Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
27.09.2021

Щотижневий дайджест з сімейного права

Матеріал підготувала адвокат, експерт з сімейного права НААУ Оксана Вікенфельд

1. Висновок Верховного Суду від 14.05.2021 року у справі № 548/2434/19 (провадження № 61-2090 св 21) щодо наявності правових колізій у спорах щодо дітей

У випадку наявності будь-якої правової колізії, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правовідносини, що стосуються інтересів дитини, з урахуванням положень статті 3 Конвенції, пріоритети повинні надаватися якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову батька неповнолітньої дитини, виходив із того, що позивач, звертаючись до суду з позовом про визнання незаконними дій органу державної влади, обґрунтовував свої вимоги недотриманням територіальними органами державної міграційної служби Порядку № 1077 щодо зняття/реєстрації місця проживання малолітньої дитини за відсутності письмової згоди другого з батьків (його дозволу) на перереєстрацію місця проживання дитини. Конкретного порушення його майнових чи немайнових прав та прав дитини, крім порушення органами державної міграційної служби процедурних норм, передбачених Порядком № 1077, позивач не навів.

Відповідно до пункту 2.3. Порядку № 1077 при проживанні батьків за різними адресами для реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним з батьків надається письмова згода другого з батьків та довідка територіального підрозділу або адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС за місцем його проживання про те, що дитина не зареєстрована разом з ним.

У разі проживання батьків за однією адресою при знятті з реєстрації одного з батьків разом з дитиною/дітьми до 14 років другий з батьків надає письмову згоду на зняття дитини/дітей з реєстрації місця проживання (пункт 3.3. Порядку № 1077).

Встановивши, що наслідком зняття малолітньої дитини з реєстрації місця проживання стала реєстрація його місця проживання за місцем проживання батьків матері, де також зареєстрована мати, з якою дитина залишилася постійно проживати після розірвання шлюбу батьками, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що у контексті спірних правовідносин факт відсутності згоди батька на перереєстрацію місця проживання сина за місцем проживання матері дитини не призвів до порушення прав батька та малолітнього сина.

У випадку наявності будь-якої правової колізії, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правовідносини, що стосуються інтересів дитини, з урахуванням положень статті 3 Конвенції, пріоритети повинні надаватися якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції належним чином перевірив доводи позивача щодо порушення його прав та інтересів дитини при здійсненні перереєстрації її місця проживання, правильно врахував положення Конвенції про права дитини, норми національного законодавства та обґрунтовано виходив із того, що перереєстрація місця проживання дитини за місцем реєстрації матері не порушує її прав та прав позивача.

У справі, яка переглядається, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції і про те, що перереєстрація місця проживання дитини без згоди батька не вплине на порядок спілкування батька із сином, який встановлений судовим рішенням у справі № 548/205/16-ц і повинен здійснюватися за місцем реєстрації батька.

Зазначене підтверджується й доводами касаційної скарги про те, що між сторонами існує судовий спір щодо визначення місця проживання дитини.

Таким чином, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції у межах доводів касаційної скарги ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, і суд апеляційної інстанції під час розгляду справине допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Детальніше з текстом постанови можна ознайомитися за посиланням https://bit.ly/3EYE6pq

2. Висновок Верховного Суду від 19.05.2021 року у справі № 524/3333/20 (провадження № 61-2378св21) щодо врахування думки дитини у спорі про міжнародне викрадення дітей

Зважаючи на те, що ні у Гаазькій конвенції, ні у рішеннях ЄСПЛ у вказаній категорії справ не зазначено вік дитини, починаючи з якого її можна і необхідно заслухати щодо бачення свого подальшого життя, тоді як у своїх рішеннях ЄСПЛ послідовно зазначає, що суди мають заслухати дітей в усіх випадках, в яких вони здатні висловити свої думки або вподобання та ураховуючи, що можливість заслуховування судом пояснень малолітнього було підтверджено у судовому засіданні психологом, Верховний Суд не вважає, що суди попередніх інстанцій під час вирішення справи допустили порушення, заслухавши в судовому засіданні пояснення дитини, яка не досягла десятирічного віку.  

Детальніше з текстом постанови можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/3EUKqhR