Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
07.10.2022

Шкода ненародженій дитині. Суд: Верховний Суд Штату Огайо, США

Матеріал

Анотація справи: малолітня позивачка, будучи ненародженою на момент нещасного випадку, внаслідок якого її матір, виходячи з автобуса, отримала травми, через які постраждала і малолітня позивачка, має право на відшкодування шкоди через недбалість відповідача-перевізника, оскільки позивачка на момент нещасного випадку, будучи ненародженою, була «особою» в розумінні Конституції Штату Огайо, США.

Суд: Верховний Суд Штату Огайо, США

 

Назва справи: Williams v. Transit, Inc.

Дата винесення рішення по справі: 13 липня 1949 року

Цитування справи: 152 Ohio St. 114 (Ohio 1949), No. 31550; 87 N.E.2d 334

Дане судове рішення має значну цінність з точки зору прав ненароджених. Верховний Суд штату Огайо, США, вирішив, що малолітня позивачка, будучи на момент нещасного випадку в утробі матері, має право на відшкодування шкоди через недбалі дії відповідача-перевізника. Верховний Суд штату Огайо, США, відзначив, що позивачка, з точки зору Конституції Штату Огайо, була особою на момент нещасного випадку.

Обставини справи: Батько малолітньої позивачки звернувся з позовом до компанії-перевізника Marion Rapid Transit, Inc. через нещасний випадок, який стався 4 квітня 1941 року у місті Маріон, Огайо, США: матір позивачки (померла на момент розгляду справи), будучи вагітна малолітньою позивачкою, намагалася зійти з автобуса відповідача, впала зі сходів, серйозно постраждавши від ряду травм; малолітня позивачка була народжена передчасно – у семимісячний термін. Було заявлено, що позивачка також постраждала через травми матері внаслідок її падіння зі сходів автобуса, а після народження страждала від сукупності серйозних розладів здоров’я. Стверджувалося, що значні розлади у здоров’ї малолітньої позивачки виникли саме внаслідок нещасного випадку. Суд першої інстанції вирішив справу на користь відповідача, однак апеляційний суд скасував це рішення, повернувши його на повторний розгляд.

Рішення суду. Основним питанням, презентованим на розгляд суду, було те, чи існує в штаті Огайо, США, право на отримання компенсації в судовому порядку через травми, за словами позивачки, завдані через нещасний випадок через недбалість іншої сторони (в цьому контексті – відповідача, Marion Rapid Transit, Inc.), при тому, що на момент нещасного випадку позивачка знаходилася в утробі своєї матері, будучи ненародженою? У позовній заяві було зазначено, що на момент нещасного випадку позивачка була «існуючою, життєздатною дитиною». Як зазначається у Секції 16, ст. I Конституції Штату Огайо, США: «Усі суди мають бути відкриті, і кожна особа, через збитки, завдані їй – на її землі, її речам, її особі та її репутації, має мати право захисту її прав у порядку, передбаченому законом; і мати [право на захист своїх прав за допомогою системи] правосуддя без відмови, чи зволікання». Сумнівів щодо того, що позивача була особою на момент подання позову, очевидно, не було, проте, чи Суд мав визначити, чи була позивачка особою на момент нещасного випадку з точки зору Конституції Штату Огайо, США?

Суд згадав, що в більш ранній американській судовій практиці, якщо позивач/позивачка постраждали від травм, знаходячись в утробі матері, тобто до моменту свого народження, раніше не давали право на відшкодування шкоди на користь позивачів. Зокрема, чимало судів, в якості прецеденту, посилалися на рішення Верховного Суду штату Массачусетс, Dietrich v. Northampton, Inhabitants of(17.09.1884 – 27.10.1884, цитування справи: 138 Mass. 14, 52 Am. Rep. 242): власне з цього питання справа Dietrich v. Northampton, Inhabitants of(1884 р.) була історично найпершою, хоча в деяких справах були окремі думки суддів, які підтримували право на відшкодування шкоди особі, яка, на момент нещасного випадку, знаходилася в утробі матері. З огляду на це, Суд підсумував, що думка меншості полягала у висновку, що загальне право (common law) розглядає ненароджену особу, як особу. З цією позицією Суд погодився.

Так, в одній з таких окремих думок суддів висловлювалася позиція: з одного боку, загальне право захищає ненароджену особу від злочинної поведінки інших осіб, а також у питаннях спадкових та майнових прав; з іншого боку, суди слідували за прецедентом Dietrich v. Northampton, Inhabitants of (1884 р.), та не задовольняли позовів стосовно відшкодування шкоди, завданої особі до народження; щоправда, в деяких більш сучасних справах (на момент 1949 р.), цей підхід став змінюватися, і позивачі в аналогічних справах могли розраховувати на відшкодування шкоди.

З огляду на більш ранню судову практику, Суд зауважив, що відмова у відшкодуванні шкоди полягала в тому, що ненароджена особа розглядалася, як частина матері цієї особи. У цьому ж випадку, як зазначає Суд, позивачка, на момент нещасного випадку, будучи в утробі матері, досягла достатнього фізичного розвитку, і була життєздатною, що за фактичними обставинами справи відрізнялося від справи Dietrich v. Northampton, Inhabitants of (1884 р.). Суд зазначив, якщо вважати, що позивачка не постраждала від травм – це розцінити ненароджену особу, як частину її матері, яка, з точки зору права, не існувала взагалі. Така позиція, на думку Суду, позбавить цю особу права, наданого Конституцією усім особам, через застосування застарілої концепції. Справа була вирішена на користь позивачки, рішення апеляційного суду було підтверджено.

Матеріал підготував Анатолій Литвиненко, член Центру медичного права ВША НААУ, докторант кафедри юридичних наук Балтійської міжнародної академії (Рига, Латвія), магістр/аспірант Школи права Університету Роберта Гордона (Абердін, Шотландія, Великобританія)

Підготовка матеріалу здійснюється у межах реалізації проєкту Центру медичного права ВША НААУ «Порівняльне медичне право».