21 вересня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа – Служба у справах дітей Васильківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (далі – Служба у справах дітей Васильківської РДА), про встановлення графіку спілкування з онуками.
Суди встановили, що позивач є бабою малолітніх онуків ОСОБА_4, ОСОБА_5, які є дітьми її сина ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Баба, дід, їхній син з дружиною та дітьми проживали разом. Згідно з характеристикою з місця проживання ОСОБА_1 зарекомендувала себе виключно з позитивної сторони. Після розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 остання з дітьми змінила місце проживання. Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань правоохоронний орган здійснює досудове розслідування кримінального провадження за ознаки вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 129, частинами першою, другою статті 125, частиною третьою статті 289, частиною третьою статті 15, частиною першою статті 115 КК України.
Рішенням місцевого суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов задоволено частково, встановлено бабі час спілкування з малолітніми онуками за місцем проживання дітей та їх матері, зобов’язано батьків дітей не чинити бабі перешкоди у спілкуванні з онуками. При цьому судові рішення мотивовані необхідністю забезпечення якнайкращих інтересів дітей.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що спілкування баби з онуками у присутності матері дитини не лише порушує звичний режим її спілкування з онуками, а й порушує права дітей на повагу до їх приватного життя та збереження родинних відносин із бабою.
Верховний Суд залишив без змін рішення судів з огляду на таке.
Справа стосувалась прав баби на спілкування зі своїми онуками та встановлення графіка спілкування з онуками без присутності матері.
У частині першій статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного,
інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
У частинах першій, другій статті 3 Конвенції про права дитини закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов’язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
Згідно з положеннями статті 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.
Батьки та інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Відповідно до статті 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.
Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім’ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.
Однак графік її спілкування із малолітніми онуками має уникати створення конфліктних ситуацій та дотримуватися режиму дітей.
Верховний Суд зазначав, що суди надали правильну правову оцінку факту відкритого досудового розслідування у кримінальному провадженні за ознаками вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, а також постановам слідчого у вказаному кримінальному провадженні, згідно з якими потерпілій ОСОБА_3 та її близьким родичам на час проведення досудового розслідування забезпечено державну охорону у контексті конкретних обставин цієї справи та реалізації принципу забезпечення якнайкращих інтересів дітей.
Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що ОСОБА_1 (баба) має право спілкуватися зі своїми онуками на підставі положень статті 257 СК України.
Вирішуючи питання про графік спілкування позивача з онуками, суди врахували, що батьки не дійшли згоди щодо визначення у добровільному порядку місця проживання малолітніх дітей, а рішення з цього питання відповідні органи чи суд не приймали, наявний конфлікт між колишнім подружжям – батьками дітей, що створює перешкоди у вільному спілкуванні між онуками та бабою. Разом із цим, врахувавши інтереси малолітніх дітей та конкретні обставини саме цієї справи, суд правильно визначив порядок спілкування баби з онуками, який забезпечує якнайкращі інтереси дітей.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі No 172/456/21 (провадження No 61-650св22) можна ознайомитись за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/106390518.