Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни 1949 року та додаткові протоколи до неї, ратифіковані Україною, не містять загальної заборони на продовження роботи найманими працівниками в умовах окупації.
Однак, ми усі розуміємо, що працівники мають виживати на окупованих територіях. Окрім того, працівників можуть змушувати надавати медичні чи освітні послуги або провадити іншого виду діяльність на користь окупантів.
Для громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території, реалізація прав на зайнятість здійснюється відповідно до законодавства України (стаття 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у редакції від 07.05.2022 р.)
Особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність, передбачену законом (стаття 19 зазначеного вище Закону).
Чи можуть у разі деокупації регіону прийняти до відповідальності працівників, які продовжувати виконувати свої трудові обов`язки на окупованій території?
Виходячи зі змісту статті 111-1 КК України, про колабораційну діяльність можемо говорити в наступних випадках:
1. Добровільне зайняття громадянином України посади, не пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
- Здійснення громадянином України пропаганди у закладах освіти незалежно від типів та форм власності з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України, а також дії громадян України, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти. Важливо для працівників освіти.
- Передача матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, та/або провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора. Важливо, якщо мова йде про матеріальні ресурси певного роботодавця.
- Добровільне зайняття громадянином України посади, пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, або добровільне обрання до таких органів, а також участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території або публічні заклики до проведення таких незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території.
- Добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а також добровільна участь громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора чи надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Колаборація – це умисна діяльність. Однак, на жаль, на державному рівні поки відсутні особливості діяльності на окупованій території.
Зазначену проблему може вирішити законопроєкт 7646 «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» щодо особливостей діяльності на тимчасово окупованій території України». Однак, з 08.08.2022 р. текст і досі відсутній на сайті Верховної Ради України.
Інформація за покликанням: https://bit.ly/3WXKXsh
Поки що можна зробити один висновок, якщо працівники не здійснювали дій, про які зазначено у статті 111-1 КК України, діяли неумисно, усвідомлювати свої дії на окупованій території, стосовно них вчинявся примус, то ми не можемо кваліфікувати такі дії як колабораційна діяльність.
У разі, якщо дійсно є мова про колабораційну діяльність, то беремо до уваги роз`яснення НАЗК: http://bit.ly/3hGnlIq
На найближчі заходи лектора можна зареєструватись за посиланнями:
- Вебінар. Судова практика у трудових спорах під час воєнного стану. http://bit.ly/3TeEgyQ
- Вебінар. Роль адвоката в організації кадрової роботи в умовах воєнного стану. http://bit.ly/3h8cqXN