Судова практика з питань доказів для підтвердження трудового стажу, які залишилися на окупованій території
Огляд судової практики з питань доказів для підтвердження трудового стажу, які залишилися на окупованій території підготувала адвокат, медіатор, Голова Комітету з трудового права НААУ, керівниця Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ Вікторія Поліщук
Публікації лекторів
07.01.2026

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Положеннями ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», передбачено гарантії прав і свобод громадян України, які виїхали за межі тимчасово окупованої території, визначено, що громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2025 р. у справі №200/3067/25 щодо доказів

З метою підтвердження наявного у позивача пільгового стажу, представник позивача звертався до ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча». Разом з тим, листом від 08.08.2024 №181/288 ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» у відповідь на адвокатський запит №07/08/2024 від 07.08.2024, щодо надання довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, документів що підтверджують наявність пільгового трудового стажу та результатів атестації робочих місць за умовами праці з інформацією про перебування у відпустках без збереження заробітної плати ОСОБА_1 , а також завірених належним чином копій документів, повідомив, що до початку військової агресії з боку рф ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» мало місцезнаходження в м. Маріуполь за адресою: вул. Левченка, 1, м. Маріуполь, 87504. Внаслідок вторгнення рф на територію України м. Маріуполь було окуповано. З цих причин майже всі документи підприємства, в тому числі листування, первинні та договірні, кадрові документи залишилися в будівлях підприємства на території окупованого м. Маріуполь. 02.05.2022 відбулася зміна місцезнаходження ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» у м. Запоріжжя. Наразі Товариством вживається комплекс заходів з метою відновлення документів, доступ до яких було втрачено, адже отримати документи з захоплених збройними формуваннями рф будівель неможливо. Також повідомлено, що одразу після отримання ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» контролю над виробничими приміщеннями підприємства, розташованими у м. Маріуполь, а також відновлення доступу до архіву, у підприємства з`явиться можливість перевірити відповідні документи та, за наявності, надати їх за зверненням.

Суд зазначає, що абзацом першим пункту 17 Порядку № 637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Відповідно абзацу першого пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

У такому ж порядку підтверджується стаж роботи за відсутності документів у разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються (розміщувалися) на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також у разі, коли майно (документи) підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (незалежно від місця їх реєстрації на території України) розташоване на території України та/або пошкоджене чи знищене внаслідок воєнних (бойових) дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови документального підтвердження пошкодження чи знищення майна (документів) (абзац другий пункту 18 Порядку № 637).

Відтак, стаж роботи позивача за відсутності відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1 в трудовій книжці має установлюватися органом Пенсійного фонду України відповідно до вимог Порядку № 637 на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Іншого механізму для встановлення стажу роботи за відсутності відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1 в трудовій книжці, чинним законодавством не встановлено.

Отже, позовні вимоги щодо зарахування до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України періодів роботи з 01.07.1994 по 14.02.1995 та з 01.05.1995 по 17.01.1999 задоволенню не підлягають.

Детальніше з текстом постанови можна ознайомитися за покликанням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/132329722

 

Постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2025 р. у справі  №360/1482/25 щодо доказової бази

Судом першої інстанції не враховано, що позивач у період з 2017 по 2024 рік працював ПрАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» на посадах: гірником підземним з повним робочим днем під землею. Враховуючи, що підозра на хронічне професійне захворювання у позивача виникла після припинення контакту працівника із шкідливими виробничими факторами, та у зв`язку з неможливістю отримання даних про його умови праці від підприємства, яке знаходиться на тимчасово окупованій території України, відповідач повинен скласти інформаційну довідку про умови праці, керуючись вимогами пунктів 81, 84 Порядку № 337 - на підставі даних про умови праці на їх робочих місцях у разі збереження цих робочих місць на підприємстві (в установі, організації), де вони раніше працювали, а у разі їх відсутності - отриманих на підставі наукових досліджень (розробок), характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах або ж на підставі даних трудової книжки та гігієнічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях або типових санітарно-гігієнічних характеристик умов праці за результатами наукових досліджень в аналогічних професійних групах.

Відповідно до цього, інформаційна довідка щодо умов праці на ТОВ «ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ, де Позивач працював до ТОВ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» має бути отримана від Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

Щодо альтернативних джерел отримання інформації, Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці в своєму листі повідомило про відсутність даних в своїх архівах та відсутність гігієнічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях або типових санітарно-гігієнічних характеристик умов праці за результатами наукових досліджень в аналогічних професійних групах.

Судом не враховано, що у відповідності до абзацу 2 пункту 1 Положення про Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці, затв.наказом Держпраці 23.09.2022 №167, повноваження Міжрегіонального управління поширюються на територію Кіровоградської, Дніпропетровської та Запорізької областей. ТОВ «ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ» розташовано поза Кіровоградською, Дніпропетровською або Запорізькою областями, а тому Південно- Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці не має повноважень на складення інформаційної довідки про умови праці на ОСОБА_1 за період роботи на підприємстві ТОВ «ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ».

Колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що оскільки підозра на хронічне професійне захворювання у позивача виникла після припинення контакту працівника із шкідливими виробничими факторами, та у зв`язку з неможливістю отримання даних про його умови праці від підприємства, яке знаходиться на тимчасово окупованій території України, саме відповідач повинен скласти інформаційну довідку про умови праці, керуючись вимогами пунктів 81, 84 Порядку № 337 - на підставі даних про умови праці на їх робочих місцях у разі збереження цих робочих місць на підприємстві (в установі, організації), де вони раніше працювали, а у разі їх відсутності - отриманих на підставі наукових досліджень (розробок), характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах або ж на підставі даних трудової книжки та гігієнічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях або типових санітарно-гігієнічних характеристик умов праці за результатами наукових досліджень в аналогічних професійних групах.

Колегія суддів також зазначає, що ситуація, яка склалася щодо позивача, порушує гарантовані Конституцією України права особи на соціальний захист, а також на повне відшкодування шкоди від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а тому судом першої інстанції правомірно задоволено позов.

Детальніше з текстом постанови можна ознайомитися за покликанням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/132138906

 

Рішення Кобеляцього районного суду Полтавської області від 26.11.2025 р. у справі №532/2140/25 (провадження №2-о/532/117/2025) щодо відсутності доказів

Інформації щодо діяльності, реорганізації/ліквідації Ворошиловградського міського об`єднання «Промтовари», Державного комунального підприємства «Луганський» немає можливості через те, що територія Луганської області тимчасово окуповані Російською Федерацією території України з 07.04.2014.

Листом від 08.07.2025 № 06-26/53 Державний архів Луганської області повідомлено: «… документи з кадрових питань (особового складу) Ворошиловградського міського об`єднання «Промтовари» до Держархіву на підконтрольній українській владі території не надходили. Інформацією щодо діяльності, реорганізації/ліквідації вищезазначеної установи Держархів не володіє.

На цей час, майже вся територія Луганської області тимчасово окупована, перевірити та надати більш детальну інформацію щодо запиту, на жаль, не маємо можливості. Інших відомостей немає».

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджених Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376 (із змінами відповідно Наказу № 1151 від 15 липня 2025 року) Луганський район (Код UA44060000000048093; дата початку тимчасової окупації Луганська область Луганський район) тимчасово окуповані Російською Федерацією території України з 07.04.2014.

Засвідчити факт спільної роботи заявниці у Ворошиловградському міському об`єднанню «Промтовари» чи «Торговий Дім» свідки не можуть, тому що залишилися на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України.

Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27 квітня 1993 р. № 301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Відповідальність за заповнення трудової книжки покладено на відповідального працівника підприємства, а не особисто на власника трудової книжки, тому недоліки її заповнення/не заповнення певних граф не є підставою для не врахування періодів роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії за віком.

Встановлення факту, що має юридичне значення, а саме належності ОСОБА_1 трудової книжки надасть їй можливість реалізувати право на призначення пенсії за віком.

Тому, потрібно встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) трудової книжки НОМЕР_1 , дата заповнення 10.08.1983.

Детальніше з текстом рішення можна ознайомитися за покликанням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/132106225