Телемедицина/ телереабілітація під час воєнного стану: які гарантії права на медичну таємницю та конфіденційності пацієнта?

Надання медичної/реабілітаційної допомоги, у т.ч. із застосуванням телемедицини/ телереабілітації, має проводитись з дотриманням медичної таємниці та конфіденційності. У період дії в Україні воєнного стану не менш відповідально потрібно ставитись до цього.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я» «лікарську таємницю» слід розуміти інформацію, яка стала відома медичним працівникам або іншим особам, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд і результати, інтимну й сімейну сторони життя людини, і яку не мають права вони розголошувати.

Згідно з ст. 286 Цивільного кодексу України «лікарську таємницю» слід розуміти як:

- таємницю про стан здоров'я особи;

- факт звернення за медичною допомогою;

- діагноз;

- інші відомості, одержані при медичному обстеженні особи.

Забезпеченню збереження медичної таємниці та конфіденційності під час надання медичної/реабілітаційної допомоги сприяють, насамперед, наступні законодавчі вимоги до закладів охорони здоров’я (далі - ЗОЗ), їх медичних і службових працівників, ФОП, що здійснюють господарську діяльність у сфері надання медичних/реабілітаційних послуг, що визначені у Порядку надання медичної допомоги із застосуванням телемедицини, реабілітаційної допомоги із застосуванням телереабілітації на період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженому наказом МОЗ України № 1695 від 17.09.2022 і Законі України "Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 (ст. 35-6):

1) бути підключеними та зареєстрованими в телемедичних платформах (системах);

2) забезпечити збереження медичної таємниці та конфіденційності, цілісності медичної інформації про стан здоров’я пацієнта, а також виконання вимог Закону України «Про захист персональних даних»;

3) використовувати програмне та апаратне забезпечення, за допомогою яких реалізується право на надання медичної/реабілітаційної допомоги лише відповідно до завдань, які вирішуються за допомогою телемедичних (телереабілітаційних) технологій (наприклад, опрацювання зображень в онкології або проведення відеозв’язку при організації онлайн операцій, тощо);

4) дотримуватися законодавства про медичну таємницю та конфіденційність при здійсненні і збереженні записів (у т. ч. аудіо-, відео-, а також записів параметрів медичного обладнання) телемедичного консультування, телемедичних консиліумів, телеметрії, домашнього телеконсультування, виконання медичних маніпуляцій та операцій;

5) визначати відповідальних осіб, які будуть здійснювати збір та формувати необхідну інформацію, для використання телемедичних платформ (систем) та надавати доступ для лікарів чи медичних працівників, які будуть брати участь у проведенні телемедичного/телереабілітаційного) консультування, до таких платформ (систем);

6) залучати до надання медичної/реабілітаційної допомоги із застосуванням телемедицини/телереабілітації іноземних медичних працівників, фахівців з реабілітації (крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь), що зареєстровані в інформаційно-комунікаційній системі, яка забезпечує надання медичної та реабілітаційної допомоги із застосуванням телемедицини.

Надаючи медичні/реабілітаційні послуги за допомогою телемедицини/ телереабілітації, слід пам’ятати про кримінальну відповідальність, що передбачені:

- ст. 132 КК України «Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби» (розголошення службовою особою лікувального закладу, допоміжним працівником, який самочинно здобув інформацію, або медичним працівником відомостей про проведення медичного огляду особи на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, або захворювання на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та його результатів, що стали їм відомі у зв'язку з виконанням службових або професійних обов'язків - карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого);

- ст. 145 КК України «Незаконне розголошення лікарської таємниці» (Умисне розголошення лікарської таємниці особою, якій вона стала відома у зв'язку з виконанням професійних чи службових обов'язків, якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки, - карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років).

Нормативні документи:

1. Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України від 19.11.1992 (редакція від 27.10.2022); URL: https://cutt.ly/d57FH77

2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003. URL: https://cutt.ly/z57FZlq

3. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001; URL: https://cutt.ly/e57FBMz

4. Про затвердження Порядку надання медичної допомоги із застосуванням телемедицини, реабілітаційної допомоги із застосуванням телереабілітації на період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях: наказ МОЗ України № 1695 від 17.09.2022. URL: https://cutt.ly/z57F1vC

Відповідь на питання підготувала Оксана Яремко, адвокат, к.ю.н., член Центру медичного права ВША НААУ