Доповідачі докладно проаналізували разом з учасникамисудові спори щодо права на отримання учасниками сімейних правовідносин одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, а саме:

• 1. Коло осіб сімейних правовідносин, які мають право на одержання одноразової грошової допомоги через загибель військовослужбовця.
• 2. Судові спори щодо права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця.
• 3. Який спосіб судового захисту обрати при наявності спору у виплаті грошової допомоги.
• 4. Огляд актуальної судової практики Верховного Суду.
• 5. Чи дає посмертне використання кріоконсервованого матеріалу загиблого військовослужбовця право на отримання грошових виплат?
• 6. ОГД для сімей загиблих військових.

У рамках характеристики права на отримання учасниками сімейних правовідносин одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця акцентовано на наступному:

1. Коло осіб сімейних правовідносин, які мають право на одержання одноразової грошової допомоги через загибель військовослужбовця

Постанова від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану»:

Особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-12 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через три роки після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»:

Незалежно від змісту особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблої (померлої) особи у розмірі 50 відсотків частки, яка належала б кожному з них у разі призначення і виплати одноразової грошової допомоги за відсутності особистого розпорядження.

До членів сімей загиблих (померлих) осіб належать:

• діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;
• вдова (вдівець);
• батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);
• внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);
• жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім’єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;
• інші утриманці загиблої (померлої) особи, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Якщо складено особисте розпорядження – особи та в частках, які в ньому вказані.

Незалежно від змісту особистого розпорядження малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблої (померлої) особи у розмірі 50 відсотків частки, яка належала б кожному з них у разі призначення і виплати одноразової грошової допомоги за відсутності особистого розпорядження.

Якщо немає особистого розпорядження– особи, зазначені у статті 161 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Судова практика:

• Верховний Суд, 05 листопада 2025 року, справа № 644/1574/23;
• Верховний Суд, 25 вересня 2025 року, справа № 464/5152/23.

2. Судові спори щодо права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця

Загальні підстави виникнення спорів:

Судові спори виникають переважно у зв’язку з відмовами уповноважених органів (зокрема Міністерства оборони України) у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги членам сім’ї, батькам або утриманцям загиблого військовослужбовця. Підставами для відмов зазвичай є формальне тлумачення кола осіб, які мають право на допомогу, або моменту виникнення такого права .

Необхідні документи для призначення допомоги:

1. Заява: заява кожного повнолітнього члена сім’ї, батьків та утриманців. У разі наявності малолітніх дітей – заява іншого з батьків або опікунів.
2. Витяг з наказу: про виключення загиблого військовослужбовця із списків особового складу військової частини.
3. Витяг з особової справи: про склад сім’ї військовослужбовця, призваного на службу.

Право дитини, зачатої до загибелі та народженої після смерті військовослужбовця:

Ключовим предметом судового розгляду є питання, чи має право на допомогу дитина, яка була зачата за життя військовослужбовця, але народжена після його загибелі. У презентації наголошено, що одноразова грошова допомога має компенсаційний і соціальний характер та спрямована на захист інтересів сім’ї загиблого.

Судова практика (справа № 160/30873/23):

• У постанові від 26 травня 2025 року Верховний Суд дійшов висновку, що відмова Міністерства оборони України у призначенні одноразової грошової допомоги дитині, народженій після смерті батька-військовослужбовця, є протиправною. Суд зазначив, що право дитини на допомогу не може бути поставлене у залежність від дати її народження, якщо вона була зачата за життя загиблого.

Судова практика (справа № 280/2822/23):

• Верховний Суд підтвердив, що встановлення наявності у дитини права на отримання одноразової грошової допомоги не пов’язується з фактом перерозподілу коштів між іншими отримувачами. Наявність чи відсутність такого перерозподілу не впливає на саме право дитини.

Судова практика (справа № 440/6725/23):

• У постанові від 10 жовтня 2024 року зроблено висновок, що всі діти загиблого військовослужбовця мають рівні права на одноразову грошову допомогу незалежно від часу їх народження. Відмова у виплаті дитині, народженій після смерті батька, визнана такою, що суперечить принципам захисту прав дитини та соціальної спрямованості законодавства.

3. Який спосіб судового захисту обрати при наявності спору у виплаті грошової допомоги

Якщо спір виник із суб’єктом владних повноважень – адміністративне судочинство.

Адміністративне судочинство обирається, якщо особа:

• оскаржує рішення, дії або бездіяльність Міністерства оборони України, ТЦК або відповідної комісії щодо:

• відмови у призначенні ОГД;
• призначення ОГД у неправильному розмірі;
• застосування «не тієї» постанови КМУ (№ 975 замість № 168).

Такі спори є публічно-правовими, оскільки виникають між особою та державою.

Допустимі способи судового захисту (ст. 245 КАС України):

• визнання рішення суб’єкта владних повноважень протиправним та його скасування;
• визнання дій або бездіяльності протиправними;
• зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити певні дії (або утриматися від них);
• у визначених випадках — стягнення коштів.

Урахування меж дискреційних повноважень органу

Призначення одноразової грошової допомоги віднесене до дискреційних повноважень Міністерства оборони України.

Адміністративний суд:

• не підміняє собою орган влади;
• не втручається у дискрецію поза межами перевірки законності;
• перевіряє рішення на відповідність критеріям ч. 2 ст. 2 КАС України (законність, обґрунтованість, пропорційність тощо).

Якщо орган мав обрати варіант рішення, то правильним способом захисту є зобов’язання суб’єкта владних повноважень повторно розглянути заяву
та прийняти рішення з урахуванням висновків суду

Судова практика:

Справа № 560/5126/25, рішення від 27.11.2025:

• Міністерство оборони України діяло:

• не на підставі та не у спосіб, визначений законом;
• необґрунтовано та нерозсудливо;
• без дотримання балансу між інтересами особи та метою рішення;
• проте з урахуванням дискреційних повноважень органу належним способом захисту є не пряме стягнення коштів, а: зобов’язання Міністерства оборони України повторно розглянути заяви про призначення ОГД і прийняти рішення з урахуванням правової оцінки суду.

Якщо необхідно встановити юридичний факт – цивільне судочинство:

• встановлення юридичних фактів (наприклад, проживання однією сім’єю, родинні зв’язки) належить до цивільної юрисдикції;
• такі вимоги не можуть поєднуватися в одному провадженні з вимогами про оскарження рішень органів влади.

Судова практика:

• Постанова Великої Палати ВС від 18.01.2024 у справі № 560/17953/21 – заборона об’єднання вимог різних юрисдикцій;
• посилання на практику ВП ВС щодо окремого провадження та юрисдикційного розмежування.

4. Огляд актуальної судової практики Верховного Суду:

• Право дитини, яка народилась після смерті військовослужбовця на отримання одноразової грошової допомоги:

Дитина загиблого військовослужбовця (зачата за життя, а народжена після смерті) належить до кола осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв’язку із загибеллю військовослужбовця (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.05.2024 року по справі №440/6725/23).

• Щодо права дитини на отримання одноразової грошової допомоги, яка вже була виплачена іншим членам сім’ї загиблого:

У випадку, коли одноразова грошова допомога вже була призначена і виплачена іншим членам сім’ї загиблого, вона не може бути повторно призначена. У такій ситуації реалізація права дитини на одноразову грошову допомогу можлива лише шляхом перерозподілу вже виплаченої суми між отримувачами за їх взаємною згодою або в судовому порядку (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.11.2025 року по справі №560/12192/24).

• Щодо вимоги колишньої дружини про отримання одноразової грошової допомоги:

Правовий статус члена сім’ї не виникає автоматично від самого факту попереднього шлюбу, а підтверджується виключно реальними сімейними відносинами — спільним проживанням, побутом та взаємними правами й обов’язками на момент смерті військовослужбовця. Після розірвання шлюбу ці ознаки відсутні, а отже й підстав для отримання одноразової грошової допомоги не існує (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.04.2024 року по справі №280/3747/23).

• Щодо встановлення обставин в порядку окремого провадження:

З метою реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги, рідна сестра звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що вона є членом сім’ї загиблого військовослужбовця. Суд першої інстанції залишив заяву без розгляду, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, оскільки даний факт не підлягає встановленню у порядку окремого провадження, оскільки існує спір про право, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження (постанова ВС від 19.02.2025 р. по справі №298/1350/22 Щодо встановлення обставин в порядку окремого провадження).

5. Чи дає посмертне використання кріоконсервованого матеріалу загиблого військовослужбовця право на отримання грошових виплат?

Поняття постмортальної репродукції: правове регулювання:

• Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права військовослужбовців та інших осіб на біологічне батьківство (материнство)» від 22.11.2023 № 3496-IX- У разі смерті або оголошення судом померлою особи, репродуктивні клітини якої зберігаються відповідно до законодавства, їх безоплатне зберігання відповідно до Закону про біологічне батьківство здійснюється протягом трьох років з моменту смерті такої особи або оголошення судом її померлою. Після закінчення цього строку подальше зберігання таких клітин може бути продовжене за рахунок іншої особи, визначеної у заповіті особи щодо власних репродуктивних клітин, які зберігаються відповідно до законодавства, на випадок її смерті або оголошення судом її померлою.
• Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення забору, кріоконсерваціїта зберігання репродуктивних клітин військовослужбовців та інших осіб на випадок втрати репродуктивної функції під час виконання обов’язків із оборони держави, захисту Вітчизни та інших покладених на них обов’язків відповідно до законодавства» від 24.01.2025 № 78- введено нове правило, відповідно до якого у разі відсутності заповіту зберігання репродуктивних клітин може бути продовжено за бажанням другого з подружжя або особи, з якою загиблий (померлий) проживав однією сім`єю, але не перебував у шлюбі.
• Наказ Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні» від 09.09.2013 № 787 – заява (розпорядження) щодо розпорядження репродуктивними клітинами на випадок смерті чи оголошення особи померлою.

Наразі чинне законодавство України фрагментарно врегульовує лише питання форми надання згоди особи на посмертне використання її кріоконсервованого матеріалу.

Чи може отримати пенсію у зв`язку з втратою годувальника дитина, яка була зачата і народжена постмортально?

Так! Право дитини, народженої в результаті штучного запліднення, що відбулося після спливу 10 місяців після смерті батьків (одного з батьків), які в розумінні ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є годувальниками, на отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника, як складової частини права на соціальний захист, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов’язаннями України, не може ставитися в залежність із часом її народження, оскільки таке народження може відбутись і після спливу 10 місяців після смерті годувальника. За таких обставин до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення ч. 2 ст. 36 зазначеного Закону з дотриманням ст. 24 Конституції України та ст. 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року без дискримінації за ознакою часу народження та способу запліднення, тобто без прив’язки до народження дитини до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника (постанова Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 420/5/22).

Рішення Європейського суду з прав людини у спорах щодо постмортальної репродукції людини:

1) Petithory Lanzmann v. France (скарга визнана неприйнятною. Стаття 8 Конвенції не гарантує право стати бабусею. В Україні питання постмортальної репродукції належним чином не врегульовано);

2) Pejřilová v. the Czech Republic (відмова клініки надати дозвіл на використання кріоконсервованих статевих клітин померлого чоловіка не є порушенням ст. 8 Конвенції, оскільки інформована згода передбачала знищення гамет після смерті. Суд наголосив на можливості репродуктивного туризму).

3) Barret et Caballero v. France (відмова експортувати гамети та ембріони за межі території Франції до Іспанії з метою обходу закону не є порушенням ст. 8 Конвенції).

6. ОГД для сімей загиблих військових

Право на ОГД для «цивільної дружини» реалізується виключно через суд, що підтверджується поточною судовою практикою та законодавством України.

Слід розрізняти право на отримання грошового забезпечення загиблого та одноразової грошової допомоги. Лише після отримання позитивного рішення суду, яке набрало законної сили, жінка може звернутися до ТЦК СП для оформлення документів на отримання своєї частки ОГД.

Право на одноразову грошову допомогу (ОГД) у разі загибелі військовослужбовця регулюється Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постановою КМУ № 168 від 28 лютого 2022 року. Ця постанова є ключовим документом, який встановлює порядок і розміри додаткових виплат військовим (30 тис. грн та 100 тис. грн залежно від участі в бойових діях) та одноразової грошової допомоги (ОГД) сім’ям загиблих(15 млн грн).

Право на отримання одноразової грошової допомоги жінки, яка не перебувала у зареєстрованому шлюбі із загиблим військовослужбовцем:

З 9 грудня 2023 року жінка, з якою військовий проживав однією сім’єю без реєстрації шлюбу, набула право на отримання виплати за його смерть. Це право було підтверджено змінами до законодавства, зокрема, відповідною постановою Кабінету Міністрів України, ухваленою в червні 2024 року. Для реалізації цього права необхідно встановити факт спільного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу через суд.

Документи для оформлення ОГД:

1. Заява та посвідчення особи;
2. Свідоцтво про смерть;
3. Підтвердження родинних зав’язків.

Справи про встановлення факту проживання однією сім’єю із загиблим військовослужбовцем належать до юрисдикції цивільних судів.

Для встановлення факту спільного проживання можуть бути використані різноманітні докази:

1. Спільні діти;
2. Показання свідків;
3. Документальні докази.

Алгоритм дій при зверненні до суду:

1. Підготовка документів;
2. Визначення провадження;
3. Подання заяви;
4. Судовий розгляд;
5. Отримання рішення.

Першоджерело - https://tinyurl.com/ysr8cujj