Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками практику складання шлюбного договору, а саме:
- 1. Роль шлюбного договору у сучасних реаліях.
- 2. Поняття та правова природа шлюбного договору.
- 3. Предмет та допустимий зміст шлюбного договору.
- 4. Критичні умови, «червоні лінії».
- 5. Аналіз судової практики 6. Ризики та захист інтересів клієнта. Чек-лист адвоката.
У рамках характеристики шлюбного договору акцентовано на наступному:
1. Роль шлюбного договору у сучасних реаліях
Сучасні умови (економічна нестабільність, воєнний стан, висока мобільність населення, частота розлучень, наявність боргових та корпоративних ризиків) зумовлюють потребу у наперед визначених майнових правилах між подружжям.
Шлюбний договір виступає профілактичним інструментом, який дозволяє:
- врегулювати правовий режим майна;
- мінімізувати судові спори в майбутньому;
- зменшити фінансові та репутаційні ризики;
- забезпечити передбачуваність та справедливий баланс інтересів.
Також підкреслюється еволюція договору: від формальності до усвідомленого партнерського інструменту.
2. Поняття та правова природа шлюбного договору
Законодавче визначення: ст. 92 Сімейного кодексу України.
Сторони договору:
- наречені (які подали заяву на реєстрацію шлюбу);
- подружжя.
Нормативні основи:
- ст. 7, 9, 64, 92 СК України;
- за своєю природою — цивільно-правовий договір із спеціальними обмеженнями.
Особливості:
- підлягає нотаріальному посвідченню;
- може регулювати майнові відносини теперішні та майбутні;
- має відмінності від інших цивільних договорів за предметом та сторонами.
3. Предмет та допустимий зміст
Шлюбним договором можуть бути врегульовані (ст. 93, 97–99 СК України):
- правовий режим майна (спільне / особисте);
- порядок поділу майна, зокрема у випадку розірвання шлюбу (ч. 3 ст. 97 СКУ);
- користування житлом (ст. 98 СКУ);
- утримання одного з подружжя та порядок його припинення (ст. 99 СКУ);
- порядок та розмір аліментів між подружжям.
Договір регулює лише майнові права та обов’язки подружжя.
4. Критичні умови («червоні лінії»)
Шлюбний договір не може:
- регулювати особисті немайнові відносини;
- порушувати принцип балансу інтересів;
- погіршувати становище одного з подружжя до «надзвичайно невигідного» (ч. 5 ст. 93 СКУ);
- зменшувати права дитини;
- передавати у власність нерухомість, яка потребує держреєстрації;
- регулювати розподіл майна у разі смерті одного з подружжя (це сфера спадкування).
Також увага на ризики:
- фраудаторність (укладення з метою приховати активи від кредитора);
- неконкретні формулювання;
- момент укладення в умовах вже існуючих боргів.
5. Аналіз судової практики
Сучасна судова практика виходить із пріоритету свободи договору, але лише в межах, що не порушують баланс інтересів, прав дитини та не призводять до фраудаторності. У постанові Касаційного цивільного суду у справі № 686/30682/23 від 19.03.2025 року суд наголосив, що принцип свободи договору (статті 6, 626, 627 ЦК України) дозволяє сторонам повністю змінювати стандартний режим спільної сумісної власності, встановлений статтею 60 СК України. Тобто подружжя має право домовитися, що спільне майно взагалі не виникатиме, якщо такі умови не суперечать закону. Однак при цьому суд підкреслив, що положення договору не можуть поширюватися на майно, набуте до укладення договору, якщо сторони прямо цього не зазначили.
У постанові КЦС ВС у справі № 362/1998/23 від 05.03.2025 року сформульовано ключовий підхід тлумачення умов шлюбних договорів: favor contractus, тобто сумніви тлумачаться на користь дійсності договору, а не його недійсності. Суд зазначив, що навіть за відсутності спеціальної вимоги про тлумачення, суд зобов’язаний самостійно витлумачити зміст договору таким чином, щоб надати йому дію і зберегти його правові наслідки.
Разом із тим, суди послідовно захищають інтереси кредиторів, визнаючи шлюбні договори фраудаторними, якщо ті були укладені після виникнення боргових зобов’язань та фактично спрямовані на приховування активів. У справі № 673/627/24 від 25.08.2025 року (касаційне провадження триває) апеляційний суд зазначив, що шлюбний договір також може бути правочином, вчиненим на шкоду кредитору. Критичними ознаками є: момент укладення та наслідок у вигляді неможливості звернення стягнення на майно боржника.
Крім того, суди визнають недійсними положення, які ставлять одного з подружжя у надзвичайно невигідне становище. У постанові КЦС ВС у справі № 522/3974/20 від 14.08.2024 року визначено: повне скасування презумпції спільності майна є допустимим лише за умови, що це не призводить до передання всього спільного майна одному з подружжя. Якщо договір фактично позбавляє одного з подружжя житла або майнової основи – такі положення є недійсними.
Важливе місце займає захист прав дітей, які згідно з законом мають вищий пріоритет, ніж домовленості подружжя. У справі № 320/3970/18 від 28.04.2021 року Верховний Суд визнав недійсними умови шлюбного договору, що позбавляли матір житла, хоча діти повинні були проживати з нею. Суд чітко підкреслив, що неможливо перекладати забезпечення житлом дітей на того з подружжя, хто після розлучення фактично залишається без житла.
Таким чином, реальна судова практика формує зрілі правила:
- свобода договору діє, але в межах справедливості і рівноваги;
- захист інтересів дітей завжди має перевагу;
- укладення договору після виникнення боргу часто розцінюється як зловживання;
- суди не скасовують шлюбний договір повністю, а визнають недійсними його окремі положення, якщо вони порушують закон.
6. Ризики, захист інтересів клієнта та чек-лист адвоката
Основні ризики:
- укладення договору в період настання боргу → ризик визнання фраудаторним;
- односторонній дисбаланс → недійсність частини договору;
- ігнорування житлових та майнових потреб дітей.
Чек-лист адвоката:
- Визначити структуру активів та кому вони належать.
- Виявити майнові ризики (податкові, боргові, корпоративні).
- Оцінити потреби дітей.
- Визначити «червоні лінії» сторін.
- Сформулювати безпечну конструкцію договору та його цілі.
Першоджерело - https://tinyurl.com/yc24c3uv