Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками практику Верховного Суду щодо спадкування земельних ділянок, а саме:
1. Спадкування земельних ділянок для обслуговування будинку.
2. Спадкування частини домоволодіння і право на оформлення земельної ділянки.
3. Визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки.
4. Спадкування права користування земельною ділянкою в садовому товаристві.
5. Визнання права власності на спадкове майно - земельні ділянки.
6. Скасування державної реєстрації земельних ділянок та прав на земельні ділянки в спадкових спорах.
7. Суміжне землекористування. Спори між спадкоємцями щодо меж сусідніх земельних ділянок.
8. Затвердження проекту землеустрою за зверненням спадкоємця.
9. Визнання відумерлою спадщини, до складу якої входить право на земельну ділянку.
У рамках характеристики спадкування земельних ділянок акцентовано на наступному:
1. Спадкування земельних ділянок для обслуговування будинку
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. Постанова КЦС ВС від 03.04.2024.
Перехід прав на нерухоме майно до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідна нерухомість. Постанова ВП ВС від 18.12.2019, № 263/6022/16-ц.
Особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинкомі спорудоюпісля їх набуття. Постанова КЦС ВС від 29.03.2023.
Рішення ради в якому було зазначено про передачу у власність спадкодавцеві, земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, якими вони вже користувались за місцем їх проживання, є підставою виникнення права власності. Висновок судів про те, що оскільки спадкодавець не оформив право власності на земельну ділянку, таке право не перейшло до позивача у порядку спадкування, є помилковим. КЦС ВС констатував право спадкоємця на оформлення права на земельну ділянку в спорі за вимогами про визнання недійсним державного акта на земельну ділянку суміжного землекористувача. До спадкоємця переходить право закінчити процедуру приватизації земельної переданої у власність спадкодавцеві. Постанова КЦС ВС від 29.03.2023.
Спадкоємець нерухомого майна у разі, якщо спадкодавцю належало право користування земельною ділянкою, вправі реалізувати своє право на безоплатне набуття у власність земельної ділянки у розмірах, встановлених ЗК України. Постанова ВП ВС від 20.03.2019, № 350/67/15-ц.
Правило, передбачене ст. 120 ЗК України, стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розташовану на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності. Постанова КЦС ВС від 03.04.2024.
2. Спадкування частини домоволодіння і право на оформлення земельної ділянки
Право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке розташоване на цій земельній ділянці.
Якщо будинок розділено на окремі домоволодіння - надання земельної ділянки здійснюється окремо для кожного власника.
Якщо адреса одна, а поділ іде лише на квартири, земельна ділянка передається у спільну сумісну або часткову власність.
Виділ у натурі частки в житловому будинку є необхідною передумовою для можливості приватизації (набуття у власність) відповідної частини земельної ділянки. Суд повинен встановити чи відповідає площа земельної ділянки, яку передано у приватну власність особі його частці у праві власності на домоволодіння.
Без поділу будинку у натурі або виділу одному із співвласників частини будинку в окреме домоволодіння Рада не має повноважень передавати у приватну власність частину земельної ділянки під житловим будинком лише одному співвласнику.
Якщо сукупність зареєстрованих часток домоволодіння не дорівнює цілому (1/1) це свідчить про те, що серед співвласників майна можуть бути інші особи, які не залучені до участі у цій справі.
Судова практика:
● Постанова КЦС ВС від 02.07.2025 № 932/12380/20.
3. Визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки
Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування- права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Судова практика:
● Постанова ВП ВС від 20.03.2019 № 350/67/15-ц.
● Постанови КЦС ВС від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17 та від 25 березня 2020 року у справі № 158/1672/17.
Застосування Декрету КМУ «Про приватизацію земельних ділянок»:
Установлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету, є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.
Визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки в період воєнного стану:
Суди задовольнили позовні вимоги про визнання права на завершення процедури приватизації земельної ділянки у порядку спадкування за законом. • Касаційна скарга мотивована тим, що даний позов в умовах воєнного стану є передчасним і не може бути реалізованим. Вказує, що існує заборона на законодавчому рівні безоплатної передачі у приватну власність земельних ділянок комунальної власності (підпункт 5 пункту 27 розділу Х Перехідні положення ЗК України. Постанова КЦС ВС від 04.03.2026 № 465/7603/22.
4. Спадкування права користування земельною ділянкою в садовому товаристві
Спадкування підлягають права та обов’язки забудовника спірного садового будинку.
Спадкоємець просив встановити факт його спільного проживання зі спадкодавцем-батьком на час відкриття спадщини; визнати його таким, що одноосібно прийняв спадщину після смерті матері; визнати за ним у порядку спадкування за законом права та обов`язки забудовника на літній садовий будинок, розташований на земельній ділянці в СТ «Дружба», право на який належало спадкодавцеві-батькові; визнати за ним першочергове право на вступ в члени СТ «Дружба» з правом користування земельною ділянкою. Апеляційний суд, установивши, що позивач на час смерті матері постійно був зареєстрований та постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини; протягом строку, встановленого ст .1270 ЦК України, заяви про відмову від спадщини не подавав, зробив правильний висновок про визнання його таким, що прийняв спадщину після своєї матері, оскільки відповідачка належних і допустимих доказів про прийняття спадщини після смерті матері не надала. За таких обставин колегія суддів погоджується із судом апеляційної інстанції про те, що частка позивача на права та обов’язки забудовника спірного літнього садового будинку становить 2/3, а відповідачки- 1/3. Постанова КЦС ВС від 20.08.2025, № 621/946/21.
Встановивши, що товариство здійснює свою діяльність на земельній ділянці, наданій у безстрокове користування для організації колективного саду згідно з рішеннями Київського облвиконкому від 7 квітня 1987 року № 9 та від 22 червня 987 року № 195, суди дійшли обґрунтованого висновку, що питання прийняття в члени СТ «Механік» належить виключно до компетенції садівницького товариства, вирішення цього питання не може бути покладено на інші органи, в тому числі й на суд. • Доводи касаційної скарги про те, що позивач як фактичний користувач земельної ділянки та як спадкоємець після смерті батька, який був прийнятий членом СТ «Механік» після смерті матері, має виключне право бути членом СТ «Механік» та користуватися земельною ділянкою, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства».
5. Визнання права власності на спадкове майно - земельні ділянки
Ефективним способом захисту прав спадкоємця, який вважає себе таким, що прийняв спадщину, є вимога до інших спадкоємців (в разі їх відсутності, усунення їх від спадкування чи неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття до відповідної територіальної громади за місцем відкриття спадщини (ст . 1277 ЦК) про визнання права власності на спадкове майно.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Постанова нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва не порушує спадкових прав позивача, оскільки відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Судова практика:
● Постанова КЦС ВС від 03.04.2024, № 689/572/23.
6. Скасування державної реєстрації земельних ділянок та прав на земельні ділянки в спадкових спорах
Позовна вимога спадкоємиці про скасування реєстрації земельних ділянок є похідною від задоволення вимоги про скасування рішень в частині затвердження проекту землеустрою відтак задоволенню також не підлягає.
Судова практика: Постанова КЦС ВС від 14.02.2024.
Щодо присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, яка успадковується:
У випадку спадкування земельної ділянки, якій не присвоєно кадастрового номера (рожеві державні акти на право приватної власності на землю зразка 1993 року), нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину без витягу з державного реєстру земельних ділянок та без кадастрового номера, оскільки на етапі видачі зазначеного свідоцтва ще не набувається право власності на землю спадкоємцем.
Таке право спадкоємець набуде лише після проведення державної реєстрації земельної ділянки (з присвоєнням кадастрового номера) та проставлення відповідної відмітки територіальним органом Держкомзему. За присвоєнням земельній ділянці кадастрового номера та замовлення відповідної землевпорядної документації має звертатися або власник земельної ділянки, або вже законно визнаний спадкоємець, яким він стає після видачі свідоцтва про право на спадщину.
7. Суміжне землекористування. Спори між спадкоємцями щодо меж сусідніх земельних ділянок
Потрібно відрізняти позовні вимоги про встановлення та про відновлення меж земельної ділянки.
Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.
Судова практика:
● Постанова ВП ВС від 20.03.2019.
Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не є компетенцією суду. Суд розглядає справи по відновленню меж земельної ділянки, тобто спір про поновлення права, яке існувало у разі його можливого порушення.
Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори щодо додержання громадянами правил добросусідства.
Погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки.
Судова практика:
● Постанова КЦС ВС від 28.03.2018.
Скасування державної реєстрації земельної ділянки у разі накладення меж земельних ділянок. Постанова КЦС ВС від 12.12.2023, № 187/1945/21:
Законодавством встановлено порядок виправлення технічних помилок, допущених під час визначення меж суміжних земельних ділянок, який не потребує скасування державної реєстрації земельних ділянок.
Якщо відповідачі не заперечують проти виправлення технічних помилок – вимоги про скасування реєстрації земельних ділянок є передчасними.
8. Затвердження проекту землеустрою за зверненням спадкоємця
Позивачка та спадкодавець не подавали на затвердження проект землеустрою, складений у 2008 році:
Дозвіл на розроблення проекту землеустрою означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, щоб мати змогу у подальшому точно визначити предмет оренди. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати у майбутньому.
Рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку (див. постанову ВП ВС від 17 жовтня 2018, №380/624/16-ц).
Позовну заяву позивачка мотивувала тим, що їй як власнику навісу (у порядку спадкування) належить право користування земельною ділянкою.
Така площа земельної ділянки (розміри та конфігурація) визначені в проекті землеустрою 2008 року та в проекті детального плану території, розроблені у 2012 році, однак не затверджені у визначеному законом порядку.
Крім того, ухвалою районного суду визнано її право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,1942 га для обслуговування навісу.
КЦС ВС вказав, що за наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність при безоплатній передачі земельних ділянок в межах встановлених норм (ст. 121 ЗК України), першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проекту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього відсутні законні перешкоди (див. постанову Верховного Суду від 20 грудня 2023 року у справі №363/3206/20).
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відсутнє порушене право чи законний інтерес позивачки, адже законне сподівання на оформлення прав на земельну ділянку виникає з моменту звернення до органу місцевого самоврядування з проханням затвердити погоджений проект землеустрою та передати ділянку у власність чи користування, а до цього моменту особа повинна усвідомлювати, що земельна ділянка може бути надана у власність іншій особі.
Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги про те, що порушено права позивачки на захист «законних очікувань» щодо оформлення права власності на спірну земельну ділянку у межах дозволу та проєкту землеустрою, оскільки вона (чи спадкодавець) не вчинила юридично значущі дії щодо вирішення питання про отримання у майбутньому права власності на неї.
Судова практика:
● Постанова КЦС ВС від 08.10.2025.
9. Визнання відумерлою спадщини, до складу якої входить право на земельну ділянку
За висновками ОП КЦС ВС з урахуванням того, що в частині першій статті 555 ЦК УРСР закріплювався автоматичний перехід спадщини до держави, та існував строк шість місяців для прийняття спадщини іншими спадкоємцями, то абзац 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України може застосовуватися тільки, якщо спадщина відкрилась після 01 липня 2003 року, проте не була прийнята ніким зі спадкоємців, що мали право спадкування відповідно до норм ЦК УРСР.
З урахуванням наведених висновків ОП КЦС ВС щодо застосування статті 555 ЦК УРСР, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про те, що спадщина у вигляді земельної частки (паю) розміром 4,41 га після смерті ОСОБА_2 , що не була прийнята спадкоємцями до 01 січня 2004 року, автоматично перейшла до держави відповідно до положень статті 555 ЦК Української РСР. Визнання цієї спадщини відумерлою окремим судовим рішенням Миронівського районного суду Київської області від 22 вересня 2010 року в справі № 2-о-36/2010 не змінює правил статті 555 ЦК УРСР та не становить підставу застосування до спірних спадкових відносин положень ЦК України. Постанова КЦС ВС від 06.08.2025.
Відумерлою є спадщина, визнана такою на підставі встановлення судом існування (чи не існування) кількох юридичних фактів: факту смерті спадкодавця, відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від спадщини, неприйняття спадкоємцями спадщини чи відмови від її прийняття, дотримання органом місцевого самоврядування відповідної процедури. Постанова КЦС ВС від 25.02.2026.
Суд правомірно поширив категорію відумерлої спадщини на земельну ділянку на підставі рішення про визнання відумерлою спадщини на інше майно спадкодавця. Постанова КЦС ВС від 28.01.2026, № 686/2466/25.
Першоджерело https://tinyurl.com/38mcmw24