Триває навчання адвокатів на онлайн — курсі програми Ради Європи HELP «Основні принципи захисту прав людини у сфері біомедицини», що стартував у Вищій школі адвокатури НААУ у липні поточного року. Нині учасникам 5-ти груп відкрито тестування для самоперевірки за темами “Лікарська таємниця і захист медичних даних. Біомедичні дослідження”.

Про актуальність набутих знань під час третього етапу онлайн — курсу підсумовуємо з тренером Зінаїдою Чуприною, адвокатом, керівником кримінальної практики юридичної компанії RIYAKO & PARTNERS.

«Кожен з нас рано чи пізно звертається за медичною допомогою. Набувши статусу пацієнта виникає як особиста так і професійна зацікавленість з'ясувати: Що таке лікарська таємниця і чому медичні дані мають бути захищеними? Чому лікарська таємниця має таке велике значення? Яким чином медичні дані мають бути захищеними? Які національні та міжнародні акти регламентують такі питання та якою є судова практика з питань захисту від порушень? Навіщо потрібна інформована згода пацієнта і що вона має містити?» — ділиться досвідом Зінаїда Чуприна. На її думку, віднайти відповіді на всі перелічені запитання, а також багато інших, можливо під час вивчення матеріалів з тематичного етапу онлайн — курсу.

«Не буде зайвим нагадати, що навіть факт звернення до лікаря — вже є лікарською таємницею. Ми маємо право на повну конфінденційність та захист наших персональних даних. Не дарма міжнародне право та національне законодавство регламентує, що кожна особа має право на повагу до її особистого і сімейного життя та інформації про її стан здоров'я» — підкреслює Зінаїна Чуприна. В підтвердження висловленого, тренер наводить приклади з практики Європейського суду з прав людини, а саме рішення у справі «Армонін (Армонас) проти Литви» та у справі «Бірюк проти Литви». За змістом цих рішень ЄСПЛ вказав, що будучи стурбованим тим, що за повідомленням газети, інформація про хвороби позивачів була підтверджена медичним персоналом, ним відзначено, що вкрай важливо, щоб внутрішне законодавство гарантувало конфінденційність даних пацієнтів і забороняло будь-яке розголошення персональних данних, особливо зважаючи на те, який негативний вплив може чинити оприлюднення такої інформації.

Питання обробки та збереження медичних данних урегульовані у нормативних документах Ради Європи та Європейського Союзу, зокрема: Європейська конвенція з прав людини, Конвенція Ов'єдо, Хартія основних прав Європейського Союзу, Конвенція про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних та інші. Однак, право на конфінденційність не є абсолютним. Частина 2 статті 8 ЄКПЛ та частина 1 статті 26 Конвенції Ов'єдо обумовлюють, що обмеження дотримання лікарської таємниці допускається, якщо такі обмеження встановлені законом та переслідують законну мету (захист громадського здоров'я, запопігання злочинності та ін.)

В обговоренні тематичного матеріалу курсу тренер вважає доцільним окремо зупинитися на інформованій згоді пацієнта, її медичних, етичних, правових аспектах та критеріях правомірності.

Інформована добровільна згода пацієнта – це документ, який підписується пацієнтом та який свідчить про те, що пацієнт повністю проінформований та надає свою згоду на проведення діагностики, лікування, проведення операції та знеболення (за необхідності), участі у клінічних дослідженнях тощо. Про те, яким критериям має відповідати цей документ, яке він має значення для лікаря та пацієнта, якими нормативними документами він передбачений та про судову практику предметно можливо дізнатися з онлайн — курсу.

Не менш цікавим вважає пані Зінаїда розділ, що присвячений біомедичним дослідженням. Вперше питання етичності біомедичних досліджень гостро постало після того, як світ дізнався про медичні дослідження, що проводилися фашистськими лікарями у концентраційних таборах під час Другої світової війни та потім були одним з предметів розгляду Нюрнберзького процесу. За наслідками цього судового процесу був виданий Нюрнберзький кодекс – перший міжнародний кодекс, який закріпив питання етики дослідження на людях.

З програми курсу можна дізнатися про те, що таке біомедичні дослідження, для чого вони потрібні, які етичні принципи застосовуються до біомедичних досліджень, умови їх проведення та які існують обмеження, хто має право на участь у проведенні досліджень.

Окремо слід зазначити, що онлайн — курс містить у собі дуже цікаву добірку національної судової практики та практики ЄСПЛ, практичні посібники, наукові публікації, добірку спеціальних нормативних джерел, змістовні інтерактивні лекції та багато іншої корисної інформації.

Бажаємо учасникам успішного проходження наступних модулів програми, і в свою чергу продовжимо знайомити з тренерським складом та експертними публікаціями стосовно онлайн курсу програми Ради Європи HELP «Основні принципи захисту прав людини у сфері біомедицини».

Пов'язані матеріали за темою:

• Легкий доступ до інформації, самостійне планування часу, постійна підтримка тренера: Наталія Чорновус про навчання адвокатів на платформі HELP РЄ https://bit.ly/3SxDz49
• Тренер курсу РЄ HELP Яна Триньова: “Нове покоління прав людини потребує сучасного, біоетичного законодавства та підготовлених юристів” https://bit.ly/3yf8El4