грубо не сумісна з цілями та завданнями Організації та принципами, які визначають членство в МОП. Засуджено оголошення РФ від 24.02.2022р. про проведення так званої «спеціальної військової операції» в Україні та рішення РФ підвищити боєготовність своїх ядерних сил.

Спікер підкреслила, що МОП закликає РФ негайно та беззастережно припинити агресію, вивести свої війська з України, припинити страждання, який вона завдає народу України, а також утриматися від будь-яких подальших незаконних загроз або застосування сили проти будь-якої держави-члена та стати на шлях мирного врегулювання відповідно до Статуту ООН та міжнародного права.

Адміністративна рада МОП постановила призупинити надання РФ технічного співробітництва та утриматися від запрошень РФ для участі в технічних нарадах, зустрічах експертів, конференціях, семінарах тощо.

Підсумовуючи, Наталія Кайда зазначила: для України така підтримка міжнародних партнерів є надзвичайно важливою. Адже, за результатами роботи МОП з метою надання підтримки українським біженцям на рівні ЄС досягнуто надання статусу «тимчасового захисту» українцям та можливості користуватися гармонізованими правами на всій території ЄС: проживання, доступ до ринку праці та житла, медична допомога, доступ до освіти та ін.

Професійним баченням законодавчих змін у сфері праці та практики їх застосування в умовах воєнного стану поділилася адвокат Ганна Лисенко.

Спікер відзначила важливість Закону №2136 про організацію трудових відносин в умовах військового часу, який діє з 24.03.2022 року та регулює по новому питання оформлення трудових відносин, зміну істотних умов праці, надання або відмову у відпустці, звільнення та призупинення дії трудового договору.

Також Ганна Лисенко звернула увагу учасників на прийняті 12.05.2022 р. Верховною Радою України три законопроекти, що змінюють трудові відносини майже у всій трудовій сфері:

№ 7251 щодо оптимізації трудових відносин в умовах воєнного стану,

№ 5371 щодо укладення трудового договору в умовах договірного режиму, що є відмінним від умов КЗпП України,

№ 5266 щодо посилення захисту прав працівників». Згідно останнього закону внесено зміни у сфері колективно-договірного регулювання, положень щодо дискримінації у сфері трудових правовідносин та масових звільнень.

Новели оптимізації трудового законодавства під час воєнного стану: аналіз законопроектів № 7251, № 5371, № 5266 https://bit.ly/3PLB911

Адвокат Алла Андрушко висвітлила питання гарантій у трудовому праві. Зокрема, важливим сьогодні є питання можливості виконання роботи дистанційно, у випадку чого попереджати працівника за 2 місяці про зміну істотнмх умов праці не потрібно. Якщо робота не передбачає можливість її здійснення дистанційно застосовується призупинення трудового договору, у тому числі призупинення оплати праці. Спікер звернула увагу, що призупинення трудового договору не є його розірванням, працівник не звільняється з роботи.

Також Алла Андрушко проінформувала учасників про окрему підставу для звільнення в разі відсутності працівника на роботі більше 4 міс. без поважних причин та належного повідомлення про такі причини роботодавця. Спікер торкнулася особливостей процедури припинення трудового друдового договору внутрішньо переміщеною особою для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю і соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття.

Виступ містив роз’яснення гарантій для військовослужбовців, підстав для відмови роботодавцем у наданні відпустки у період дії воєнного стану, тимчасового переведення на іншу роботу, порядку організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у районах активних бойових дій, звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці та збереженого за ним обов’язку виплати заробітної плати.

Наталія Матвійчук проаналізувала у своїй доповіді чинне законодавство та відзначила важливі аспекти мобілізації, що потрібно знати роботодавцю:

— Воєнний стан та загальну мобілізацію продовжено на 90 днів, а саме: з 25 травня до 23 серпня 2022 року.

— Працівник, який отримав повістку та повинен з’явитися до військкомату у робочий день, зобов’язаний підтвердити свою відсутність на роботі за допомогою відповідної повістки. На підставі такої повістки роботодавцю потрібно видати наказ про те, що працівник буде відсутній на роботі у зв’язку з постановкою на військовий облік, проходженням призовної комісії, медогляду тощо.

— Працівник, який вступив до лав Збройних Сил або тероборони, повинен надати роботодавцю відповідний підтверджуючий документ, наприклад: контракт добровольця територіальної оборони або контракт про проходження військової служби. Важливо, що за добровольцями територіальної оборони та мобілізованими працівниками повинні зберігатись місце роботи, посада і середній заробіток. Звільняти працівника через вступ до лав Збройних Сил чи тероборони заборонено.

— Військовозобов’язаним, які за законом мають право на відстрочку від призову під час мобілізації і які не бажають проходити військову службу, варто заздалегідь підготувати документи, які підтверджують відповідну підставу відстрочки.

Спікер підкреслила, що одним із варіантів того, як залишити особу працювати на підприємстві під час війни, є бронювання працівника. У період воєнного стану бронювання військовозобов’язаних здійснюється виключно за тими підприємствами, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення. Для бронювання підприємству необхідно подати пропозицію за формою, визначеною Постановою КМУ від 03.03.2022 року № 194, з належним обґрунтуванням до органу державної влади за відповідною сферою управління. Вказаний орган погоджує пропозиції з Міноборони та вже погоджені пропозиції з відповідним обґрунтуванням подає Мінекономіки. Мінекономіки протягом одного робочого дня ухвалює відповідне рішення, у якому вказує строк дії відстрочки, яка не може перевищувати шість місяців. Витяг із зазначеного рішення Мінекономіки надається військовозобов’язаному та є підтвердженням відстрочки.

Учасники заходу мали можливість долучитися до дискусії, ставили запитання, отримали на них відповіді від адвокатів — спікерів та представника Державної служби України з питань праці.

Завершуючи захід, Вікторія Поліщук і Лариса Гретченко відзначили досягнення мети проведення круглого столу, завдяки якому вдалося привернути увагу до ключових змін в організації трудових відносин в умовах воєнного стану, акцентувати увагу на найбільш розповсюджених викликах з практики їх застосування.

В ході експертного обговорення відбувся обмін професійним досвідом, напрацьовані конструктивні поради щодо правових механізмів реалізації нововведень на ринку праці, проаналізовано можливість збалансування прав та інтересів роботодавців і працівників, обговорені ризики та шляхи запобігання порушенню прав всіх учасників трудових відносин, способи їх ефективного захисту.

Тематичні матеріали круглого столу будуть оприлюдненням на платформі Вищої школи адвокатури НААУ для широкої аудиторії учасників задля високопрофесійного надання правової допомоги у сфері трудових відносин, а також підвищення рівня правової освіти і правової культури суспільства.

Трансляція круглого столу доступна для перегляду: https://bit.ly/3NBfwP6