Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
15.11.2022

Специфіка цивільного позову у кримінальному провадженні та особливості відшкодування шкоди

HIGHER SCHOOL OF ADVOCACY

Специфіка цивільного позову у кримінальному провадженні та особливості відшкодування шкоди: адвокат Олександр Кудрявцев

Адвокат Олександр Кудрявцев провів у Вищій школі адвокатури НААУ вебінар на тему: «Відшкодування шкоди у кримінальному провадженні».

Кожен злочин, де є потерпілий, містить ознаки цивільного правопорушення, оскільки потерпілому заподіюється шкода: майнова, моральна чи фізична, а це вже є підставою не тільки для настання кримінальної відповідальності, а й для цивільно-правової.

Якщо йде мова про відшкодування шкоди, завданої злочином, з’являються дві процесуальні фігури – цивільний позивач та цивільний відповідач.

Процесуальний статус цивільного позивача, визначений ст. 61 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК). Зокрема, цивільним позивачем може бути фізична, юридична особа, адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано шкоди, і які пред’являють відповідний позов.

Цивільний позивач, з-поміж іншого, має право:

(1) підтримувати цивільний позов;

(2) відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення;

(3) збільшити позовні вимоги.

З цього приводу лектор наводить висновок, сформульований у Постанові ВС від 16.09.2020 року по справі № 569/713/18. Як зазначається, КПК не обмежує потерпілого у зміні цивільного позову, у тому числі й збільшенні його розміру. Відтак, збільшення позовних вимог потерпілої в частині відшкодування моральної шкоди під час розгляду справи по суті шляхом прийняття відповідної заяви ґрунтується на вимогах закону. Аналогічну правову позицію Верховний Суд також висловив у постанові від 14.09.2021 року № 395/875/19.

Процесуальний статус цивільного відповідача визначений ст. 62 КПК. Цивільних відповідачів, зокрема може бути декілька, якщо йдеться мова про груповий злочин з декількома фігурантами. Якщо до всіх потерпілий пред’являє свої вимоги, у такому разі обвинувачені відповідатимуть перед потерпілим як солідарні боржники.

Розглядаючи це питання, лектор зауважив, коли йдеться мова про кримінальні правопорушення проти безпеки руху, а саме передбачені ст. ст. 286, 286-1 Кримінального кодексу України, то у такому випадку цивільним співвідповідачем обов’язково виступатиме страхова компанія.

Яскравим прикладом є релевантна судова практика. Так, Постановою від 27.07.2021 року у справі № 431/1397/20 Верховний Суд змінив судові рішення попередніх інстанцій, оскільки з урахуванням наявності договору страхування відповідальність у певних межах була покладена як на особу, яка застрахувала свою відповідальність, так і на страхову компанію. Отже, рішення суду про стягнення із засудженого моральної шкоди в повному розмірі без врахування відповідальності страховика суперечить вимогам Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Тому Суд зменшив суму відшкодованої із засудженого моральної шкоди на суму, яка мала бути стягнута зі страхової компанії відповідно до закону.

Окремо адвокат сфокусував увагу на аналізі особливостей відшкодування майнової та моральної шкоди. У питаннях, що стосуються відшкодування шкоди у кримінальному провадженні, потрібно звертатися до Цивільного кодексу України (далі – ЦК) у частині деліктних правовідносин.

Олександр Кудрявцев, підкреслив, щоб довести розмір майнової шкоди у корисливих злочинах потерпілим слід діяти наступним чином:

  1. скористатися способом, передбаченим п. 3 ч. 1 ст. 56 КПК – самостійно подати докази. У цій ситуації варто надавати докази окремою заявою слідчому під розпис, через канцелярію під штамп.
  2. скористатися способом, передбаченим п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК.

Щоб довести розмір майнової шкоди у злочинах, які спричинили розлад здоров’я, потерпілий може у порядку, передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 56 КПК самостійно подати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду. Для цього необхідно:

  • Зберігати документи, що підтверджують оплату за лікування та придбання ліків;
  • Враховувати, що ліки мають співпадати з призначенням;
  • Не сплачувати кошти за лікування на рахунок благодійних організацій.

Довести моральну шкоду можна двома способами:

І. провести психологічне дослідження потерпілого, отримати висновок психолога (п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 93 КПК, п. 10 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»);

ІІ. Не проводити психологічне дослідження потерпілого, а виходити з того, що потерпілий у будь-якому випадку страждає від вчиненого щодо нього злочину (постанова ВС від 03.10.2019 року у справі № 709/1173/17).

При цьому визначення розміру моральної шкоди відбувається:

  • за допомогою психологічного дослідження. Але безпосередньо розмір моральної шкоди встановлюється судом (постанова ВС від 07.04.2020 року у справі № 572/3209/17);
  • виходячи із законодавчих критеріїв, встановлених ч. 2 ст. 23 ЦК;
  • враховуючи поведінку потерпілого (ст. 1193 ЦК).

Розлогий виклад матеріалу з практичними порадами лектора у тематичному огляді від Advokat Post: https://bit.ly/3O3hokV

Відеофрагмент із заходу доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури у Facebook: https://bit.ly/3X4rmHd

Наступні заходи з напрямку «кримінальне право і процес»:

  • Вебінар: «Негласні слідчі (розшукові) дії: підстави, види, недопустимість результатів»

Деталі та реєстрація: http://bit.ly/3DZlq9C

  • Фахова дискусія: «Проєкт нового Кримінального кодексу України: основні положення».

Деталі та реєстрація: https://bit.ly/3WOkzku

  • Вебінар: «Відновлення та зупинення досудового розслідування: процесуальні рішення, наслідки, оскарження».

Деталі та реєстрація: http://bit.ly/3A09ByL

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://bit.ly/3gl0otC