Лектор докладно проаналізував разом з учасниками правове регулювання штучного інтелекту, а саме:

• 1. Підходи регулювання за прикладами України, ЄС, США та Англії.
• 2. Декларативні принципи та як вони працюють.
• 3. АІ комплаєнс та юридична роль.
• 4. Виклики в юридичній сфері щодо ШІ.

У рамках характеристики штучного інтелекту акцентовано на наступному:

1. Підходи регулювання за прикладами України, ЄС, США та Англії

Регулювання в Україні:

• Sui generis;
• Дорожня карта – AI;
• Sand box:

Простір для безпечного розвитку інноваційних стартапів у сфері ШІ та блокчейну.

• Біла книга;
• Добровільний кодекс поведінки:

Ухвалений у грудні 2024 року. Скеровує компанії на впровадження етичних принципів у внутрішні процеси. Передбачає оцінку ризиків і адаптивне впровадження заходів. Передбачено створення саморегуляторного органу для підтримки та обміну досвідом.

Регулювання в США:

• Скасовано наказ Байдену щодо ШІ;
• Відмовились підписати Paris AI Declaration 2025;
• Профільні регулювання;
• Універсальні принципи для ШІ.

Регулювання у Великій Британії:

• Відмовились підписати Paris AI Declaration 2025;
• Національна бібліотека даних;
• Зони зростання ШІ;
• Перемовини з розробниками.

Регулювання у Японії:

• Закон «Про належну розробку і використання ШІ»;
• Підхід – Поєднання обов’язкових вимог і добровільних стандартів;
• Орієнтація на етичні принципи, а не заборони.

Регулювання у Європейському Союзі:

• AI act;
• Кодекс практики для провайдерів GPAI;
• «Європейський» підхід до ШІ;
• AI Continent Action Plan;
• AI act Service Desk.

2. Декларативні принципи та як вони працюють

01.08.2024 набув чинності AI ACT – перший у світі закон, який комплексно регулює ШІ:

• 2 лютого 2025 р. – заборона на неприйнятні системи штучного інтелекту (наприклад, біометрична категоризація, розпізнавання обличчя).
• 2 серпня 2025 р. – правила GPAI (щодо систем ШІ загального призначення).
• 2 серпня 2026 р. – положення про системи ШІ з категорії «високого ризику» (додаток ІІІ).
• 2 серпня 2027 р. – положення про окремі продукти ШІ з категорії «високого ризику» (додаток I).

AI ACT діє по всьому ЄС:

• ЄС компанії;
• Іноземні компанії, що взаємодіють з громадянами чи працюють по ЄС.

АІ ACT поширюється:

1. Розробники ШІ.
2. Постачальники систем ШІ.
3. Користувачі ШІ.

АІ АКТ розрізняє 4 рівні ризиків ШІ систем:

1. Неприйнятного – порушує основні права людини:

• Збирають зображень обличчя;
• Змінюють поведінку людини;
• Підштовхують до небезпечних дій;
• Здійснюють категоризацію людей;
• Оцінюють людей на основі поведінки або покупок.

2. Високого – вплив на безпеку, права людини або суспільство;

• Критична інфраструктура;
• Освіта та ринок праці;
• Компоненти безпеки;
• Публічні і приватні послуги;
• Правоохоронні органи.

3. Обмеженого – відсутність прозорості в роботі чи алгоритмах:

• Чат-боти;
• Системи аналізу тексту;
• Системи моніторингу здоров’я.

4. Мінімального – не створюють загроз для безпеки або основних прав:

• Відеоігри з підтримкою ШІ;
• Фільтри спаму;
• Алгоритми, які надають рекомендації.

Відповідальність:

• Заборонені AI практики – до 35 млн EUR або до 7 % від світового обороту.
• Порушення обов’язків операторів – до 15 млн EUR або до 3 % від світового обороту.
• Надання оманливих відомостей – до 7.5 млн EUR або до 1 % від світового обороту.

3. АІ комплаєнс та юридична роль

AI-комплаєнс починається не з перевірки закону, а з аналізу самої системи.

Базові напрямки для юридичного аналізу ШІ:

• Ролі та сторони;
• Критичні функції;
• Призначення та сфера застосування;
• Географія використання;
• Прозорість і взаємодія з користувачем;
• Коментарі та винятки.

Відповіді на ці питання основа для: визначення рівня ризику, встановлення юридичної ролі, розробки політик, оцінки відповідності.

Після аналізу системи:

1. Визначаємо рівень ризику.
2. Фіксуємо юридичну роль.
3. Формуємо вимоги до комплаєнсу.
4. Встановлюємо зони відповідальності.

HIGH-RISK AI – система оцінки надійності контрагентів для автоматичного KYC-рішення.

Клієнт – B2B‐платформа, яка використовує ШІ для автоматизованого KYC скорингу контрагентів (перед тим як укласти угоду).

Алгоритм виводить «рівень ризику» на основі:

• відкритих реєстрів;
• медіа‐аналізу;
• зв’язків з іншими юрособами;
• ключових слів у документах (статутах, договорах, судових рішеннях тощо).

Важливо, що ШІ самостійно приймає рішення (пропустити чи заблокувати контрагента).

MINIMAL-RISK AI ШІ – допоміжний інструмент для аналізу договорів під час due diligence.

Клієнт – юридичний відділ IT-компанії, який використовує ШІ для попереднього перегляду великої кількості договорів у M&A-процесі.

Алгоритм: підсвічує потенційно чутливі пункти (штрафи, зміна контролю, арбітраж тощо), групує за типами ризиків, не приймає рішень, не генерує фінальні висновки.

У цьому випадку ШІ не впливає на юридичну оцінку. Усі дії перевіряє юрист.

4. Виклики в юридичній сфері щодо ШІ

Топ викликів для юристів при використанні ШІ:

1. Конфіденційність і достовірність:

• Фейкові джерела, підміна правових систем;
• Витік даних через “невинні” prompt;
• Передача даних стороннім сервісам без згоди клієнта;
• Відсутність контролю над тим, що модель запам’ятовує чи відтворює;
• Ілюзія точності – коли ШІ «впевнено помиляється».

2. Відповідальність:

Питання полягає у тому, хто відповідає у разі шкоди?

• Юрист, який скористався ШІ?
• Розробник чи постачальник системи?
• Клієнт, який її замовив і застосував?

3. Необхідність ліцензування або стандартів:

• Формальних дозволів немає;
• Відповідальність – на юристі;
• Деякі країни вводять етичні вимоги.

4. Білінг:

• Включення часу на ШІ в білінг – на розсуд юриста;
• Все, що зроблено за допомогою ШІ – повинно бути позначено;
• Важлива прозорість;
• Потрібно інформувати клієнта про використання ШІ.

Першоджерело - https://tinyurl.com/2w49rkfk