Соціальні мережі vs публічна служба: межа приватного і професійного. Стратегія захисту адвоката (судова практика)

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками соціальні мережі vs публічну службу, а саме:

1. Де проходить межа між приватною онлайн-активністю та службовими обмеженнями публічного службовця?

2. За яких умов лайки, репости чи коментарі можуть бути підставою для дисциплінарної відповідальності або звільнення?

3. Які критерії застосовує Європейський суд з прав людини при оцінці свободи вираження поглядів публічних службовців?

4. Як ЄСПЛ і ВС оцінює вплив поведінки в соцмережах на репутацію органу влади та законність звільнення?

5. Які стратегії захисту є ефективними у спорах щодо дисциплінарної відповідальності з урахуванням цифрових доказів?

У рамках характеристики соціальних мереж vs публічної служби акцентовано на наступному:

1. Де проходить межа між приватною онлайн-активністю та службовими обмеженнями публічного службовця?

Службова поведінка в позаробочий час: Згідно з Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2025 у справі № 320/105/24, дії державного службовця у соціальній мережі Facebook, які мають публічний характер, за своїм змістом та суттю є службовою поведінкою.

Обов'язок лояльності та стриманості: Поширюється на державних службовців і в їхньому особистому (приватному) житті, якщо їхні дії чи висловлювання можуть кинути тінь на авторитет і безсторонність державної служби (Рішення ЄСПЛ у справі «Кювельє проти Бельгії»).

Законодавчі обмеження: Межу визначають стаття 8 та стаття 10 (щодо політичної нейтральності) ЗУ «Про державну службу», а також Загальні правила етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування (наказ НАДС № 158).

Відповідальність за коментарі третіх осіб: За прецедентом ЄСПЛ «Санчес проти Франції», власник публічного акаунту (зокрема політик) несе відповідальність за коментарі інших користувачів на своїй сторінці, якщо вони містять мову ворожнечі, а сам власник їх оперативно не видалив.

Використання нецензурної лексики та образ: Публікація в соцмережах (на прикладі TikTok) відеороликів із нецензурною лексикою та образами на адресу ЗМІ, волонтерів та інших осіб є підставою для дисциплінарної відповідальності через нівелювання авторитету влади (Рішення Дисциплінарної палати ВРП щодо судді Д. Кривенка).

Умова доведення шкоди для «лайків»: Притягнення до відповідальності за поширення або вподобання («лайки») є законним лише тоді, коли доведено реальну шкоду репутації установи або підрив державного ладу (Рішення ЄСПЛ у справі «Меліч проти Хорватії»).

ЄСПЛ оцінює баланс між свободою слова за статтею 10 Конвенції та обмеженнями через такі критерії:

Статус особи та її посада: Особливо суворі вимоги висуваються до суддів та правоохоронців, оскільки реалізація їхнього права на свободу слова обмежена специфікою статусу та обов'язком підтримувати віру в безсторонність системи (Рішення ЄСПЛ «Данілец проти Румунії»).

Наявність суспільного інтересу: Рівень захисту висловлювання є вищим, якщо воно стосується важливих для суспільства тем.

Форма, тон та контекст висловлювання: Аналізується спосіб вираження думки.

Мотиви автора допису: Перевіряється добросовісність особи.

Суворість накладеного стягнення: Оцінюється пропорційність покарання.

4. Як ЄСПЛ і ВС оцінює вплив поведінки в соцмережах на репутацію органу влади та законність звільнення?

Доведення конкретної шкоди: Роботодавець зобов'язаний довести настання конкретних негативних наслідків для репутації або реального ризику для авторитету органу. Сама лише суб'єктивна незгода керівництва з постом не є автоматичною підставою для звільнення.

Чітке ототожнення з органом влади: Суди враховують, чи ідентифікувався автор публікації як представник конкретної державної інституції (наприклад, демонстрація статусу у відеороликах судді Д. Кривенка, що перенесло негатив на всю судову систему).

Виділено такі напрямки захисту:

Поділ на факти та оціночні судження: Захист будується на тому, що висловлювання є суб'єктивною думкою (оціночним судженням), за яку не можна притягувати до відповідальності.

Атака на допустимість цифрових доказів: Оскарження скріншотів або відео, якщо фіксація відбулася з порушенням процедури, без дослідження першоджерела чи метаданих.

Заперечення авторства: Доведення відсутності зв'язку між особою та публікацією (наприклад, злам акаунту або створення фейкової сторінки-клону).

Аналіз контексту: Вимога досліджувати весь ланцюжок дискусії, оскільки вирвана з контексту фраза викривляє зміст.

Принцип пропорційності: Доведення надмірності звільнення, якщо шкода не настала, а працівник оперативно видалив публікацію (Рішення ЄСПЛ «Меліч проти Хорватії»).

Першоджерело https://tinyurl.com/2kmhe5zy