Анотація.
Вступ. Стратегічна екологічна оцінка (СЕО) є ефективним інструментом підвищення рівня екологічної безпеки у різних сферах. Незважаючи на проведені численні наукові дослідження та практику застосування СЕО для оцінок у надрокористуванні, в Україні існує ряд фундаментальних та прикладних питань щодо джерел вихідних даних, методології оцінок ризиків, методології здійснення моніторингу за результатами стратегічної екологічної оцінки, класифікації інструментів стратегічної екологічної оцінки.
Мета статті — визначити та класифікувати основні інструменти стратегічної екологічної оцінки з урахуванням її ролі та функцій в системі управління надрокористуванням та запропонувати шляхи підвищення екологічної безпеки у надрокористуванні засобами стратегічної екологічної оцінки.
Матеріал і методи дослідження. Матеріалами для написання статті слугували результати багаторічних напрацювань авторів щодо різних аспектів методології оцінювання екологічної безпеки надрокористування та аналіз наукових джерел. Головними методами досліджень були порівняння, дедукція, аналіз, синтез, класифікація.
Результати досліджень. Стратегічна екологічна оцінка дає змогу узгодити плани гірничодобувного сектора з іншими національними політиками, оцінити існуючі інституційні можливості, удосконалити законодавчу та технологічну базу гірничодобувного сектора у контексті охорони довкілля, здоров'я та безпеки, культурної спадщини, біорізноманіття, оцінити кумулятивні впливи кустарного та дрібномасштабного видобутку корисних копалин.
Інструменти стратегічної екологічної оцінки згруповані авторами у шість основних груп: аналітичні, організаційні, науково-технічні, контрольно-процесуальні, медійні.
Аналіз законодавчої бази визначає необхідність доопрацювати проєкт Кодексу про надра з урахуванням вимог Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» у контексті проведення державної експертизи та оцінки запасів і ресурсів корисних копалин та встановлення кондицій на мінеральну сировину, складання проєкту промислової розробки (технологічної схеми) родовища (покладу).
Висновки. Здійснено класифікацію інструментів стратегічної екологічної оцінки у надрокористуванні. Аналіз проєктів законодавчих актів у сфері надрокористування свідчить про позитивні зрушення в аспекті досягнення цілей сталого розвитку. Водночас автори виявили низку невідповідностей та неузгодженостей між різними законодавчими актами та проєктами.
Ключові слова: сталий розвиток, класифікація, інструменти стратегічної екологічної оцінки, Кодекс України про надра.
Вступ. Пошуки, розвідка і особливо експлуатація родовищ корисних копалин спричиняють негативні зміни у довкіллі. Ці негативні зміни проявляються у механічному впливі на поверхню і надра, підтопленні територій, привнесенні шкідливих елементів і сполук у компоненти геологічного середовища, зменшенні біорізноманіття тощо [Khorolskyi at al., 2019; Lazaruk, Karabyn, 2020; Malovanyy M., at al., 2019; Popovych at al., 2021; Karabyn at al., 2007]. Водночас мінеральні та енергетичні ресурси є основою промисловості, запорукою економічного зростання індустріального світу. Поєднати такі різнонаправлені інтереси держави – розвиток економіки та збереження стану довкілля, намагається концепція сталого розвитку. Одним з інструментів сталого розвитку є стратегічна екологічна оцінка (СЕО). СЕО [Відомості Верховної ради України, 2018] — ефективний інструмент підвищення екологічної безпеки у різних сферах, зокрема, і у сфері надрокористуванні. Традиційна оцінка впливу на довкілля (ОВД) є недостатньою для попередження погіршення довкілля. ОВД стосується конкретних об’єктів, а СЕО дозволяє оцінити картину у масштабах регіону та здійснити прогностичний аналіз ризиків економічного, соціального та екологічного характеру [Pettersson at al., 2015].
Цей інструмент ефективно використовують потужні світові економіки. Зокрема, Канада у 2020 році розпочала обговорення політичного рішення щодо видобутку енергетичного вугілля. Опублікований звіт із СЕО став основою рішенню уряду стосовно зменшення викидів парникових газів та покращення стану довкілля. Канада до 2030 року відмовляється від використання енергетичного вугілля для виробництва енергії. Завдяки цьому рішенню планується зменшити викиди вуглекислого газу на 12,8 мільйона тонн у 2030 році. Це також допоможе країні уникнути приблизно 260 передчасних смертей, 40 000 епізодів астми та 190000 днів утрудненого дихання.
Методичні рекомендації щодо стратегічної екологічної оцінки забруднення ґрунтів Шотландії містять рекомендації оцінок під час прийняття рішення щодо надрокористування. Визначаються як фізичні впливи на ґрунт (просідання, зсуви, провали), так і хімічні та агрохімічні (забруднення ґрунтів, втрата первинних функцій ґрунту) [SEPA, 2019].
Незважаючи на проведені численні наукові дослідження та практику застосування СЕО для оцінок у надрокористування, в Україні існує ряд фундаментальних питань стратегічної екологічної оцінки у сфері надрокористування: де і як збирати вихідні дані для оцінок, методологія оцінок ризиків, методологія здійснення моніторингу за результатами стратегічної екологічної оцінки, класифікація інструментів стратегічної екологічної оцінки. Особливої актуальності питання інструментів стратегічної екологічної оцінки набуло тепер, коли Україна отримала статус кандидата у члени Європейського Союзу
Мета статті — визначити та класифікувати основні інструменти стратегічної екологічної оцінки з урахуванням її ролі та функцій в системі управління надрокористуванням та запропонувати шляхи підвищенні екологічної безпеки у надрокористуванні засобами стратегічної екологічної оцінки.
Матеріал і методи дослідження. Матеріалами для написання статті слугували результати багаторічних напрацювань авторів щодо різних аспектів методології оцінювання екологічної безпеки надрокористування та аналіз наукових джерел. Головними методами досліджень були порівняння, дедукція, аналіз, синтез, класифікація. Методи порівняння та аналізу застосовано у процесі опрацювання проєкту нового Кодексу про надра, інших вітчизняних та міжнародних нормативних документів. Класифікація інструментів стратегічної екологічної оцінки здійснено ієрархічним методом. Ознакою виділення інструментів є спосіб досягнення результату. Методи дедукції та синтезу використано при формулювання висновків.
Результати досліджень та їх обговорення. СЕО дає змогу узгодити плани гірничодобувного сектору з іншими національними політиками, оцінити існуючу інституційну можливість, удосконалити законодавчу та технологічну базу гірничодобувного сектору у контексті охорони довкілля, здоров'я та безпеки, культурної спадщини, біорізноманіття тощо. СЕО дозволяє оцінити кумулятивні впливи (часто нерегульованого, самовільного) кустарного та дрібномасштабного видобутку корисних копалин. СЕО є також інструментом врегулювання питань управління доходами; справедливого розподілу доходів від видобутку, а також сприяє розвитку освітньої на наукової сфери [COP, 2019].
Крім вирішення національних питань, СЕО може допомогти впровадити національні програмні документи у планування регіонального розвитку шляхом:
- оцінки потенційних позитивних і негативних взаємодій з іншими виробничими секторами (тваринництво, сільське господарство, рибальство тощо);
- встановлення пріоритетів збереження та розвитку;
- регіональної міжгалузевої координації для підвищення ефективності транспортної мережі, сільського та міського планування, зусилля зі збереження біорізноманіття;
- розгляду прав людини, прав користування землею та участі громади;
- планування комунальних послуг, де очікується новий розвиток видобутку (освіта, охорона здоров’я, постачання води) [COP, 2019; Kryvinska, Bickel, 2020; Rauer at al., 2021].
Для урядів використання СЕО призводить до кращої готовності та посилення управління біорізноманіттям і управління природними ресурсами. Це забезпечує чіткість завдань, які необхідно виконувати з визначеним розподілом відповідальності між різними державними та приватними органами партнерів сектора. Крім того, це забезпечує чітке уявлення про тривоги та прагнення інших зацікавлених сторін суспільства.
Для суспільства використання СЕО долучає гірничодобувну діяльності до регіонального та національного розвитку при мінімізації негативних наслідків видобутку корисних копалин розробки. Найслабші групи суспільства та біорізноманіття отримують додаткову увагу, якої вони потребують.
В Україні у 2018 році прийнято Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку». Проте державні органи не повною мірою використовують цей інструмент для досягнення стратегічних цілей. Особливо СЕО недооцінюють у сфері надрокористування. Водночас проєкт нового Кодексу про надра та зміни у відповідні гірничі закони дають надію, що Україна на правильному шляху. Недооцінювання стратегічної екологічної оцінки зумовлено недооцінюванням інструментарію, яким наділена ця процедури з метою сприяння безпеці питань. Для покращення розуміння переваг цієї процедури інструменти СЕО авторами об’єднані у шість основних груп: аналітичні, організаційні, науково-технічні, контрольно-процесуальні, медійні (рис.1).
Класифікація інструментарію стратегічної екологічної оцінки, яка може застосовуватися як у надрокористуванні, так і у інших сферах, зумовлена аналізом функцій та завдань які покладені на цю процедуру, а також кількістю та багатогранністю суб’єктів цих процесів [Екологія. Право. Людина, 2019; EOCD, 2006]. Запропонована класифікація побудована на аналізі процедур стратегічної екологічної оцінки документів державного планування різного рівня – від національного до місцевого, що дозволило виокремити 33 елементи діяльності під час стратегічної екологічної оцінки та об’єднати їх у 5-ть груп: аналітичну – що здійснюється усіма учасниками процедури самостійно або шляхом залучення спеціалізованих центрів, організаційні – які проводяться замовниками цієї процедури, науково-технічні – проводяться із залученням науковців чи експертів, контроль-процесуальні – здійснюють державними органами влади уповноваженими контролювати та перевіряти дотримання безпекових норм, та медійні – які відповідають за публічність цієї процедури та гарантують залучення усіх зацікавлених сторін.
Визначення критеріїв також базувалося на дослідженнях Міжнародної ради з гірничої промисловості та металів (ICMM), яка окреслила 10 принципів, які лежать в основі сталого розвитку в гірничодобувній промисловості та перетинаються з ЦСР, які в основному включають зобов’язання щодо захисту біорізноманіття, поваги до прав людини та внеску в сталий розвиток [ICMM, 2016]. Відповідно до звіту United Nations Environment Programme (ЮНЕП) «Управління мінеральними ресурсами в двадцять першому столітті», «Напрямок видобувної промисловості на шлях сталого розвитку», видобувний сектор може впливати на всі 17 ЦСР. Видобуток корисних копалин із Землі створює можливості, проблеми та ризики для сталого розвитку, і те, що слід підкреслити, є основою сталого розвитку. Корисні копалини необхідні для добробуту людини та фундаментальні для практично всіх секторів економіки. Однак видобуток корисних копалин також створює серйозні проблеми та ризики для довгострокової стійкості [UNEP, 2020]. Тому правильна та вчасна оцінки впливу на довкілля від надровидобутку є запорукою економічної стабільності та безпечності цього напрямку економічного розвитку України.
Загострення війни в Україні після 24 лютого 2022 року підсилило глобальні наслідки, в тому числі для майбутньої багатосторонньої співпраці країн заради світової безпеки, зокрема, на енергетичному та ресурсному ринку. Зіткнувшись із доказами нищівних конфліктів у Сирії, Ємені, Ефіопії, а тепер і в Україні, стало зрозумілим, що важливо зрозуміти, де багатостороння система дає збій, і як можна вирішити ці проблеми. Елемент вирішення може полягати в тому, щоб знову звернути увагу на принципи та практику демократії як на національному, так і на міжнародному рівнях [HLAB, 2022]. Сендайська рамкова програма щодо зменшення ризику стихійних лих на 2015-2030 рр. в економічній, соціальній та екологічній сферах через взаємодоповнюючу та взаємопідсилювальну співпрацю з Аддис-Абебською програмою дій, Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату та її Паризькою угодою, Конвенція про біологічне різноманіття, Новий порядок денний у містах та інші важливі міжнародно погоджені підсумкові документи ООН – може стати дієвим інструмент підсилення екологічної безпеки шляхом багатосторонньої співпраці та задіяння новітніх інформаційних технологій для аналізу. [Екологія. Право. Людина, 2021; Відомості Верховної ради України, 2020]
Війна в Україні та поточні глобальні виклики ставлять під загрозу і без того крихке економічне відновлення в усьому світі. Зростаюча глобальна інфляція, спричинена вищими цінами на енергоносії та продовольство, а також постійними перебоями в ланцюжках поставок і жорсткішими ринками праці в розвинених країнах, викликають тривожні хвилі в країнах, що розвиваються, і створюють додаткові проблеми для політиків. [United Nation, 2022]
З метою розробки та впровадження Плану відновлення України [Відомості Верховної ради України, 2022] Указом Президента України № 266 від 21 квітня 2022 року створено 23 робочі групи. На жаль, жодна із них не відведена важливому напрямку для України – як надровидобуванню. Що свідчить про недооцінку цього сектора для сталого розвитку України. На жаль, можна стверджувати, що саме недооцінка важливості стратегічної екологічної оцінки цього напрямку не дозволяла вирішити проблеми цієї галузі з початку 2014 року. Ілюструють це Концепція Державної цільової програми справедливої трансформації вугільних регіонів України на період до 2030 року [Відомості Верховної ради України, 2021], Загальнодержавна програма розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року [Відомості Верховної ради України, 2012] та інші стратегічні документи у сфері енергетичної та екологічної безпеки України. Аналіз цих документі дозволяє зробити висновок, що система публічного-адміністрування України не у достатній мірі використовує інструменти оцінки ризиків, що послаблює не лише якість розроблених документів, а робить їх недієвими та непрактичними.
Частково ці прогалини у практиці застосування інструментів оцінок виправляються у тексті Проєкту нового Кодексу про надра намагається впровадити ряд прогресивних норм поряд із нормами, які намагаються пріоритизувати законодавство про надра над усіма іншими актами. Водночас є загроза створення монопольного становища для тих суб’єктів, які вже займаються надровидобутком. Залишається проблема неузгодження земельних питань з процедурою надрокористування та екологічними оцінками; документи державного планування у сфері надрокористування, зокрема, і ті, що стосуються оформлення земельних питань, – не проходять стратегічної екологічної оцінки.
Аналіз законодавчої бази визначає необхідність доопрацювати проєкт Кодексу про надра на предмет урахування вимог Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» у контексті проведення державної експертизи та оцінки запасів і ресурсів корисних копалин та встановлення кондицій на мінеральну сировину, складання проєкту промислової розробки (технологічної схеми) родовища (покладу). Адже саме відповідно до чинних нормативно -правових актів кондиції на мінеральну сировину розробляються з урахуванням раціонального використання всіх корисних копалин, а також наявних у них цінних компонентів і підлягають експертизі, яку проводить Державна комісія України по запасах корисних копалин та є необхідною для визначення екологічних умов подальшого видобутку таких корисних копалин.
Порядок розробки кондицій на мінеральну сировину встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, та декларує, що під час розробки кондицій визначаються й оцінюються небезпечні екологічні фактори, що впливають або можуть вплинути на стан довкілля під час розробки родовища, переробки мінеральної сировини, видалення або утилізації виробничих відходів; розроблено раціональний комплекс заходів щодо охорони природи. Тобто мова про дії, які здійснює орган державної влади поза межами закону про оцінку впливу на довкілля, оскільки діяльність із підготовки кондицій не підпадає під дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», її не має у переліку ст. 3 відповідного закону. Втім така діяльність підпадає під дію закону про стратегічну екологічну оцінку, оскільки стосується прийняття документа державного планування, а саме, рішення про визначення ступеня підготовленості до промислового освоєння корисних копалин та визначення їхньої готовності до промислового освоєння.
Таким чином, дії державних органів щодо визначення балансу корисних копалин слід оцінити через стратегічну екологічну оцінку, а дії суб’єктів господарювання із видобутку корисних копалин слід оцінити через оцінку впливу на довкілля. Саме вчасне СЕО зможе гарантувати прописану у ст. 50 проєкту таку норму: «Спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення конкурентних процедур не надається, а продаж права на користування надрами на аукціоні чи за конкурсом не здійснюється, якщо земельну ділянку, в межах якої знаходиться родовище з перспективними покладами корисних копалин, неможливо надати суб’єкту господарювання у власність або користування із земель державної та комунальної власності, на підставі лісового або земельного сервітуту, чи якщо із власником (власниками) земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, не укладено попередній договір про викуп земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, для суспільних потреб».
Не охоплені Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» види діяльності у сфері надрокористування на вищому рівні охоплюються Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку». ЗУ про СЕО передбачає здійснення оцінки наслідків для довкілля, у тому числі, для здоров’я населення під час виконання документів державного планування, які стосуються промисловості, охорони довкілля, містобудування або землеустрою (схеми) та виконання яких передбачатиме реалізацію видів діяльності (або які містять види діяльності та об’єкти), щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля. Як показує аналіз законодавства у сфері надрокористування, держава приймає низку програмних документів, які передують передачі права на видобуток суб’єкту господарювання, зокрема, затвердження кондицій. Такі документи слід чітко визначити та порядок їхнього прийняття узгодити із процедурою стратегічної екологічної оцінки. До таких документів належать: рішення ДКЗ України щодо затвердження кондицій мінеральної сировини, затвердження балансів корисних копалин, рішення про резервування територій для надрокористування [Kryvinska, Bickel, 2020].
У жовтні 2020 р. зареєстровано законопроєкт 4187 [Відомості Верховної ради України, 2021] у якому передбачено погодження з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища умов надрокористування, у частині дотримання вимог природоохоронного законодавства. Проте не зрозуміло, в рамках якої процедури буде відбуватися таке погодження? Якщо це стратегічна екологічна оцінка (СЕО), тоді термін надання таких умов має бути не менше 45 днів, щоб охопити усю процедуру СЕО.
Окремо слід врегулювати питання СЕО під час розробки проєктів землеустрою у частині рекультивації земель, порушених внаслідок дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення, нафти і газу та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення, нафти і газу. Станом на сьогодні такі робочі проєкти можуть розроблятися на підставі рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Відповідно до Закону України «Про землеустрій» такі проєкти повинні проходити процедуру СЕО [Екологія. Право. Людина., 2020]. Підтверджується це і тим, що відомості щодо ділянки надр, стосовно якої заплановано проведення електронного аукціону на продаж спеціального дозволу на користування надрами відображаються на Інтерактивній карті корисних копалин та в системі електронних торгів з продажу дозволів.
Дещо неузгодженими також залишаються питання відведення земельних ділянок для потреб надрокористування. Виходячи з того, що територія – це частина земної поверхні з повітряним простором та розташованими під нею надрами у визначених межах (кордонах), що має певне географічне положення, природні та створені в результаті діяльності людей умови і ресурси, а отже це певна частина землі, яка стане земельної ділянкою після належного її оформлення. Проте, розпорядники землі позбавляються права погоджувати надання надр в користування в межах закріплених за ними територій. Може виникнути ситуація, коли надра надані, а земельну ділянку не надають. Немає потреби ділити цю процедуру на декілька етапів. Тут на допомогу приходить процедура стратегічної екологічної оцінки, яка під час її проведення може одночасно оцінювати документи із землеустрою, в межах яких планується надання дозволів на спецнадрокористування. Погодження проєктів землеустрою органами місцевого самоврядування фактично і є погодженням здійснення діяльності із промислового надрокористування.
З огляду на вищенаведене, доцільно розширити практику проведення СЕО проєктів розвитку певних галузей економіки, зокрема і надрокористування, та планувати діяльність із узгодженням взятих Україною на себе зобов’язань як перед міжнародною спільнотою, так і перед громадянами власної країни. Зокрема, рішення про закриття вугільної промисловості до 2035 року із паралельним розвитком інших секторів економіки таким чином, щоб умови життя та праці людей ставали кращими, а не гіршими під час проведення відповідних реформ.
Висновки.
- Стратегічна екологічна оцінка є ефективним інструментом підвищення екологічної безпеки у різних сферах, зокрема і у сфері надрокористування.
- Запропонована класифікація інструментів стратегічної екологічної оцінки у надрокористуванні містить 33 елементи об’єднаних у 5 груп: аналітичні, організаційні, науково-технічні, контрольно-процесуальні, медійні.
- Аналіз проєктів законодавчих актів у сфері надрокористування свідчить про певні позитивні зрушення в аспекті досягнення цілей сталого розвитку. Водночас залишається низка невирішених питань стосовно встановлення кондицій на мінеральну сировину. Не врегульовано питання стратегічної екологічної оцінки під час розробки проєктів землеустрою у частині рекультивації земель, порушених внаслідок дослідно-промислової розробки родовищ, а також питання відведення земельних ділянок для потреб надрокористування.
- Дискусія щодо планування відбудови України повинна базуватися на принципах сталого розвитку і максимально повним аналізом усіх потенційних ризиків, напрацювання механізмів дотримання принципів «нікого осторонь» та критеріїв для відбудувати краще ніж було.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
EOCD. (2006). Applying Strategic Environmental Assessment Good Practice Guidance For Development Co-operation. Взято з: https://www.oecd.org/environment/environment-development/37353858.pdf;
High-Level Advisory Board (HLAB). (2022). Public Consultation. Взято з: https://highleveladvisoryboard.org/public-consultation/;
ICMM. (2016). Role of Mining in National Economies: Mining Contribution Index (3rd edition). Взято з: https://www.icmm.com/en-gb/research/social-performance/2016/role-of-mining-in-national-economies;
Khorolskyi A., Hrinov V. & Kaliushenko O. (2019). Network models for searching for optimal economic and environ mental strategies for field development. Procedia Environmental Science, Engineering and Management, 6(3), 463-471;
Kørnøv Lone, Lyhne Ivar & Davila Juanita. (2020). Linking the UN SDGs and environmental assessment: Towards a conceptual framework. Environmental Impact Assessment Review, 85, 106463. https://doi.org/10.1016/j.eiar.2020.106463;
Kryvinska N., Bickel L. (2020). Scenario-Based Analysis of IT Enterprises Servitization as a Part of Digital Transformation of Modern Economy. Appl. Sci. , 10(3), 1076. http://dx.doi.org/10.4236/nr.2015.64022;
Lazaruk Y., Karabyn V. (2020) Shale gas in Western Ukraine: Perspectives, resources, environmental and technogenic risk of production. Pet. and Coal, 62(3), 836-844;
Malovanyy M., Petrushka K. & Petrushka I. (2019). Improvement of Adsorption-Ion-Exchange Processes for Waste and Mine Water Purification. Chemistry & Chemical Technology, 13(3), 372–376. https://doi.org/10.23939/chcht13.03.372;
Maria Pettersson, Anniina Oksanen, Tatiana Mingaleva, Victor Petrov & Vladimir Masloboev. (2015). License to Mine: A Comparison of the Scope of the Environmental Assessment in Sweden, Finland and Russia. Natural Resources, 6(04), 237-255. http://dx.doi.org/10.4236/nr.2015.64022;
Popovych Vasyl, Bosak Pavlo, Petlovanyi Mykhailo, Telak Oksana, Karabyn Vasyl, Pinder Volodymyr. (2021). Environmental safety of phytogenic fields formation on coal mines tailings. News of the National Academy of Sciences of the Republic of Kazakhstan. Series of Geology and Technical sciences, 2 (446), 129-136. https://doi.org/10.32014/2021.2518-170X.44;
Rauer J. N., Kroiss M., Kryvinska N., Engelhardt-Nowitzki C., & Aburaia M. (2021). Cross-university virtual teamwork as a means of internationalization at home. International Journal of Management Education, 19(3), 100512. https://doi.org/10.1016/j.ijme.2021.100512;
Scottish environment protection agency (SEPA). (2019). Guidance on consideration of soil in Strategic Environmental Assessment. Взято з: https://www.sepa.org.uk/media/162986/lups-sea-gu2-consideration-of-soil-in-sea.pdf ;
The Conference of the Parties (COP). (2019). The role of ESIA and SEA in mainstreaming biodiversity. Взято з: https://www.cbd.int/mainstreaming/doc/seas-mining-en.pdf ;
UNEP. (2020). Report Mineral Resource Governance in the 21st Century. Взято з: https://www.unep.org/resources/report/mineral-resource-governance-21st-century.
United Nation. (2022). World Economic Situation and Prospects, 160. Взято з: https://www.un.org/development/desa/dpad/publication/world-economic-situation-and-prospects-may-2022-briefing-no-160/;
Відомості Верховної ради України. (2012). ЗУ «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року». Взято з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3268-17#n14. [In Ukrainian];
Відомості Верховної ради України. (2018). ЗУ «Про стратегічну екологічну оцінку». Взято з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2354-19#Text;
Відомості Верховної ради України. (2020). «Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підтримки розвитку вітчизняних галузей надрокористування». Взято з: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70117;
Відомості Верховної ради України. (2021). ПКМУ «Про схвалення Концепції Державної цільової програми справедливої трансформації вугільних регіонів України на період до 2030 року». Взято з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1024-2021-%D0%BF#Text.;
Відомості Верховної ради України. (2022). Указ Президента України «Питання Національної ради з відновлення України від наслідків війни». Взято з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/2022#Text;
Екологія. Право. Людина. (2019). Постатейний коментар до Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку». Взято з: http://epl.org.ua/human-posts/postatejnyj-komentar-do-zakonu-ukrayiny-pro-strategichnu-ekologichnu-otsinku-2/;
Екологія. Право. Людина. (2020). Надрокористування та охорона довкілля. Аналіз проєктів 4187 та 4187-1. Взято з: http://epl.org.ua/announces/nadrokorystuvannya-ta-ohorona-dovkillya-analiz-proyektiv-4187-ta-4187-1/#sdfootnote2sym;
Екологія. Право. Людина. (2021 Проєкт Кодексу про надра – аналіз через призму сталого розвитку та врахування інтересів усіх зацікавлених сторін. Взято з: http://epl.org.ua/announces/proyekt-kodeksu-pro-nadra-analiz-cherez-pryzmu-stalogo-rozvytku-ta-vrahuvannya-interesiv-usih-zatsikavlenyh-storin/;
Карабин В., Колодій В., Яронтовський O., Козак Ю. та Карабин О. (2007). Щодо динаміки забруднення ґрунтових вод Передкарпаття у зоні техногенезу родовищ нафти. Праці наукового товариства імені Шевченка. Геологічний збірник, 19, 182-190;
Софія Шутяк. (2022). Цивільна безпека та екологічна безпека – індикатори гарантування права на безпечне для життя та здоров’я довкілля. Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичній конференції «Стратегія екологічної безпеки України: соціально-економічний та правовий вимір», 354.