У межах співпраці Вищої школи адвокатури НААУ та Комітету НААУ з сімейного права продовжуємо щотижневий аналіз судової практики з сімейного права. Матеріал підготувала Ольга Сєришева, адвокат, член Комітету НААУ з сімейного права.
1. Правовий висновок у постанові Верховного Суду від 09.01.2019 року у справі №643/4589/15-ц (провадження №61-5361ск18) щодо грошової компенсації частки в спільному майні, відчуженого без відома іншого з подружжя
Верховний Суд мотивував своє рішення тим, що оскільки на момент звернення позивача із позовом до суду, набутий сторонами у справі за час перебування у шлюбі спірний автомобіль «Volkswagen Polo», був відчужений відповідачем у справі на користь третьої особи, позивач вправі вимагати стягнення із відповідача 1/2 частини вартості спірного автомобіля, а не стягнення грошової компенсації виплаченого кредиту, оскільки поділу підлягає майно, яке набуте подружжям за час шлюбу, або ж кошти, які були отримані в результаті відчуження майна без згоди іншого співвласника, а не кошти, за які подружжям було набуте спільне майно у період шлюбу.
Детальніше з текстом постанови можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/79237953
2. Правовий висновок у постанові Верховного Суду від 23.01.2019 року у справі №346/103/17 (провадження № 61-20178св18) щодо сплати аліментів під час перебування дитини, яка навчається, на канікулах
Верховний Суд не погодився із висновками судів щодо звільнення відповідача від обов’язку сплачувати аліменти під час перебування сина, який навчається, на канікулах, оскільки чинним законодавством таке виключення не передбачено, а той факт, що під час канікул особа не проходить навчання, не є підставою для звільнення від передбаченого статтею 199 Сімейного кодексу України обов’язку батьків утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання, оскільки канікулярний час входить в період навчання.
Детальніше з текстом постанови можна ознайомитися за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/79516702
3. Правовий висновок у постанові Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі №363/3907/16-ц (провадження №61-2179св19) щодо визначення місця проживання дитини
Верховний Суд в обґрунтування своєї позиції у даній справі зазначає, що норми права, зокрема й практика Європейського суду з прав людини, дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об’єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків. Визначаючи місце проживання дитини з матір’ю, розуміючи, що спір стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, а дитина потребує уваги, підтримки і любові обох батьків, суд апеляційної інстанції при вирішенні спору надав першочергове значення саме найкращими інтересами дитини. Згода дитини на проживання з одним з батьків не повинна бути абсолютною для суду, якщо така згода не буде відповідати та сприяти захисту прав та інтересів дитини.
Детальніше з текстом постанови можна ознайомитись за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/80783093
4. Правовий висновок у постанові Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі № 752/24280/17 (провадження №61-42994 св 18) щодо визначення незаконним утримання на території України малолітньої особи та зобов’язання повернути її до місця постійного проживання на територію Французької Республіки.
Верховний Суд зазначає про обґрунтованість позиції судів першої та апеляційної інстанції, та враховуючи найвищі інтереси дитини, недоведеність того факту, що Французька Республіка була постійним місцем проживання дитини до моменту її виїзду в Україну, а також те, що з часу переміщення дитини до часу розгляду справи судом пройшло більше двох років, дитина прижилася в новому середовищі, доходить до висновку про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позову, оскільки наявні передбачені Конвенцією виключні підстави для відмови у визнанні утримування дитини незаконним та її поверненні у Французьку Республіку.
Детальніше з текстом постанови можна ознайомитись за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/80235727
5. Правовий висновок у постанові Верховного Суду від 05.12.2019 у справі №288/201/19 (провадження № 61- 18397св19) щодо позбавлення батьківських прав
Верховний Суд підтримав мотиви, з яких виходили суди попередніх інстанцій, зазначив, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). При цьому, Верховний Суд вказав, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.
Детальніше з постановою Верховного Суду можна ознайомитися за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/86309902