Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
27.03.2020

Спільне майно подружжя. Як ділити неподільне?

Ганна Гаро сімейний адвокат, сімейний медіатор, к.ю.н., Голова Комітету з сімейного права НААУ, лектор Вищої школи адвокатури НААУ Анжеліка Архіпова юрист в Адвокатському бюро «Архіпова» Ох, нелегкая это работа – Из болота тащить бегемота! Корней Чуковский. Телефон Спільне майно подружжя. Як ділити неподільне? Хочу поділити двокімнатну квартиру, як суд буде це робити? одна кімната мені, […]

Ганна Гаро
сімейний адвокат, сімейний медіатор, к.ю.н.,
Голова Комітету з сімейного права НААУ,
лектор Вищої школи адвокатури НААУ

Анжеліка Архіпова
юрист в Адвокатському бюро «Архіпова»

Ох, нелегкая это работа – Из болота тащить бегемота!
Корней Чуковский. Телефон

Спільне майно подружжя. Як ділити неподільне?

Хочу поділити двокімнатну квартиру, як суд буде це робити? одна кімната мені, інша їй? Хочу замок поставити та буду здавати в оренду, нехай знає, як жити в комуналці. Ми побудували разом такий класний будинок, що ж тепер його навпіл рубати та огорожу ставити? А що буде з земельною ділянкою, чия вона буде? Яка така компенсація? немає в мене таких грошей, нехай та сторона в мене викупить!
Він не хоче продавати спільне майно, ідемо в суд та змусимо його! Такі зазвичай запити та слова наших клієнтів у спорах про поділ подружнього майна. Можна навіть написати другий сезон повісті «Кайдаше́ва сім’я».

Як допомогти у цій непростій категорії справ? Як поділити неділиме спільне сумісне майно?
Є два шляхи. Перший, традиційний судовий, другий – альтернативне вирішення спорів у вигляді проведення переговорів, медіації тощо. З якого ж почати? Як відомо, один юрист – три думки. Тож, хтось вислухає і скаже – звичайно суд, готуйтеся до бою! Разом ми доб’ємося вашої правди! Інші добре подумають чи братися за справу, від якої буде більше морального клопоту, ніж грошей, бо ділиться неділиме, а значить маловартісне майно. А треті, позитивно налаштовані на вирішення спору в позасудовому порядку, скажуть – а давайте МИРНО! Це як? – запитає клієнт. Зараз я вам розкажу…..

Три різні дороги, клієнт обрав судову стежку. Що варто знати?

За загальним правилом, у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини і чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. У такому випадку таке майно просто ділиться між колишнім подружжям порівну і ви стаєте одноособовим власником виділеного вам майна. Тобто, діє презумпція рівності часток подружжя, якщо вами не доведено обставин, передбачених Сімейним кодексом, які таку презумпцію спростовують. Така конструкція є дієвою та зрозумілою у випадку, коли майно, яке ви ділите, є подільним. Тобто, фізичний поділ якого лише зменшує вартість отриманих в результаті поділу частин. Наприклад, поділ земельної ділянки, предметів побуту, квартири або будинку, технічний поділ яких є можливим. Більш складною є ситуація при якій подружжя, у зв’язку з неможливістю спільного володіння і користування майном, намагається ділити річ, яку не можна поділити технічно без втратити її цільового призначення – наприклад: квартиру, будинок, транспортний засіб чи інше.

Це ті ситуації, в яких після прийняття подружжям рішення про розлучення, один із подружжя залишається жити у спільній квартирі при цьому здійснюючи перешкоди або обмежуючи іншого із подружжя у користуванні спільним майном, або один – користується спільним автомобілем, а інший із подружжя вважає, що має право на виплату йому матеріальної компенсації за користування зазначеним транспортним засобом або не вбачає за доцільне/не має можливості користуватися останнім, тому просить виплатити йому грошову компенсацію своєї частки у праві власності на автомобіль. За положеннями ст. 71 Сімейного кодексу України неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згодою та можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності. За таких обставин співвласник майна може (а) позбутися належної йому частки у спільному майні шляхом отримання від інших співвласників компенсації вартості своєї частки на підставі ст. 364 Цивільного кодексу України або (б) домогтися позбавлення інших співвласників власності на їх частку у майні на підставі ст. 365 Цивільного кодексу України.

Стаття 364 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки, проте така компенсація може бути надана лише за його згодою.

При прийнятті рішень у такій категорії справ, суди, зазвичай, встановлюють:

(1) чи дійсно є неможливим виділ належної позивачу частки в натурі або чи не допускається такий виділ згідно із законом;
(2) чи користуються спільним майном інші співвласники – відповідачі у справі;
(3) чи сплачується іншими співвласниками, які володіють та користуються майном, матеріальна компенсація позивачу за таке володіння та користування відповідно до ч. 3 ст. 358 Цивільного кодексу України;
(4) чи спроможні інші співвласники виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за ними права власності на спільне майно та чи не становитиме це для них надмірний тягар.

За такої конструкції спору, передбаченою ст. 364 Цивільного кодексу України – коли особа бажає позбутися своєї часки у праві спільної власності, важливо пам’ятати, що згода інших співвласників не є обов`язковою. Водночас, суди зазвичай встановлюють чи реалізація цього права не порушить прав інших осіб, які мають/не мають змоги сплатити співвласнику грошову компенсацію вартості його частки та чи не становитиме це для них надмірний тягар. Надання оцінки матеріальному стану сторони у спорі є досить неоднозначним і суб’єктивним. З аналізу судової практики вбачається, що суд може враховувати як підставу для наявності у відповідача фінансової можливості виплати іншій стороні грошової компенсації – нещодавній продаж іншого сумісного майна, стабільний дохід або наявність іншого майна у власності. В свою чергу, підставою для відмови у припиненні права власності із стягненням грошової компенсації з іншого співвласника можуть бути – пенсійний вік та невеликий дохід особи, вiдсутність іншого джерела доходу або майна.

Вимога одного з власників про стягнення з іншого співвласника грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно не породжує обов`язку такого відповідача попередньо вносити відповідну грошову суму на депозитний рахунок суду. Проте як вже було зазначено вище практика не є однозначною. Так, Верховний Суд у своїй постанові від 27.02.2019 у справі №464/7011/16-ц вказав на те, що примусове припинення права власності можливе лише на підставі ст. 365 Цивільного кодексу України, яка передбачає попереднє внесення позивачем вартості його частки на депозитний рахунок суду. Оскільки у справі, яка розглядалась, позивачкою такі кошти внесено не було – їй було відмовлено у позові. Втім, така позиція є досить незрозумілою, оскільки ст. 365 Цивільного кодексу України регулює випадки з іншою правовою природою – де саме співвласники є позивачами у справі, які бажають позбавити іншого зі співвласників його частки у праві власності.

Так, внесення позивачем на депозитний рахунок суду вартості частки відповідача – особи, яку бажають позбавити її власності, є виправданим. Такий підхід дозволяє створити ефективний механізм охорони прав особи, право на частку якої припиняється, щодо гарантованого отримання вартості частки в разі ухвалення судового рішення.  В свою чергу, у наведеному випадку позивачка бажає позбутися свого права власності – відповідно, вона, навпаки, бере на себе ризики втрати свого права, не отримавши за нього ніякої компенсації. Випадки, коли позивач – співвласник майна, домагається позбавлення інших співвласників – відповідачів по справі, права власності на частку у майні, регулюються ст. 365 Цивільного кодексу України.

Право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду за наявності будь-якої із обставин, передбачених у згаданій статті:

1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
2) річ є неподільною;
3) спільне володіння і користування майном є неможливим;
4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї.
Примусове припинення одного зі співвласників його частки у праві власності на підставі ст. 365 Цивільного кодексу України не передбачає отримання згоди останнього, проте можливе лише за умови попереднього внесення позивачем вартості частки іншого співвласника на депозитний рахунок суду.
Процедура внесення суми відшкодування вартості частини майна на депозит суду, з одного боку, є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв’язку з припиненням її права на частку у спільному майні, а з іншого боку – є превентивним заходом щодо забезпечення виконання однією стороною у справі своїх зобов’язань перед іншою. Така процесуальна дія є релевантною, оскільки на підставі такого рішення один зі співвласників втрачає своє право власності, а інша особа – набуває право на цю частку.

Пройшло 5 років, пішло друге коло судових інстанцій, змінилося три адвокати.  Коли ж я отримаю бажане, і навіщо я вплутався у все це? Ні спокійного життя, ні грошей, як чемодан без ручки! Що ж робити далі? Як вийти з цього спору? Піду почитаю, що люди пишуть! Ось воно – альтернативне вирішення спорів… магія чи що? А, це вирішення спору без суду? Що-Що? Стоп, мені ж самий перший адвокат казав щось про це, але я не слухав/ла, бо хотів/ла добитися свого будь-якою ціною та кинути в обличчя іншій стороні судове рішення.
Що я наробив/ла? Скільки часу, грошей, нервів?  А ну подзвоню цьому адвокату, може ще не пізно все відкатити і швидко домовитися.  Фух, який мудрий адвокат, і молодий, дивно, але ж як грамотно все мені розказав. БУДЕМО ДОМОВЛЯТИСЯ!

«Сказка – ложь, да в ней намёк». Обрання правильної стратегії захисту свого права, зокрема, у справах щодо поділу спільного майна подружжя є запорукою успішного вирішення спору. І врахування судової практики є важливим елементом такого захисту. Хоча суд і обмежений нормами закону у прийнятті своїх рішень, все ж таки, така категорія справ включає значний суб’єктивний елемент. Іншими словами, вирішення вашого питання буде залежати від поглядів, внутрішніх стандартів та переконань судді. Крім того, це є також однією із підстав неоднозначності, а іноді і протилежності, у підходах до вирішенні аналогічних справ судами, в тому числі, Верховним Судом.

Зважаючи на вказане, досягнення домовленостей щодо поділу майна має все ж таки відбуватися шляхом мирних переговорів між колишнім подружжям або, у разі необхідності, із залученням медіаторів.