Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
23.10.2021

Стягнення аліментів на повнолітніх дітей, які продовжують навчання

Матеріал підготувала Інна Скузь, адвокат із сімейних справ, спеціально для Центру Сімейного Права ВША.

Всім відомо, що діти чекають настання повноліття, щоб стати вільними та незалежними. Можливо, цього чекають і їх батьки, щоб, можливо, знати із себе фінансові зобов’язання щодо утримання своїх дітей. Але чи дійсно сімейне законодавство звільняє батьків від сплати аліментів на утримання своїх 18-ти літніх дітей, давайте розбиратися.

Відповідно до статті 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у зв’язку із цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення 23 років, за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Тобто, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів:

  • походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення);
  • досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років;
  • продовження дітьми навчання (форма навчання може бути як денна, так і заочна (постанова Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16-ц).
  • потреба дітей у зв`язку з цим у матеріальній допомозі;
  • наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Така позиція закріплена безпосередньо в п. 20 постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»  (надалі – Постанова Пленуму ВСУ), а також в постановах Верховного Суду від 06 серпня  2018 року у справі № 748/2340/17 та від 20.05.2020 року у справі № 635/1139/17.

Слід одразу зауважити, що рішення суду, за яким на користь дитини стягувались аліменти до досягнення нею повноліття, не дає права на стягнення аліментів після досягнення дитиною 18 років. Тобто, в такому випадку необхідно звертатися до суду із новою позовною заявою про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дочки/сина, які продовжують навчання.

Аліменти на утримання повнолітніх дочки, сина можуть виплачуватись у добровільному або судовому порядку.

Добровільний порядок сплати аліментів може включати в себе наступні способи.

Один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Але – така заява може бути ним згодом відкликана.

Також статтею 189 СК України батькам надано право укласти договір про сплату аліментів на повнолітню дитину, де визначити розмір, строки та порядок виплати аліментів. Договір має бути укладений письмово та підлягає нотаріальному посвідченню. У разі невиконання батьком (матір’ю) свого обов’язку за договором, стягнення аліментів здійснюється не за судовим рішенням, а на підставі виконавчого напису нотаріуса органом державної виконавчої служби.

 

Судовий порядок стягнення аліментів на дитину виглядає наступним чином.

Відповідно до частини 3 статті 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають 1) той з батьків, з ким проживає дочка, син, які продовжують навчання та безпосередньо 2) дочка, син, які продовжують навчання.

У разі заявлення позову одним із батьків суд може залучити до участі у справі у якості третьої особи повнолітніх дочку,  сина,  які продовжують навчатися і на користь яких у зв’язку з цим стягуються аліменти.

Позовна заява про стягнення аліментів подається до суду або за зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням відповідача або позивача. За подання до суду вказаної вище позовної заяви судовий збір не сплачується (п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»).

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду або у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку (доходу) платника аліментів від дня пред’явлення позову, а не від дня набрання судовим рішенням законної сили.

Який же розмір аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, можна просити у суду? Тут все залежить від доказової бази, яку Ви надасте разом зі своєю позовною заявою до суду.

Одразу наголошу, що мінімальний та максимальний розмір аліментів на повнолітню дитину законом не встановлений. Тому, наприклад, мінімальний розмір аліментів може бути навіть нижчим, ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину від 6 до 18 років.

При визначенні розміру матеріальної допомоги суд обов’язково враховує:

  • актуальну і дійсну потребу дитину у наданні їй матеріальної допомоги,
  • вартість навчання, вартість підручників і проїзду до навчального закладу, вартість проживання у гуртожитку або орендованій квартирі за місцем знаходження навчального закладу (постанова ВС від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18),
  • стан здоров’я платника аліментів, його матеріальний та сімейний стан, наявність у платника аліментів майна, грошових коштів та
  • інші обставини, що мають значення.

За загальним правилом суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Якщо при розгляді судової справи буде встановлено, що дитина навчається у ВНЗ заочно, але ніде не працює і при цьому має можливість працевлаштування, необхідність надання такій дитині матеріальної допомоги може бути під сумнівом. Також якщо повнолітня дитина перебуває, наприклад, на повному речовому, продовольчому та фінансовому забезпеченні за рахунок державного бюджету Міністерства оборони України, дані обставини не надають їй право претендувати на аліменти на підставі статті 199 СК України (постанова ВС від 20.05.2020 року у справ № 635/1139/17).

Однак, якщо дитина не працює, або працює, але коштів на оплату навчання або коштів пов’язаних з навчанням (проживання на час сесії, кошти на переїзди у місто, де навчається дитина, харчування, тощо) – не вистачає, то суд може врахувати ці обставини та визначити розмір аліментів, які необхідні дитині для продовження навчання.

Водночас, отримання повнолітнім непрацездатним дочкою/сином доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що вони не потребують матеріальної допомоги.

Суд може звільнити від обов’язку батьків утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і повністю забезпечує потреби дитини.

В одному із своїх рішень Верховний Суд наголошує, що навіть, якщо батько або мати є інвалідами ІІ або ІІІ групи, але в довідці про стан їх здоров’я відсутні рекомендації щодо неможливості працювати, тобто їх не визнано непрацездатним, а тільки рекомендовані певні обмеження в роботі, це є підставною для стягнення з таких батьків аліментів на повнолітніх сина або дочку, які продовжують навчання. Крім того, довідка з Пенсійного фонду України про отримання пенсії з інвалідності сама по собі не є підтвердженням того, у відповідача це єдине джерело доходів (постанова Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі № 760/17457/16-ц).

Ще один важливий момент, на який необхідно звернути увагу, є те, що перебування сина або доньки на канікулах під час навчання не є підставою для звільнення від обов’язку батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання, оскільки канікулярний час входить в період навчання. Законодавець визначив обов’язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчатись, тобто на весь період навчання, який охоплює період від вступу до закінчення чи відрахування з навчального закладу (постанова Верховного Суду України від 23.01.2019 у справі № 346/103/17).

Слід також зазначити, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України (стаття 192 СК України).

Згідно з статтею 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Право на утримання повнолітніх дочки, сина припиняється у разі досягнення ними 23 років, припинення навчання або відрахування їх із навчального закладу. Водночас, поновлення навчання (за умови недосягнення 23-річного віку) дозволяє звернутися з новим позовом до суду про стягнення аліментів.

Наостанок додам, що незважаючи на те, що батьки повинні утримувати своїх дітей в рівних частинах, це не гарантує, наприклад, татові, який відправляє свою дитину на навчання за кордон, мати можливість стягнути із матері половину вартості навчання дитини. Тут необхідно довести, що мама має фінансову можливість оплатити половину навчання її дитини за кордоном. Якщо такої можливості у неї не буде, суд стягне із матері тільки ту адекватну суму аліментів, які вона реально спроможна буде сплатити.