Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
13.05.2020

Спір про поділ майна подружжя: перша консультація в сімейного адвоката

Ганна Гаро, сімейний адвокат, сімейний медіатор, к.ю.н., Голова Комітету з сімейного права НААУ, лектор Вищої школи адвокатури НААУ   Спір про поділ майна подружжя:  перша консультація в сімейного адвоката Это – тебе. Это – мне. Это – опять тебе. Это – обратно тебе… «Свадьба в Малиновке»   Телефонний дзвінок. Добрий день, допоможіть мені розлучитися. Розкажіть, […]

Ганна Гаро,
сімейний адвокат, сімейний медіатор, к.ю.н.,
Голова Комітету з сімейного права НААУ,
лектор Вищої школи адвокатури НААУ

 

Спір про поділ майна подружжя:  перша консультація в сімейного адвоката

Это – тебе. Это – мне.
Это – опять тебе.
Это – обратно тебе…
«Свадьба в Малиновке»

 


Телефонний дзвінок. Добрий день, допоможіть мені розлучитися. Розкажіть, будь ласка, що Ви маєте на увазі?
Зазвичай потенційний клієнт починає розповідати історію свого сімейного життя від дня першого знайомства до чергової вчорашньої сварки в дуже яскравих фарбах. Ви, як адвокат, модеруючи цю бесіду, визначаєте для себе три види сімейних спорів: юридичне оформлення розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини (дітей) та порядку участі другого з батьків у вихованні, а також питання вирішення долі спільно нажитого майна. Обговорюючи питання щодо можливого поділу подружнього майна, дуже часто можна почути таке:

– Я хочу залишити її (його) без усього, щоб знав, що так зі мною поступати не можна.
– Це все моє, немає що ділити, як це правильно оформити?
– Усе майно оформлене на мене, значить, воно ж моє?
– Вона ні копійки не вкладала, бо не працювала, тільки я тяжко трудився, тож воно моє.
– Усе оформлене на його маму (сестру), це ж можна забрати та поділити?
– Мені сказали друзі, що тут «пльова справа», то ж допоможіть швидше отримати мені потрібне судове рішення.

По-перше, у будь якому разі насамперед треба визначити склад майна, яке підлягає поділу, і з’ясувати перелік того, що заявник хоче отримати. Для цього варто:

– знайти всі документи, які підтверджують право власності на рухоме й нерухоме майно, набуте у шлюбі та/або приватизоване до/чи після 2004 року (дати набуття чинності Сімейного кодексу України), коли воно було продане та на що були використані отримані від продажу гроші. Це необхідно, щоб зрозуміти, чи підлягає майно поділу, чи є особистою приватною власністю як подароване чи успадковане, чи, можливо, оформлене на третіх осіб, але набуте за спільні кошти подружжя;
–  продумати поділ цінного майна, зокрема рухомого (меблі, техніка, картини тощо), та зафіксувати в переліку наявність неподільного в натурі майна;
– чітко зрозуміти, чи ділитиме подружжя готівкові та безготівкові кошти (де вони, у якому банку, як їх убезпечити вже зараз);
– з’ясувати інформацію про всі погашені та дійсні позики, застави, іпотеки, кредитні й інші спільні зобов’язання;
– якщо є об’єкти незавершеного будівництва, то визначити їхню готовність та факт реєстрації;
– відновити чітко історію набуття корпоративних прав і провести аудит теперішньої ситуації ведення спільного бізнесу та/або бізнесу кожного з подружжя;
визначити правовий статус нерухомого майна, яке знаходиться за кордоном або на тимчасово окупованих територіях.

Важливо також уточнити в клієнта факт перебування у фактичних шлюбних відносинах до офіційної реєстрації шлюбу, оскільки бувають випадки, що, проживаючи разом, один із майбутнього подружжя вклав кошти, наприклад, у новобудову, свідоцтво про право власності на яке отримав уже в період укладеного шлюбу, відповідно, другий із подружжя свідомо погрожує ділити по закону таке майно, як набуте в шлюбі, хоча спільних коштів не було вкладено. Часто буває, що клієнт не має на руках ні копій, ні оригіналів про право власності на майно, яке потенційно хоче ділити. Це також додає клопоту у справі про поділ подружнього майна у зв’язку з попереднім пошуком такого майна та отриманням підтверджень про право власності.

По-друге, одночасно з клієнтом потрібно відновити в пам’яті, за які кошти було набуте спірне майно й чи є письмові докази цього, скласти чітку таблицю. Наприклад, це можуть бути випадки, коли кошти були просто передані готівкою або внесені на рахунок одного з подружжя родичами, а тому нотаріальних договорів дарування цих коштів немає, або є лише письмові розписки сумнівного характеру, або ж це були кошти від продажу іншого особистого майна одного з подружжя.  Важливу роль буде відігравати наявність укладеного між подружжям шлюбного договору, сімейного договору, спадкового договору, спільних заповітів подружжя, нотаріальної заяви про визнання права власності і відсутність претензій тощо. Іншими словами, усі письмові чи усні домовленості подружжя, оскільки саме вони будуть «у голові» кожного з них та «робити погоду» у спорі. Оскільки клієнт під час сімейного життя рідко веде записи указаних вище домовленостей, то саме на такому етапі виникає тривала пауза в роботі над подібною справою.  Цей етап є надзвичайно важливим, оскільки очікування, ілюзії та ейфорія від бажання перемогти за будь-яку ціну «розбиваються об палубу» реальних фактів та обставин справи.

По-третє, часто подружжя забуває головне питання, а чи треба ділити спільне подружнє майно? Адже, якщо по закону воно є спільним сумісним, то таким воно залишиться завжди, якщо його не поділити в судовому чи договірному порядку. Це означає, що обоє з подружжя є співвласниками без визначення часток у рівних частинах, мають рівні права на користування та продаж за спільною згодою.

По-четверте, важливим є питання визначення дотримання термінів позовної давності, адже, якщо спір давній і сторони нічого не робили, а тільки зараз вирішили ділити майно, то терміни починаються лише зараз. Проте, якщо 3 роки тому були якісь подання, звернення, нотаріальні заяви тощо, які свідчили, що право однієї зі сторін порушується або може бути порушене, то терміни позовної давності для судового порядку поділу спливли, і таке майно залишилося спільним сумісним та підлягає поділу тільки в договірному порядку.

По-п’яте, варто сформувати правову позицію поділу майна по закону, а саме чітко розібратися з нормами законодавства та останніми правовими позиціями Верховного Суду, якими буде обґрунтовуватися потенційне судове рішення про поділ майна.
При визначенні перспектив у спорі про поділ майна дуже часто неоднозначність судової практики та слабка доказова база призводять до «туманних» перспектив поділу, що свідчить про потребу пошуку інших, досудових, позасудових, мирних способів урегулювання такого спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Правил адвокатської етики адвокат по можливості сприяє досудовому й позасудовому порядках урегулювання спорів між клієнтом та іншими особами. Повідомлений про всі можливі ризики поділу в судовому порядку, кількість років і суми грошей, що підуть на вирішення спору, та на противагу цьому – про переваги альтернативного способу поділу подружнього майна, клієнт із вашою допомогою самостійно прийме рішення на користь судового чи позасудового врегулювання спору. Позаяк у судовому порядку на практиці кожен об’єкт зазвичай ділиться порівну – тобі, дружино, ½ та тобі, чоловіче, ½. І що далі? Продати свою частку по ринковій вартості не вигідно, бо весь об’єкт є цінним, користуватися можна, але потрібно вселятися, отримавши попередньо відповідне рішення суду, якщо другий із подружжя протидіє, а це ще рік часу. Можна викупити в іншого, але знову ж таки по ціні викупу буде вічна суперечка. І виходить, що найкраще – продати та поділити гроші, а це можна було зробити на початку «сімейної війни» без тривалих судів, бо майно є спільним сумісним.

Формуючи стратегію для клієнта щодо поділу спільного подружнього майна, варто не забувати про можливі дії сторони-опонента. Зокрема, про заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно, про зустрічні позови щодо визнання майна особистим приватним, про поділ боргових зобов’язань, про які ваш клієнт навіть не здогадувався, а, отже, це нові позови вашого клієнта про визнання цих договорів недійсними як таких, що були укладені без згоди та не в інтересах сім’ї.
Усе це робить першу консультацію найважливішою стадією вирішення сімейного спору щодо поділу подружнього майна.