Лектори докладно проаналізували разом з учасниками судовий збір, а саме:
1. Порядок сплати та проблемні питання зарахування судового збору.
1.1. Об’єкт справляння судового збору.
1.2. Платники судового збору. Пільги.
1.3. Зарахування судового збору.
2. Повернення судового збору.
2.1. Підстави повернення судового збору.
2.2. Процесуальний та поза процесуальний порядок повернення судового збору.
2.3. Порядок виконання судового рішення.
3. Особливості відмежування вимог майнового та немайнового характеру.
3.1. Особливості відмежування вимог майнового та немайнового характеру.
У рамках характеристики судового збору акцентовано на наступному:
1. Порядок сплати та проблемні питання зарахування судового збору
1.1. Об’єкт справляння судового збору
Судовий збір справляється за подання до суду позовних заяв, скарг та інших процесуальних документів. Якщо позов містить одночасно вимоги майнового і немайнового характеру, судовий збір сплачується за ставками, встановленими як для майнових, так і для немайнових вимог. Якщо у позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну таку вимогу окремо.
Водночас існує виняток: якщо одна вимога є похідною від іншої та не має самостійного предмета спору, судовий збір може сплачуватися лише за основну вимогу. Якщо задоволення майнової вимоги логічно тягне задоволення немайнової, остання окремо не оплачується.
Окремо розглядається питання визначення ціни позову. Визначити вартість майна є обов’язком позивача. Якщо встановлена позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент подання позову неможливо встановити точну ціну, суд попередньо визначає розмір судового збору з подальшою доплатою або поверненням переплати відповідно до ціни позову, встановленої судом під час розгляду справи.
Основним критерієм для визначення ціни позову є дійсна (ринкова) вартість майна на момент подання позову. Позивач повинен надати докази на підтвердження заявленої вартості. Якщо таких доказів немає, суд може залишити позов без руху.
Як приклади визначення вартості майна виділяють:
● договірну вартість;
● балансову вартість;
● інформацію з відкритих джерел щодо ринкової вартості аналогічного майна.
Судова практика:
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладена у постанові від 19 жовтня 2021 року у справі № 918/188/21, полягає в тому, що у разі очевидної невідповідності ціни позову дійсній вартості спірного майна суд попередньо визначає розмір судового збору з подальшим коригуванням відповідно до встановленої судом ціни позову.
Також у постанові КГС ВС від 02 березня 2021 року у справі № 910/7897/20 зазначено, що вимога про зобов’язання прийняти товар у рахунок погашення грошового зобов’язання має майновий характер, оскільки така вимога має грошовий еквівалент. Тому судовий збір за такою вимогою сплачується як за позов майнового характеру.
1.2. Платники судового збору. Пільги
Стаття 5 Закону України «Про судовий збір» передбачає декілька категорій пільг:
1. Особи (позивач або відповідач), незалежно від виду спору.
2. Позивачі при зверненні з певними позовами.
3. Певні категорії позивачів залежно від характеру спору.
4. Пільги для окремих суб’єктів владних повноважень.
Окремо звертається увага на зміни 2022–2023 років, якими пільги були надані:
● центральному органу виконавчої влади у сфері стягнення активів осіб, щодо яких застосовано санкції;
● Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення;
● податковим органам щодо стягнення податкового боргу;
● позивачам у справах про штрафи у сфері цивільної авіації на тимчасово окупованих територіях.
Також наведено зміни щодо кредиторів у справах про банкрутство, які звертаються з вимогами про стягнення заробітної плати, аліментів, авторської винагороди чи шкоди життю і здоров’ю.
Пільги для учасників бойових дій:
Пункт 13 частини першої статті 5 Закону передбачає пільги для учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України — у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав.
Судова практика:
У постанові КЦС ВС від 12 січня 2022 року у справі № 365/159/20 зроблено висновок, що особа зі статусом учасника бойових дій звільняється від сплати судового збору у справі про виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, оскільки це право безпосередньо пов’язане із соціальним статусом УБД.
Водночас КАС ВС у постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 560/4971/21 зазначив, що сам по собі статус УБД не гарантує звільнення від сплати судового збору у всіх спорах. Суд повинен враховувати предмет і підстави позову та перевіряти, чи стосується справа захисту прав особи саме як учасника бойових дій.
Практика Верховного Суду, де у звільненні від сплати судового збору було відмовлено:
● справа № 380/1139/23 від 05.09.2023;
● справа № 320/14700/21 від 11.12.2023.
Разом з тим у спорах щодо соціальних прав УБД (призначення та перерахунок пенсії) Верховний Суд дійшов висновку про звільнення від сплати судового збору:
● справа № 600/1927/23-а;
● справа № 520/10453/23.
Окремо наведено мотиви широкого тлумачення пільг для УБД та дискусію щодо необхідності законодавчого уточнення пункту 13 частини першої статті 5 Закону.
КГС ВС ухвалою від 23 квітня 2025 року передав на розгляд Великої Палати ВС справу № 905/1426/23 для відступу від висновку про залежність пільги УБД від предмета та підстав позову.
Інші категорії пільг:
У постанові КЦС ВС від 28 квітня 2021 року у справі № 752/15913/19 суд дійшов висновку, що позивачі у спорах про визнання майнових прав на об’єкт інвестування мають право на пільгу, передбачену частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки спір безпосередньо пов’язаний із порушенням прав споживачів.
У постанові КЦС ВС від 06 вересня 2023 року у справі № 707/2717/21 зазначено, що фізична особа-підприємець не втрачає статусу фізичної особи і може користуватися пільгами, передбаченими статтею 5 Закону України «Про судовий збір».
У постанові КГС ВС від 24 вересня 2020 року у справі № 910/2629/20 зроблено висновок, що Закон України «Про судовий збір» не містить положень про зворотну дію у часі. Тому виникнення пільги після подання апеляційної скарги не звільняє особу від вже існуючого обов’язку сплатити судовий збір.
1.3. Зарахування судового збору
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Перед відкриттям провадження суд перевіряє факт зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету.
Порядок сплати судового збору визначений статтею 6 Закону України «Про судовий збір». Судовий збір може сплачуватися у готівковій або безготівковій формі. Документами, що підтверджують оплату, є:
● квитанція;
● чек;
● квитанція платіжного термінала;
● чек банкомата;
● сліп;
● інші документи за операціями з електронними платіжними засобами.
Обов’язковими реквізитами документа про сплату є:
● дата документа;
● отримувач коштів;
● код ЄДРПОУ;
● банк отримувача;
● МФО;
● рахунок;
● дані платника;
● призначення платежу.
Для перевірки квитанцій використовується державний сервіс check.gov.ua.
Щодо сплати судового збору в іноземній валюті зазначається, що нерезиденти можуть сплачувати судовий збір в іноземній валюті з урахуванням офіційного курсу гривні, встановленого НБУ на день сплати.
Судова практика:
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 170/129/21 дійшла висновку, що при передачі справи за підсудністю немає підстав вважати, що судовий збір має повторно сплачуватися на рахунок суду, який фактично розглядає справу. Перерозподіл коштів може здійснюватися ДСА України.
Також у постанові КГС ВС від 18 жовтня 2022 року у справі № 910/18639/21 зазначено, що у разі збільшення розміру позовних вимог позивач має доплатити судовий збір. Якщо збільшення вимог відбулося в інший календарний рік та змінився максимальний розмір судового збору, доплата здійснюється виходячи з нового максимального розміру судового збору за вирахуванням вже сплаченої суми.
2. Повернення судового збору
2.1. Підстави повернення судового збору
Повернення переплати можливе у разі, якщо:
● ціна позову була попередньо визначена судом;
● у процесі розгляду справи встановлено іншу ціну позову;
● було сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж це передбачено законом.
Також зазначено, що у випадку передачі справи за підсудністю сплачений судовий збір не належить до коштів, що повертаються за Порядком № 787, за винятком випадків переплати.
2.2. Процесуальний та позапроцесуальний порядок повернення судового збору
У випадку неправильного визначення ціни позову або переплати судового збору повернення здійснюється відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
2.3. Порядок виконання судового рішення
Судова практика:
У постанові КАС ВС від 21 липня 2022 року у справі № 2040/6743/18 зазначено, що судовий збір не сплачується при оскарженні додаткового судового рішення, яким:
● вирішено питання розподілу судових витрат;
● встановлено порядок виконання судового рішення.
Суд дійшов висновку, що такі питання не пов’язані із позовними вимогами та не впливають на ставку судового збору, яка підлягала сплаті при поданні позову.
3. Особливості відмежування вимог майнового та немайнового характеру
3.1. Особливості відмежування вимог майнового та немайнового характеру
Позовна вимога є майновою, якщо вона має грошовий еквівалент. Якщо позов містить одночасно майнові та немайнові вимоги, судовий збір сплачується за кожною категорією вимог окремо.
Якщо немайнова вимога є похідною від майнової та не має самостійного предмета спору, судовий збір може сплачуватися лише за основну вимогу.
Судова практика:
У постанові КГС ВС від 02 березня 2021 року у справі № 910/7897/20 зроблено висновок, що вимога про зобов’язання прийняти товар у рахунок погашення грошового зобов’язання є майновою, оскільки має грошовий еквівалент.
У постанові КГС ВС від 19 жовтня 2021 року у справі № 918/188/21 наголошено, що для позовів майнового характеру ціна позову повинна відповідати дійсній вартості майна, а її встановлення є предметом доказування та компетенцією суду.
Першоджерело https://tinyurl.com/yyetzxxy