Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
04.01.2022

Стратегічна екологічна оцінка – недооцінений інструмент сталого надрокористування

Вступ. Стратегічна екологічна оцінка є ефективним інструментом підвищення рівня екологічної безпеки у різних сферах. Незважаючи на проведені численні наукові дослідження та практику застосування СЕО для оцінок у надрокористуванні, в Україні існує ряд фундаментальних та прикладних питань щодо джерел вихідних даних, методології оцінок ризиків, методології здійснення моніторингу за результатами стратегічної екологічної оцінки, класифікації інструментів стратегічної екологічної оцінки.

Мета статті визначити та класифікувати основні інструменти стратегічної екологічної оцінки з урахуванням її ролі та функцій в системі управління надрокористуванням та запропонувати шляхи підвищення екологічної безпеки у надрокористуванні засобами стратегічної екологічної оцінки.

Матеріал і методи дослідження. Матеріалами для написання статті слугували результати багаторічних напрацювань авторів щодо різних аспектів методології оцінювання екологічної безпеки надрокористування та аналіз наукових джерел. Головними методами досліджень були порівняння, дедукція, аналіз, синтез, класифікація.

Результати досліджень. Стратегічна екологічна оцінка дає змогу узгодити плани гірничодобувного сектору з іншими національними політиками, оцінити існуючі інституційні можливості, удосконалити законодавчу та технологічну базу гірничодобувного сектору у контексті охорони довкілля, здоров’я та безпеки, культурної спадщини, біорізноманіття, оцінити кумулятивні впливи кустарного та дрібномасштабного видобутку корисних копалин.

Інструменти стратегічної екологічної оцінки згруповані авторами у шість основних груп: аналітичні, організаційні, науково-технічні, контрольно-процесуальні, медійні.

Аналіз законодавчої бази визначає необхідність доопрацювати проєкт Кодексу про надра на предмет врахування вимог Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» у контексті проведення державної експертизи та оцінки запасів і ресурсів корисних копалин та встановлення кондицій на мінеральну сировину, складання проекту промислової розробки (технологічної схеми) родовища (покладу).

Висновки. Здійснено класифікацію інструментів стратегічної екологічної оцінки у надрокористуванні. Аналіз проектів законодавчих актів у сфері надрокористування свідчить про позитивні зрушення в аспекті досягнення цілей сталого розвитку. Водночас авторами виявлено низку невідповідностей та неузгодженостей між різними законодавчими актами та проектами.

Ключові слова: сталий розвиток, класифікація, інструменти стратегічної екологічної оцінки, Кодекс України про надра.

 

 Вступ. Пошуки, розвідка і особливо експлуатація родовищ корисних копалин спричиняють негативні зміни у довкіллі. Ці негативні зміни проявляються у механічному впливу на поверхню і надра, підтоплення територій, привнесенні шкідливих елементів і сполук у компоненти геологічного середовища, зменшення біорізноманіття тощо [1-5]. Водночас мінеральні та енергетичні ресурси є основою промисловості, запорукою економічного зростання індустріального світу. Поєднати такі різнонаправлені інтереси держави – розвиток економіки та збереження стану довкілля намагається концепція сталого розвитку. Одним з інструментів сталого розвитку є стратегічна екологічна оцінка (СЕО). СЕО [6] ефективний інструмент підвищення екологічної безпеки у різних сферах, зокрема, і у сфері надрокористуванні. Традиційна оцінку впливу на довкілля (ОВД) є недостатньою для попередження погіршення довкілля. ОВД стосується конкретних об’єктів, а СЕО дозволяє оцінити картину у масштабах регіону та здійснити прогностичний аналіз ризиків економічного, соціального та екологічного характеру [7].

Цей інструмент ефективно використовують потужні світові економіки. Зокрема, Канада у 2020 році розпочала обговорення політичного рішення щодо видобутку енергетичного вугілля. Опублікований звіт із СЕО став основою рішенню уряду стосовно зменшення викидів парникових газів та покращення стану довкілля. Канада до 2030 року відмовляється від використання енергетичного вугілля для виробництва енергії. Завдяки  цьому рішенню планується зменшити викиди вуглекислого газу на 12,8 мільйона тонн у 2030 році. Це також допоможе країні уникнути приблизно 260 передчасних смертей, 40 000 епізодів астми та 190 000 днів утрудненого дихання.

Методичні рекомендації щодо стратегічної екологічної оцінки забруднення ґрунтів Шотландії містять рекомендації оцінок під час прийняття рішення щодо надрокористування. Визначаються як фізичні впливи на ґрунт (просідання, зсуви, провали), так і хімічні та агрохімічні (забруднення ґрунтів, втрата первинних функцій ґрунту) [8].

Незважаючи на проведені численні наукові дослідження та практику застосування СЕО для оцінок у надрокористування, в Україні існує ряд фундаментальних питань стратегічної екологічної оцінки у сфері надрокористування: де і як збирати вихідні дані для оцінок, методологія оцінок ризиків, методологія здійснення моніторингу за результатами стратегічної екологічної оцінки, класифікація інструментів стратегічної екологічної оцінки.

Мета статті визначити та класифікувати основні інструменти  стратегічної екологічної оцінки з урахуванням її ролі та функцій в системі управління надрокористуванням та запропонувати шляхи підвищенні екологічної безпеки у надрокористуванні засобами стратегічної екологічної оцінки.

Матеріал і методи дослідження. Матеріалами для написання статті слугували результати багаторічних напрацювань авторів щодо різних аспектів методології оцінювання екологічної безпеки надрокористування та аналіз наукових джерел. Головними методами досліджень були порівняння, дедукція, аналіз, синтез, класифікація.

Результати досліджень та їх обговорення.

СЕО дає змогу узгодити плани гірничодобувного сектору з іншими національними політиками, оцінити існуючу інституційну можливість, удосконалити законодавчу та технологічну базу гірничодобувного сектору у контексті охорони довкілля, здоров’я та безпеки, культурної спадщини, біорізноманіття тощо. СЕО дозволяє оцінити кумулятивні впливи (часто нерегульованого, самовільного) кустарного та дрібномасштабного видобутку корисних копалин. СЕО є також інструментом врегулювання питань управління доходами; справедливого розподілу доходів від видобутку, а також сприяє розвитку освітньої на наукової сфери [9].

Крім вирішення національних питань, СЕО може допомогти вирішити впровадити національні програмні документи у планування регіонального розвитку, шляхом:

  • оцінки потенційних позитивних і негативних взаємодій з іншими виробничими секторами (тваринництво, сільське господарство, рибальство тощо);
  • встановлення пріоритетів збереження та розвитку;
  • регіональної міжгалузевої координації для підвищення ефективності транспортної мережі, сільського та міського планування, зусилля зі збереження біорізноманіття;
  • розгляду прав людини, прав користування землею та участі громади;
  • планування комунальних послуг, де очікується новий розвиток видобутку (освіта, охорона здоров’я, постачання води) [9].

Авторами здійснено спробу класифікації інструментів СЕО у надрокористуванні. Інструменти СЕО згруповані у шість основних груп: аналітичні, організаційні, науково-технічні, контрольно-процесуальні, медійні (рис.).

Для урядів використання СЕО призводить до кращої готовності та посилення управління біорізноманіттям і управління природними ресурсами. Це забезпечує чіткість завдань, які необхідно виконувати з чітким розподілом відповідальності між різними державними та приватними органами партнерів сектору. Крім того, це забезпечує чітке уявлення про тривоги та прагнення інших зацікавлених сторін суспільства.

Для суспільства використання СЕО може призвести до кращого внеску гірничодобувної діяльності для регіонального та національного розвитку, при мінімізації негативних наслідків видобутку корисних копалин розробки. Найслабші групи суспільства та біорізноманіття отримують додаткову увагу, якої вони потребують.

В Україні у 2018 році прийнято Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку». Проте, державні органи не в повній мірі використовують цей інструмент на допомогу досягнення стратегічних цілей. Особливо СЕО недооцінюють у сфері надрокористування. Водночас, проєкт нового Кодексу про надра та зміни у відповідні гірничі закони дають надію, що Україна на правильному шляху.

Рисунок – Класифікація інструментів стратегічної екологічної оцінки: https://bit.ly/3f4ezzL

Проєкт нового Кодексу про надра намагається впровадити ряд прогресивних норм поряд із нормами, які намагаються пріоритизувати законодавство про надра над усіма іншими актами. Водночас є загроза створення монопольного становища для тих суб’єктів, які вже займаються надровидобутком. Залишається проблема неузгодження земельних питань з процедурою надрокористування та екологічними оцінками; документи державного планування у сфері надрокористування, зокрема, і ті що стосуються оформлення земельних питань – не проходять стратегічної екологічної оцінки.

Аналіз законодавчої бази визначає необхідність доопрацювати проєкт Кодексу про надра на предмет врахування вимог Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» у контексті проведення державної експертизи та оцінки запасів і ресурсів корисних копалин та встановлення кондицій на мінеральну сировину, складання проекту промислової розробки (технологічної схеми) родовища (покладу). Адже саме відповідно до чинних нормативно правових актів кондиції на мінеральну сировину розробляються з урахуванням раціонального використання всіх корисних копалин, а також наявних у них цінних компонентів і підлягають експертизі, яку проводить Державна комісія України по запасах корисних копалин та є необхідною для визначення екологічних умов подальшого видобутку таких корисних копалин.

Порядок розробки кондицій на мінеральну сировину встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, та визначає, що під час розробки кондицій визначаються й оцінюються небезпечні екологічні фактори, що впливають або можуть вплинути на стан довкілля під час розробки родовища, переробки мінеральної сировини, видалення або утилізації виробничих відходів; розроблено раціональний комплекс заходів щодо охорони природи. Тобто мова про дії, які здійснює орган державної влади поза межами закону про оцінку впливу на довкілля, оскільки діяльність із підготовки кондицій не підпадає під дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», її не має у переліку ст. 3 відповідного закону. Втім така діяльність підпадає під дію закону про стратегічну екологічну оцінку, оскільки стосується прийняття документа державного планування, а саме, рішення про визначення ступеня підготовленості до промислового освоєння корисних копалин та визначення їхньої готовності до промислового освоєння.

Таким чином, дії державних органів щодо визначення балансу корисних копалин слід оцінити через стратегічну екологічну оцінку, а дії суб’єктів господарювання із видобутку корисних копалин слід оцінити через оцінку впливу на довкілля. Саме вчасне СЕО зможе гарантувати прописану у ст. 50 проєкту таку норму: «Спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення конкурентних процедур не надається, а продаж права на користування надрами на аукціоні чи за конкурсом не здійснюється, якщо земельну ділянку, в межах якої знаходиться родовище з перспективними покладами корисних копалин, неможливо надати суб’єкту господарювання у власність або користування із земель державної та комунальної власності, на підставі лісового або земельного сервітуту, чи якщо із власником (власниками) земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, не укладено попередній договір про викуп земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, для суспільних потреб».

Не охоплені Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» види діяльності у сфері надрокористування на вищому рівні охоплюються Законом України “Про стратегічну екологічну оцінку”. ЗУ про СЕО передбачає здійснення оцінки наслідків для довкілля, у тому числі, для здоров’я населення під час виконання документів державного планування, які стосуються промисловості, охорони довкілля, містобудування або землеустрою (схеми) та виконання яких передбачатиме реалізацію видів діяльності (або які містять види діяльності та об’єкти), щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля. Як показує аналіз законодавства у сфері надрокористування, держава приймає низку програмних документів, які передують передачі права на видобуток суб’єкту господарювання, зокрема, затвердження кондицій. Такі документи слід чітко визначити та порядок їхнього прийняття узгодити із процедурою стратегічної екологічної оцінки. До таких документів належать – рішення ДКЗ України щодо затвердження кондицій мінеральної сировини, затвердження балансів корисних копалин, рішення про резервування територій для надрокористування [10].

У жовтні 2020 р. зареєстровано законопроект 4187 у якому передбачено погодження з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища умов надрокористування, у частині дотримання вимог природоохоронного законодавства. Проте не зрозуміло в рамках якої процедури буде відбуватися таке погодження? Якщо це стратегічна екологічна оцінка (СЕО), тоді термін надання таких умов має бути не менше 45 днів щоб охопити усю процедуру СЕО.

Окремо слід врегулювати питання СЕО під час розробки проектів землеустрою у частині рекультивації земель, порушених внаслідок дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення, нафти і газу та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення, нафти і газу. Станом на сьогодні такі робочі проєкти можуть розроблятися на підставі рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Відповідно до Закону України “Про землеустрій” такі проекти повинні проходити процедуру СЕО [12].  Підтверджується це і тим, що відомості щодо ділянки надр стосовно якої заплановано проведення електронного аукціону на продаж спеціального дозволу на користування надрами відображаються на Інтерактивній карті корисних копалин та в системі електронних торгів з продажу дозволів.

Дещо неузгодженими також залишаються питання відведення земельних ділянок для потреб надрокористування. Виходячи з того, що територія – це частина земної поверхні з повітряним простором та розташованими під нею надрами у визначених межах (кордонах), що має певне географічне положення, природні та створені в результаті діяльності людей умови і ресурси, а отже це певна частина землі, яка стане земельної ділянкою після належного її оформлення. Проте, розпорядники землі позбавляються права погоджувати надання надр в користування в межах закріплених за ними територій. Може виникнути ситуація, коли надра надані, а земельну ділянку не надаються. Не має потреби ділити цю процедуру на декілька етапів. Тут на допомогу приходить процедура стратегічної екологічної оцінки, яка під час її проведення може одночасно оцінювати документи із землеустрою в межах яких планується надання дозволів на спецнадрокористування. Погодження проектів землеустрою органами місцевого самоврядування фактично і є погодженням здійснення діяльності із промислового надрокористування.

З огляду на вищенаведене доцільно розширити практику проведення СЕО проектів розвитку певних галузей економіки, зокрема, і надрокористування, та планувати діяльність із узгодженням взятих Україною на себе зобов’язань як перед міжнародною спільнотою так і перед громадянами власної країни. Зокрема, рішення про закриття вугільної промисловості до 2035 року планування із паралельним розвитком інших секторів економіки таким чином, щоб умови життя та праці людей ставали кращими, а не гіршими під час проведення відповідних реформ.

Висновки.

  1. Стратегічна екологічна оцінка є ефективним інструментом підвищення екологічної безпеки у різних сферах, зокрема, і у сфері надрокористування.
  2. Запропонована класифікація інструментів стратегічної екологічної оцінки у надрокористуванні містить 33 елементи згрупованих у 5 груп: аналітичні, організаційні, науково-технічні, контрольно-процесуальні, медійні.
  3. Аналіз проектів законодавчих актів у сфері надрокористування свідчить про певні позитивні зрушення в аспекті досягнення цілей сталого розвитку. Водночас залишається низка невирішених питань стосовно встановлення кондицій на мінеральну сировину. Не врегульовано питання стратегічної екологічної оцінки під час розробки проектів землеустрою у частині рекультивації земель, порушених внаслідок дослідно-промислової розробки родовищ, а також питання відведення земельних ділянок для потреб надрокористування.

 

Література

  1. Khorolskyi, A., Hrinov, V. & Kaliushenko O. (2019). Network models for searching for optimal economic and environ mental strategies for field development. Procedia Environmental Science, Engineering and Management, 6(3), 463–471
  2. Lazaruk, Y., Karabyn, V. (2020) Shale gas in Western Ukraine: Perspectives, resources, environmental and technogenic risk of production. Pet Coal; 62(3):836-844.
  3. Malovanyy M., Petrushka K., Petrushka I. Improvement of Adsorption-Ion-Exchange Processes for Waste and Mine Water Purification // Chemistry & Chemical Technology. — Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2019. — Vol 13. — No 3. — P. 372–376.
  4. Popovych Vasyl, Bosak Pavlo, Petlovanyi Mykhailo, Telak Oksana, Karabyn Vasyl, Pinder Volodymyr (2021). Environmental safety of phytogenic fields formation on coal mines tailings. News of the National Academy of Sciences of the Republic of Kazakhstan. Series of Geology and Technical sciences. Volume 2, No 446. Pp. 129 – 136.
  5. Карабин В.В. Щодо динаміки забруднення ґрунтових вод Передкарпаття у зоні техногенезу родовищ нафти / Василь Карабин, Володимир Колодій, Олександр Яронтовський, Юлія Козак, Оксана Карабин // Праці наукового товариства імені Шевченка. Том XІX. Геологічний збірник. – 2007. – С. 182-190.

6. Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку». Електроний ресурс. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2354-19#Text

7. License to Mine: A Comparison of the Scope of the Environmental Assessment in Sweden, Finland and Russia. Електронний ресурс: https://www.scirp.org/pdf/nr_2015041316515346.pdf

  1. 8. Guidance on consideration of soil in Strategic Environmental Assessment. Електронний ресурс: https://www.sepa.org.uk/media/162986/lups-sea-gu2-consideration-of-soil-in-sea.pdf (дата звернення 8.11.2021)
  2. 9. The role of ESIA and SEA in mainstreaming biodiversity. Електронний ресурс: https://www.cbd.int/mainstreaming/doc/seas-mining-en.pdf (дата звернення 8.11.2021)
  3. 10.Проєкт Кодексу про надра – аналіз через призму сталого розвитку та врахування інтересів усіх зацікавлених сторін. Електронний ресурс: http://epl.org.ua/announces/proyekt-kodeksu-pro-nadra-analiz-cherez-pryzmu-stalogo-rozvytku-ta-vrahuvannya-interesiv-usih-zatsikavlenyh-storin/ (дата звернення 8.11.2021)
  4. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підтримки розвитку вітчизняних галузей надрокористування. Електронний ресурс: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70117 (дата звернення 9.11.2021)
  5. 12.Надрокористування та охорона довкілля. Аналіз проєктів 4187 та 4187-1. http://epl.org.ua/announces/nadrokorystuvannya-ta-ohorona-dovkillya-analiz-proyektiv-4187-ta-4187-1/#sdfootnote2sym (дата звернення 9.11.2021)
🤵Матеріал підготували:
Карабін В.В. Професор кафедри цивільного захисту та комп’ютерного моделювання екогеофізичних процесів Львівського державного університету безпеки життєдіяльності
Шуригін В.І. Ад’юнкт денної форми навчання кафедри екологічної безпеки
Софія Шутяк, адвокат, Заступник Голови Комітету з аграрного, земельного та довкілевого права НААУ