У межах співпраці Вищої школи адвокатури НААУ та Комітету з сімейного права НААУ публікуємо щотижневий аналіз судової практики з сімейного права. Матеріал підготувала Тетяна Водоп’ян, адвокат, к.ю.н., медіатор, член Комітету з сімейного права НААУ.
1. Правовий висновок у Постанові Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 615/1364/16-ц (провадження № 61-6575св19 ) про поділ майна подружжя з метою уникнення сплати боргу
Поділ спільного майна подружжя не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про стягнення боргу.
Боржник, проти якого ухвалене судове рішення про стягнення боргу і накладено арешт на його майно, та його дружина, які здійснюють поділ майна, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки поділ майна порушує майнові інтереси позикодавця і направлений на недопущення стягнення заборгованості за договором позики за рахунок майна боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.
Таким чином, обрання судом при вирішенні спору варіанту поділу майна подружжя, при наявності вимоги про його поділ, відмінного від того, про який просила позивач, не може бути розцінене як вихід судом за межі позовних вимог.
Детальніше з текстом постанови можна ознайомитись за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/87950874
2.Правовий висновок у Постанові Верховного Суду від 30.01.2020 року у справі № 766/18678/17 (провадження № 61-7295св19) про правовий режим майна набутого за договором довічного утримання.
Цивільне законодавство визначає, що виникнення спільної сумісної власності кількох осіб на майно, передане за договором довічного утримання, зумовлює солідарне виконання ними обов`язків за цим договором на користь відчужувача.
Визначаючи правовий режим майна за договором довічного утримання (догляду), укладеним під час перебування набувача за цим договором у шлюбі, суди мають установити, чи був даний договір укладено саме в інтересах сім`ї; чи інший з подружжя, не визначений у договорі довічного утримання (догляду) як набувач, виконував обов`язки за таким договором солідарно з набувачем.
Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказах встановивши, що спірна квартира набута сторонами на підставі договору довічного утримання у період їх проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вказаний договір укладений в інтересах сім`ї та сторони виконували обов`язки за цим договором солідарно, що визнано самим відповідачем, правильно застосували наведені вище норми матеріального права та дійшли обґрунтованого висновку про те, що спірна квартира є спільною сумісною власністю сторін та підлягає поділу між ними у рівних частинах.
Детальніше з текстом постанови можна ознайомитись за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/87334263
3.Правовий висновок у Постанові Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 335/373/15-ц про порядок поділу акцій як спільного майна подружжя
Особа — власник акцій, набуває повний комплекс корпоративних прав та обов`язків, його права є неподільними. Вони в повному обсязі належать лише тому з подружжя, який є власником цінних паперів і в разі поділу майна подружжя вартість акцій повинна бути включена до вартості майна подружжя, яке підлягає поділу. Проте якщо, задiяні в інвестиційній діяльності кошти, є особистою власністю одного з подружжя, які він мав ще до подружнього життя, останні не входять до складу спільного майна подружжя
Акція є неподільною. Порядок реалізації прав співвласників акції (акцій) визначається Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Оскільки відповідач як власник акцій набув повний комплекс корпоративних прав та обов`язків, його права є неподільними. Вони в повному обсязі належать лише тому з подружжя, який є власником цінних паперів і в разі поділу майна подружжя вартість акцій повинна бути включена до вартості майна подружжя, яке підлягає поділу.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що відповідач розпочав діяльність на фондовому ринку до шлюбу та займався нею і під час шлюбних відносин, а саме: придбавав та продавав акції на фондовому ринку для отримання доходу з залученням третьої особи ТОВ «Фондова компанія «Юнівес», тому кошти, які були ним задіяні у інвестиційній діяльності не входять до складу спільного майна подружжя. В свою чергу, позивачем не доведено розпорядження відповідачем коштами, отриманими від інвестиційної діяльності, не в інтересах сім`ї.
Детальніше з текстом постанови можна ознайомитись за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87902597
4.Правовий висновок у Постанові Верховного Суду від ід 19.02.2020 року у справі № 390/1746/18 про перебіг строку позовної давності щодо вимог про поділ майна подружжя
Вирішуючи питання перебігу позовної давності за вимогами про поділ спільного майна подружжя, суди мають врахувати, що при визначенні початку перебігу позовної давності необхідно виходити не з часу, коли сторони розірвали шлюб, а з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого майнового права, оскільки сам по собі факт припинення шлюбу не свідчить про порушення права власності одного із подружжя. Неподання позову про поділ майна, у тому числі до спливу трьох років з дня розірвання шлюбу, за відсутності доказів, які б підтверджували заперечення права одного з подружжя на набуте у період шлюбу майно, зареєстроване за іншим подружжям, не може свідчити про порушення права і вказувати на початок перебігу позовної давності.
Установлено, що звертаючись у 2013 році до суду з позовом про поділ майна подружжя позивач просила поділити той самий будинок, що і в справі яка переглядається, тобто про порушення своїх майнових прав на будинок позивач дізналася ще у 2013 році, коли вперше звернулася до суду з позовом про поділ майна подружжя. Водночас залишення без розгляду попереднього позову про поділ спірного майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, є свідченням обізнаності особи про порушення свого права, відповідно є моментом початку перебігу строку позовної давності.
З урахуванням встановлених обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду, оскільки про порушення своїх майнових прав на будинок позивач дізналася ще у 2013 році.
Детальніше з текстом постанови можна ознайомитись за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87759973
5.Правовий висновок у Постанові Верховного Суду від 07.04.2020 року у справі № 369/9613/16-ц (провадження № 61-5254св19) про розірвання договору про поділ майна подружжя та поділ спільного майна подружжя
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч.2 ст. 651 ЦК України).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що в СК України не визначено підстав розірвання договору про поділ майна подружжя, тому не виключається розірвання такого договору внаслідок істотного порушення, чи в інших випадках, встановлених договором або законом.
Детальніше з текстом постанови можна ознайомитися за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88692182