Тактика захисту щодо обґрунтування ухвалення судом виправдувального вироку у зв’язку з відсутністю події або складу
Про тактику захисту щодо обґрунтування ухвалення судом виправдувального вироку у зв’язку з відсутністю події або складу кримінального правопорушення розповів адвокат, доктор юридичних наук, доцент кафедри кримінального та кримінального процесуального права Національного університету “Києво-Могилянська академія”, заступник голови Комітету з кримінального права та процесу НААУ, член комісії з питань правової реформи при Президентові України Олексій Горох під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Матеріали заходів
07.11.2025

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками тактику захисту щодо обґрунтування ухвалення судом виправдувального вироку у зв’язку з відсутністю події або складу кримінального правопорушення, а саме:

1. Виправдувальний вирок суду.

  • 1.1. Поняття та підстави для ухвалення судом виправдувального вироку.

2. Тактика обґрунтування захисником ухвалення судом виправдувального вироку у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

  • 2.1. Тактика обґрунтування ухвалення судом виправдувального вироку у зв’язку з відсутністю об’єкту кримінального правопорушення.
  • 2.2. Тактика обґрунтування ухвалення судом виправдувального вироку у зв’язку з відсутністю об’єктивної сторони складу кримінального правопорушення.
  • 2.3. Тактика обґрунтування ухвалення судом виправдувального вироку у зв’язку з відсутністю суб’єкта кримінального правопорушення.
  • 2.4. Тактика обґрунтування ухвалення судом виправдувального вироку у зв’язку з відсутністю суб’єктивної сторони складу кримінального правопорушення.

3. Тактика обґрунтування ухвалення судом виправдувального вироку у зв’язку з недоведеністю вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

У рамках характеристики виправдувального вироку у зв’язку з відсутністю події або складу кримінального правопорушення акцентовано на наступному:

1. Виправдувальний вирок суду.

1.1. Поняття та підстави для ухвалення судом виправдувального вироку

Виправдувальний вирок — це судове рішення, яким суд вирішує обвинувачення по суті (ч. 1 ст. 369 КПК України). Він ухвалюється, коли встановлено підстави для закриття кримінального провадження, а саме:

  • відсутність події кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК);
  • відсутність у діянні складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК).

Також згідно з п. 1–3 ч. 1 ст. 373 КПК, виправдувальний вирок ухвалюється, якщо не доведено, що:

  1. Вчинено кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується особа;
  2. Кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим;
  3. У діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Статистика:

У 2024 році в Україні було виправдано лише 0,2% осіб, тоді як у ВАКС — 9,09%.

Підстави ухвалення виправдувального вироку:

  1. Відсутність події кримінального правопорушення — якщо:
  1. не було самого факту, для розслідування якого почато провадження;
  2. подія мала місце, але не є кримінальним правопорушенням (наприклад, адміністративне, стихійне лихо, рефлекторна дія);
  3. подія пов’язана з діями потерпілого (самогубство, нещасний випадок).

Судова практика:

  • Постанова ВС від 24.07.2019, справа № 361/4314/16-к — суд закрив провадження через відсутність події злочину (самогубство потерпілого).
  • Велика Палата ВС, справа № 1-464/2008 («Чернов проти України») — після рішення ЄСПЛ суд визнав, що особу не можна двічі притягати за одне й те саме правопорушення (ст. 4 Протоколу №7 до Конвенції).
  1. Відсутність складу кримінального правопорушення — коли хоча формально діяння містить ознаки злочину, але не становить суспільної небезпеки через малозначність (ч. 2 ст. 11 КК).

Судова практика:

  • Постанова ВСУ від 24.12.2015, справа № 5-221кс15 — визначено, що малозначність застосовується лише для злочинів, у яких розмір шкоди не визначено законом.
  • Постанова ККС ВС від 10.02.2022, справа № 523/8553/16-к — незаконне зберігання одного патрона визнано малозначним діянням.
  • Постанова ККС ВС від 26.07.2023, справа № 350/1941/19 — зберігання шести патронів не визнано малозначним, бо діяння має суспільну небезпеку.
  1. Обставини, що виключають злочинність діяння (ст. 36–43¹ КК):
  1. необхідна оборона (ст. 36);
  2. уявна оборона (ст. 37);
  3. затримання злочинця (ст. 38);
  4. крайня необхідність (ст. 39);
  5. фізичний чи психічний примус (ст. 40);
  6. виконання наказу або ризик (ст. 41–42);
  7. виконання спеціального завдання (ст. 43).

Судова практика:

  • Постанова ВС від 25.10.2022, справа № 676/2606/18 — особа не може посилатися на необхідну оборону, якщо конфлікт спровоковано нею.
  • Постанова ВС від 15.09.2022, справа № 446/244/14-к — дії обвинуваченого, який захищав дружину, визнані необхідною обороною.
  • Постанова ККС ВС, справа № 570/1055/19 — підтверджено наявність стану необхідної оборони при захисті від агресивного нападника.
  • Постанова ВС від 01.11.2022, справа № 686/7480/19 — особа, що захищалась від групи осіб, діяла в межах необхідної оборони.

2. Тактика обґрунтування захисником ухвалення судом виправдувального вироку у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення

2.1. Тактика обґрунтування у зв’язку з відсутністю об’єкту кримінального правопорушення

Судова практика:

Постанова ККС ВС від 17.09.2024 р. у справі № 757/66841/17-к, провадження № 51-654км24:

  • Нотаріуса обвинувачували за ст. 368-4 КК (одержання неправомірної вигоди особою, яка надає публічні послуги).
  • Суд установив: кошти, отримані нотаріусом, — це оплата за законну нотаріальну дію.
  • Висновок: відсутній об’єкт злочину (суспільні відносини, що охороняються нормою ст. 368-4 КК, не порушено).

2.2. Тактика обґрунтування у зв’язку з відсутністю об’єктивної сторони складу кримінального правопорушення

Судова практика:

  1. Постанова ВС від 03.11.2022 р. у справі № 461/3333/18, провадження № 51-481км22:
  • Керівника держустанови звинувачено за ст. 172 КК (грубе порушення законодавства про працю).
  • Суд визнав, що невиплата зарплати зумовлена відсутністю фінансування, а не умисним порушенням.
  • Висновок: немає діяння як ознаки об’єктивної сторони.
  1. Постанова Третьої судової палати ККС ВС від 10.04.2025 р. у справі № 761/1573/23, провадження № 51-3754км24:
  • Виправдання у справі за ч. 3 ст. 185 КК (крадіжка з проникненням).
  • Суд: технічний спосіб проникнення не має значення, якщо не доведено обмеження доступу.
  • Відсутня об’єктивна сторона — факт проникнення не встановлено.
  1. Постанова ВС від 24.11.2022 р. у справі № 445/836/21, провадження № 51-1748км22:
  • Особа отримувала соціальні виплати, доглядаючи інваліда; обвинувачення за шахрайство (ст. 190 КК).
  • Суд: дії не мають обманного характеру, мета — надання допомоги.
  • Відсутня об’єктивна сторона.
  1. Постанова ККС ВС від 08.07.2024 р. у справі № 761/32259/16-к, провадження № 51-7781км23:
  • Голова Державіаслужби – обвинувачення за ст. 364 КК (зловживання владою).
  • Суд установив: наказ, який не виконано, був незаконним.
  • Відсутня об’єктивна сторона — не було діяння, що порушує інтереси служби.

2.3. Тактика обґрунтування у зв’язку з відсутністю суб’єкта кримінального правопорушення

Військові злочини (розд. XIX КК) — суб’єктом є лише військовослужбовець або особа, прирівняна до нього.

Якщо особа не має цього статусу, склад відсутній.

Приклад: ухвала Липоводолинського районного суду Сумської обл., справа № 5587, у якій провадження закрито через відсутність суб’єкта злочину.

2.4. Тактика обґрунтування у зв’язку з відсутністю суб’єктивної сторони складу кримінального правопорушення

Судова практика:

  1. Постанова ВС у справі № 464/134/17, провадження № 51-1867км20:
  • Виправдання за ст. 297 КК (наруга над тілом померлого).
  • Мотив — не наруга, а приховування.
  • Відсутній умисел, тобто суб’єктивна сторона.
  1. Постанова ВС у справі № 296/2948/22, провадження № 51-7638км23:
  • Обвинувачення за ст. 171 КК (перешкоджання журналістській діяльності).
  • Потерпілий не ідентифікував себе як журналіста.
  • Висновок: відсутній умисел — немає суб’єктивної сторони.
  1. Постанова ВС (ст. 190 КК, шахрайство): Суд підкреслив: для складу злочину потрібен умисел на заволодіння чужим майном обманом. Якщо правочин укладено цивільно-правовим шляхом, немає суб’єктивної сторони.
  2. Постанова ВС (ст. 191 КК, привласнення/розтрата): Обов’язковою є наявність прямого умислу і корисливої мети. Якщо їх немає — відсутня суб’єктивна сторона.
  3. Постанова ВС (ст. 172 КК): Виправдання керівника – діяв без особистого мотиву. Відсутній умисел, а отже — суб’єктивна сторона.

3. Тактика обґрунтування ухвалення судом виправдувального вироку у зв’язку з недоведеністю вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення

Відповідно до ст. 62 Конституції України: Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

За ч. 3 ст. 17 КПК України — усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь обвинуваченого.

Виправдувальний вирок може ухвалюватися і тоді, коли вину не доведено, навіть якщо обвинувачення формально підтримано прокурором.

Основна позиція захисту: «недоведеність вини = сумніви, які не усунуто стороною обвинувачення».

Тактичні напрями роботи захисника:

  1. Аналіз допустимості доказів:
  1. захисник має наполягати на визнанні недопустимими доказів, отриманих із порушенням КПК (ст. 86–89 КПК);
  2. акцент на тому, що недопустимий доказ не може бути використаний для доведення вини (ч. 2 ст. 87 КПК).
  3. Виявлення суперечностей у доказах сторони обвинувачення:
  1. невідповідність показань свідків;
  2. відсутність причинно-наслідкового зв’язку між діями обвинуваченого і наслідками;
  3. сумнів у достовірності експертних висновків.
  4. Посилання на презумпцію невинуватості:
  • позиція ЄСПЛ у справі “Barberà, Messegué and Jabardo v. Spain” (1988 р.): Будь-який сумнів, що не усунутий доказами, тлумачиться на користь підсудного.
  1. Вимога про ухвалення виправдувального вироку, якщо:
  1. сторона обвинувачення не надала належних, допустимих і достатніх доказів;
  2. версія обвинувачення суперечить зібраним доказам захисту;
  3. не усунуто розумні сумніви у винуватості особи.

Приклади додаткових тактичних підходів захисту:

1. Малозначність діяння:

  • Постанова ВС від 25.06.2020 р. у справі № 761/22407/16-к (провадження № 51-2593км20): Суд визнав, що діяння не становить суспільної небезпеки через малозначність (ч. 2 ст. 11 КК). Провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.

2. Необхідна оборона:

  • Постанова ККС ВС від 19.01.2023 р. у справі № 234/4578/18 (провадження № 51-7432км22): Обвинувачений перевищив межі оборони. Суд: дії були зумовлені раптовим нападом, тому кваліфіковано за ст. 36 КК як необхідну оборону — виправдано.

3. Подвійне покарання (принцип non bis in idem):

  • Рішення ЄСПЛ у справі «Zolotukhin v. Russia» (2009 р., § 84–85): Заборона подвійного притягнення за те саме діяння. Якщо особа вже була притягнута адміністративно — кримінальне переслідування є недопустимим.
  • Постанова ВС від 17.09.2020 р. у справі № 727/2361/18 (провадження № 51-2846км20): Суд застосував принцип non bis in idem — виправдання через подвійне покарання.

4. Відсутність вини при порушенні правил безпеки:

  • Постанова ККС ВС від 15.04.2021 р. у справі № 367/2177/17 (провадження № 51-1107км21): Особа не мала об’єктивної можливості передбачити наслідки ДТП. Суд: немає вини — виправдання.

5. Виправдання через неналежне доказування умислу:

  • Постанова ККС ВС від 18.01.2024 р. у справі № 711/2011/20 (провадження № 51-190км24): Суд зазначив, що сам факт події не є доказом вини — має бути доведений саме умисел. Виправдання у зв’язку з недоведеністю вини.

Першоджерело - https://tinyurl.com/ya38sren