У рамках правопросвітницького проєкту «Правосвідомість» Вищої школи адвокатури НААУ Ольга Михальчук, адвокат, член Центру сімейного права, провела вебінар на тему: «Шлюбний договір. Як врегулювати майнові відносини подружжя на майбутнє?».

Лектор схарактеризувала поняття шлюбного договору, визначивши його як письмову угоду між чоловіком і дружиною або нареченими про вирішення спірних питань життя сім’ї, що регулює їхні майнові відносини, права та обов’язки.

Ольга Михальчук зауважила, що в українське законодавство поняття шлюбного договору (раніше «шлюбний контракт») введене 23 червня 1992 року, а з 2002 року (прийняття Сімейного кодексу України) шлюбний контракт «трансформувався» у шлюбний договір (ст. 92 – ст.103 Сімейного кодексу).

Адвокат звернула увагу на наступні особливості шлюбного договору: 

 

1.Сторонами шлюбного договору можуть бути:

 

- особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу (наречені до шлюбу);

- подружжя (чоловік і дружина в шлюбі);

- неповнолітні (якщо наявна письмова згода батьків засвідчена нотаріусом).

2.Шлюбний договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню;

3.Дія шлюбного договору починається у день реєстрації шлюбу (наречені) / або у день нотаріального посвідчення (для подружжя).

4.Порядок оформлення договору:

 

- посвідчення у нотаріуса;

- особиста присутність (заборона за дорученням).

5.Строк дії шлюбного договору – загальний / строки тривалості окремих прав та обов’язків / після розірвання шлюбу (окремі умови).

6.Для укладення шлюбного договору необхідні такі документи:

 

- паспорт кожного з подружжя;

- свідоцтво про укладення шлюбу (або довідка про подачу заяви до відділу ДРАЦС)

- правовстановлюючі документи на конкретне майно, щодо якого визначається режим власності, або яке буде підлягати розподілу.

Говорячи про зміст та умови шлюбного договору, Ольга Михальчук відзначила, що шлюбний договір регулює:

·правовий режим майна;

·порядок поділу майна у разі розірвання шлюбу;

·порядок користування майном та житлом;

·право на утримання одного з подружжя, його строки та розмір;

·інші умови, що регулюють майнові відносини між подружжям.

Як приклад умов, які можна передбачити у договорі, лектор перелічила такі:

·«майно, нажите подружжям під час шлюбу, є особистою приватною власністю кожного з подружжя, на чиє ім’я зареєстровано рухоме та нерухоме майно»;

·«у випадку розірвання шлюбу на все нажите під час шлюбу майно визначається такий правовий режим власності: 2/3 (дві третіх) частки спільного майна – перейде у власність дружині, 1/3 (одна третя) частка спільного майна – чоловіку»;

·«весільні подарунки, а також одержані подружжям під час шлюбу інші подарунки, призначені для користування обох з подружжя, в період шлюбу є спільною сумісною власністю подружжя, а у випадку розірвання шлюбу — власністю того з подружжя, чиїми родичами (друзями, знайомими, співробітниками та ін.) ці подарунки були зроблені»;

·«доходи кожного з подружжя є його особистою власністю, якою він має право розпоряджатися на свій розсуд», «доходи ФОП», «частка в компанії»;

·про порядок несення витрат: на придбання нерухомості, погашення боргів, іпотеки, відпустки, подорожі, розваги, побутових та повсякденних витрат;

·про звільнення житлового приміщення тим з подружжя, хто вселився в нього, в разі розірвання шлюбу, з виплатою грошової компенсації або без неї;

·про проживання у житловому приміщенні, яке належить одному з них чи є їхньою спільною власністю, їхніх родичів;

·про надання утримання одному з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі.

Натомість не можуть бути врегульовані шлюбним договором: 

 

·особисті стосунки подружжя (інтимні стосунки, зради, емоції, праця, відпочинок);

·особисті стосунки між подружжям та дітьми, окрім витрат на утримання (спілкування, проживання);

·шлюбний договір не може зменшувати обсягу законних прав дитини;

·не може ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище (дискримінація набуття всього майна на користь одного з подружжя);

·не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації;

·про розпорядження майном у разі смерті одного з подружжя.

Зміна умов шлюбного договору може відбуватися:

·за згодою сторін (угода посвідчується нотаріально);

·за рішенням суду (якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення).

Одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається.

Шлюбний договір може бути розірвано:

· за рішенням суду;

·з підстав, що мають істотне значення в разі неможливості його виконання;

 

Шлюбний договір визнається недійсним:

- порушення нотаріальної форми договору;

- зменшення обсягу прав дитини, які встановлені СК України;

- включення умов, які ставлять одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище;

- укладення договору під впливом обману, насильства, помилка однієї зі сторін договору;

- укладення договору і використання з метою уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

Адвокат зазначила, що шлюбний договір також може бути укладено з іноземцем, для цього необхідна наявність документа про легальне перебування на території України:

- дійсний паспорт з відміткою про перетин кордону;

- посвідка на тимчасове (або постійне) проживання в Україні.

При укладенні шлюбного договору з іноземцем слід врахувати наступне:

1.Умови шлюбного договору не можуть суперечити чинному законодавству України.

2.Такий договір укладатиметься двома мовами, офіційний переклад має бути засвідчений перекладачем.

3.Якщо пара — громадяни з різних країн, необхідно обов’язково прописати, право якої країни буде застосовуватися до такого договору.

Запис вебінару можна переглянути за посиланням: https://tinyurl.com/39m9smjb