Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками судову експертизу в судочинстві України, а саме:
1. Правові підстави призначення судових експертиз.
2. Суб’єкти здійснення судово-експертної діяльності.
3. Нормативно-правові акти здійснення судово-експертної діяльності.
4. Особливості оформлення результатів проведення експертиз.
5. Типові помилки судового експерта при дотриманні меж компетенції і повноважень.
6. Аналіз судової практики щодо висновку експерта.
7. Практичні рекомендації адвокатам.
У рамках характеристики судової експертизи акцентовано на наступному:
1. Правові підстави призначення судових експертиз
Правові підстави визначаються нормами процесуального законодавства та спеціальними актами.
Процесуальні кодекси встановлюють, що висновок експерта є джерелом доказів:
· КПК України (ч. 2 ст. 84) – висновок експерта є процесуальним джерелом доказів;
· ЦПК України (ч. 2 ст. 76) – засіб встановлення доказів;
· ГПК України (ч. 2 ст. 73) – докази встановлюються, зокрема, висновками експертів;
· КАС України (ч. 2 ст. 72) – висновок експерта є доказом;
· КУпАП (ст. 251) – визнає висновок експерта доказом.
Спеціальні нормативні акти:
· Закон України «Про судову експертизу»;
· Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
· міжнародні договори;
· відомчі нормативні акти.
2. Суб’єкти здійснення судово-експертної діяльності
Суб’єктами є:
1. Державні спеціалізовані установи Мін’юсту:
· науково-дослідні інститути судових експертиз (Київський, Харківський ім. Бокаріуса, Одеський, Львівський, Дніпропетровський тощо);
· спеціалізовані центри (у сфері ІТ та інтелектуальної власності, незалежних експертиз).
2. Експертні служби:
· МВС України – ДНДЕКЦ та регіональні НДЕКЦ;
· СБУ – Інститут спеціальної техніки та судових експертиз.
3. Судово-медичні та судово-психіатричні установи:
· бюро судово-медичної експертизи МОЗ;
· ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» та його філії.
Важливо:
· окремі експертизи (судово-медичні, психіатричні, криміналістичні) проводяться виключно державними установами;
· можливе залучення експертів, які не є працівниками установ;
· експерт повинен бути внесений до Реєстру атестованих судових експертів.
3. Нормативно-правові акти здійснення судово-експертної діяльності
Окрім кодексів і законів, діяльність регулюється відомчими актами:
· Наказ МЮ України № 53/5 – регулює діяльність державних експертних установ і атестованих експертів;
· Наказ МВС № 591 (2017) – порядок організації експертиз у системі МВС;
· Наказ СБУ № 209 (2025) – порядок у системі СБУ;
· Наказ МОЗ № 6 (1995) – розвиток судово-медичної служби.
Також:
· ведеться Реєстр атестованих експертів (Мін’юст);
· свідоцтво експерта є обов’язковим, а його відсутність або недійсність — недопустимість доказу.
4. Особливості оформлення результатів проведення експертиз
Результати оформлюються у двох формах:
1. Висновок експерта – основний процесуальний документ.
2. Повідомлення про неможливість надання висновку – якщо:
· питання виходять за межі компетенції;
· відсутні необхідні знання.
Важливо:
· оформлення регламентується процесуальними нормами та відомчими інструкціями;
· експерт зобов’язаний повідомити про неможливість проведення експертизи (ч. 6 ст. 69 КПК).
5. Типові помилки судового експерта при дотриманні меж компетенції і повноважень
Основна типова помилка:
· вирішення питань правового характеру, що виходить за межі спеціальних знань експерта.
Також проблема полягає у недотримані принципів діяльності:
· законності;
· незалежності;
· об’єктивності;
· повноти дослідження.
6. Аналіз судової практики щодо висновку експерта
Висновок експерта може бути визнаний недопустимим доказом, якщо:
· експерт не мав чинного свідоцтва;
· свідоцтво втратило чинність;
· експертиза проведена з порушенням вимог.
Судова практика:
· Постанова Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 263/10503/16-к: недійсність свідоцтва експерта — недопустимість висновку як доказу.
7. Практичні рекомендації адвокатам
1. Використання висновку експерта як інструменту доказування.
2. Оцінка висновку експерта за критеріями:
· повнота дослідження;
· обґрунтованість;
· відповідність компетенції;
· дотримання принципів діяльності.
3. Врахування проблеми:
· в Україні не визначено чітких критеріїв оцінки алгоритму дослідження експерта;
· це створює ризики помилок.
4. Активна роль адвоката:
· контроль за дотриманням принципів експертизи;
· аналіз висновку;
· виявлення помилок експерта;
· перевірка повноважень експерта.
Першоджерело https://tinyurl.com/kxs9cx38