Спадкування з іноземним елементом. Ключові аспекти практичної діяльності адвоката
Про спадкування з іноземним елементом, ключові аспекти практичної діяльності адвоката розповів адвокат, бізнес-медіатор, засновник Адвокатського бюро «Мотилюк і партнери», член Ради комітету цивільного права і процесу НААУ, голова Секції спадкового права Олексій Мотилюк під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Матеріали заходів
04.05.2026

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками ключові аспекти практичної діяльності адвоката щодо спадкування з іноземним елементом, а саме:

1. Дефініція «іноземний елемент». Сучасне правове регулювання в Україні. Релевантні міжнародно-правові акти.

2. Прикладна класифікація форм іноземного елементу.

3. Вплив на спадкові правовідносини різних форм іноземного елементу. Збір адвокатом інформації, аналіз інформації та документів, прогнозування. Опрацювання стратегії з клієнтом (спадкоємцем). Імплементація стратегії.

4. Повноваження та можливості адвоката в нотаріальному процесі при оформленні/реалізації спадкових прав клієнта. Актуальні процесуальні аспекти справ щодо спадкування з іноземним елементом. Іноземний елемент та Електронний суд – можливості та проблеми.

5. Виклики практикуючого адвоката при виконанні доручень клієнтів у спадкових кейсах з іноземним елементом.

6. Можливості для адвоката у спадкових кейсах з іноземним елементом.

 

У рамках характеристики спадкування з іноземним елементом акцентовано на наступному:

1. Дефініція «іноземний елемент». Сучасне правове регулювання в Україні. Релевантні міжнародно-правові акти

Іноземний елемент — це ознака, яка характеризує приватноправові відносини і проявляється, якщо наявна одна з таких обставин:

·              хоча б один учасник правовідносин є

-              громадянином України, який проживає за межами України;

-              іноземцем;

-              особою без громадянства;

-              іноземною юридичною особою;

·              об’єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави;

·              юридичний факт, що створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.

(П.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

Сучасне правове регулювання в Україні:

Регулювання здійснюється такими актами:

·              Закон України «Про міжнародне приватне право»

·              Цивільний кодекс України (Книга шоста)

·              Закон України «Про нотаріат» (Розділ IV)

·              підзаконні акти:

-              Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України;

-              Порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування;

-              Положення про порядок учинення нотаріальних дій у дипломатичних представництвах та консульських установах України;

-              Положення про Спадковий реєстр;

-              Інструкція про порядок консульської легалізації.

·              ЦПК України

1)           Розділ ІХ – визнання та виконання рішень іноземних судів.

2)           Розділ ХІ – провадження у справах за участю іноземних осіб .

Релевантні міжнародно-правові акти:

·              Конвенція про запровадження системи реєстрації заповітів (Базельська конвенція), 02.03.1972.

·              Гаазька конвенція про апостиль (1961) – скасовує вимогу консульської легалізації іноземних документів.

·              Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах (Мінська конвенція), 22.01.1993.

·              двосторонні договори України про правову допомогу з рядом держав (зокрема Болгарія, Грузія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Чехія, Фінляндія, Румунія, Угорщина, Греція, Кіпр та ін.).

2. Прикладна класифікація форм іноземного елементу

За суб’єктом правовідносин:

Іноземний елемент може проявлятися через:

·              громадянина України, який проживає за кордоном;

·              іноземця;

·              особу без громадянства;

·              іноземну юридичну особу.

За об’єктом правовідносин:

Іноземний елемент може бути пов’язаний з місцем знаходження майна:

·              нерухоме майно – за місцем його знаходження;

·              рухоме майно і майнові права (авто, інтелектуальна власність, банківські кошти) – за місцем реєстрації або банку;

·              корпоративні права – за місцем реєстрації компанії;

·              цінні папери – за місцезнаходженням емітента або реєстратора.

Авторська «прикладна» класифікація у спадкових кейсах:

Іноземний елемент може виникати щодо:

·              спадкодавця;

·              спадкоємця (спадкоємців);

·              юридичних фактів та формальних обставин (заповіт, спадкова справа, шлюб, родинні відносини);

·              майна або майнових прав.

3. Вплив різних форм іноземного елементу на спадкові правовідносини

Колізійні норми спадкування:

1)           Стаття 70 Закону «Про міжнародне приватне право»: спадкові відносини регулюються правом держави, де спадкодавець мав останнє місце проживання, якщо інше право не обрано у заповіті.

2)           Стаття 71: садкування нерухомого майна регулюється правом держави, де воно знаходиться.

3)           Стаття 72: здатність до складання заповіту і його форма визначаються правом держави:

·              постійного місця проживання спадкодавця;

·              або місця складання заповіту;

·              або громадянства спадкодавця;

·              або місця знаходження нерухомості.

Найпоширеніші випадки іноземного елементу:

·              спадкодавець проживає за кордоном;

·              спадкоємець перебуває за кордоном;

·              іноземний заповіт;

·              спадкова справа за кордоном;

·              шлюб або родинні відносини оформлені за кордоном;

·              майно або активи за кордоном (нерухомість, банківські рахунки, корпоративні права).

Дії адвоката:

1.            Дотримання строків (загальний строк прийняття спадщини – 6 місяців).

2.            Збір інформації та аналіз документів.

3.            Прогнозування результату з урахуванням місця відкриття спадщини.

4.            Використання реєстрів:

·              Спадковий реєстр;

·              Реєстр речових прав;

·              ДЗК;

·              реєстр боржників;

·              АСВП;

·              ЄДРПОУ.

5.            Перевірка міжнародних договорів.

6.            Опрацювання стратегії з клієнтом.

7.            Імплементація стратегії.

4. Повноваження та можливості адвоката у нотаріальному процесі

Повноваження адвоката:

Адвокат може:

·              представляти інтереси клієнта у нотаріальному процесі;

·              забезпечувати оформлення та реалізацію спадкових прав клієнта;

·              готувати документи та докази;

·              брати участь у процесуальних діях щодо спадкової справи.

Процесуальні аспекти:

Справи щодо спадкування з іноземним елементом розглядаються відповідно до:

·              ст. 496–499 ЦПК України (процесуальні особливості справ за участю іноземців).

Електронний суд:

Можливості:

·              подання процесуальних документів онлайн;

·              дистанційна участь у процесі.

Проблеми:

·              іноземці часто не мають електронного підпису, що ускладнює використання системи.

5. Виклики практикуючого адвоката у спадкових кейсах з іноземним елементом

Основні труднощі:

·              оформлення повноважень адвоката та довіреностей;

·              пошук інформації, людей та документів;

·              відсутність базових документів;

·              необхідність витребування або відновлення документів;

·              встановлення юридичних фактів;

·              легалізація документів;

·              виконання рішень іноземних судів;

·              питання фінансового моніторингу;

·              кроскультурні аспекти;

·              географічні та логістичні труднощі;

·              політичні фактори;

·              ризик підробки документів;

·              стан судової системи та нотаріату.

6. Можливості для адвоката у спадкових кейсах з іноземним елементом

Основні можливості:

·              застосування медіації, переговорів, інших ADR/EDR процедур;

·              укладення мирових угод;

·              підвищення ефективності правової допомоги;

·              розширення географії практики;

·              вихід на міжнародні кейси та клієнтів.

Першоджерело  https://tinyurl.com/yx6dznnn