Спільний проєкт Вищої школи адвокатури НААУ та Комітету НААУ з медичного і фармацевтичного права та біоетики. Матеріал підготувала Олена Дроздова, к.ю.н., заступник Голови комітету НААУ з медичного і фармацевтичного права та біоетики.

1.Верховна Рада України погодила реформу патентного законодавства та боротьбу з тролінгом

Аби узгодити українське законодавство щодо охорони прав на винаходи і корисні моделі із правом Європейського Союзу, Верховна Рада внесла низку змін до Цивільного кодексу, Закону «Про правову охорону винаходів та корисних моделей» та Декрету Кабміну «Про державне мито».

21 липня Парламент прийняв у цілому Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформи патентного законодавства» (на базі проекту №2259). Законом розширюється перелік об’єктів технологій, на які не поширюється правова охорона, встановлюється можливість подання заявок в електронній формі, надається право будь-якій особі подати мотивоване заперечення проти заявки протягом шести місяців від дати публікації відомостей про заявку на винахід, уточнюється порядок надання додаткової охорони прав на винаходи, розширюється перелік прав та обов’язків суб’єктів прав на винаходи (корисні моделі), а також передбачається можливість визнання прав на винахід і корисну модель недійсними в адміністративному порядку («post grant opposition»).

Законопроєкт розроблявся понад 6 років за експертної підтримки ПРООН, ВООЗ, НДІ інтелектуальної власності НАПрН України на базі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у співпраці з Міністерством охорони здоров’я України. Активну участь в експертизі Закону на стадії підготовки його проекту також брав Комітет медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ. Національна асоціація адвокатів України підтримала Патенту реформу на засадах пріоритету прав пацієнтів на життя, здоров’я та доступ до найновіших досягнень e сфері медицини.

Законом докорінно змінюється система патентної правової охорони в сфері медицини і фармації. Віднині в Україні патентуватимуться лише інноваційні лікарські засоби. Як і в решті країн Європи з-під патентної монополії вийшли способи і методи лікування, діагностики, хірургічних втручань. Крім того, Верховна Рада України також ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентним тролінгом» (проект №2258).

Документ передбачає:

– щодо торговельних марок – подання заявки в електронній формі; уточнення підстав для відмови у реєстрації або визнання недійсною реєстрації торговельної марки; реєстрацію колективної торговельної марки; уточнення порядку надання правової охорони за міжнародною реєстрацією (за Мадридською системою); посилення санкції за порушення прав на торговельні марки;
– щодо промислових зразків – додатковий критерій охороноздатності (індивідуальний характер); правову охорону незареєстрованих промислових зразків; подання заявки в електронній формі; можливість поділу заявки; збільшення строку чинності прав – не більше 25 років (сьогодні – 15); зміну виду охоронного документу (замість патенту – свідоцтво); можливість досудового скасування свідоцтва в Апеляційній палаті.

Останню норму у парламенті вважають дуже важливою для боротьби з «патентним тролінгом» – явищем, що базується на зловживанні недобросовісними особами правами на промислові зразки, які не є новими.

Детальніше із текстом проекту Закону можна ознайомитися за посиланням: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=67063

2. Заборона пропаганди гомосексуалізму: проєкт закону №3917

Пропаганда гомосексуалізму або трансгендеризму, що може негативно вплинути на фізичне чи психічне здоров'я, моральний чи духовний стан та розвиток людини, може стати адміністративним правопорушенням. З відповідною пропозицією до Верховної Ради України звернулися нардепи від «Слуги народу», зареєструвавши проєкт Закону від 22.07.2020 № 3917 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за пропаганду гомосексуалізму та трансгендеризму».

Парламентарі вважають, що така пропаганда має тягнути за собою накладення штрафу на громадян у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 тис. грн.) та накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 тис. грн.).

Кваліфікуючими ознаками автори законодавчої ініціативи вбачають:
— публічну демонстрацію способу життя осіб, які мають одностатеві сексуальні стосунки чи ідентифікують себе зі статтю, протилежною біологічній, їх орієнтації та поведінки (пропонується штрафувати на 85 тис. грн.);
— пропаганду з боку службової чи посадової особи, а також сприяння такій пропаганді (штраф – 137 тис. грн.).

Вносячи цю пропозицію, нардепи відзначають агресивну пропаганду гомосексуалізму та трансгендеризму, спрямованих на знищення інституту сім’ї, що є однією з аморальних загроз сучасності. «Викликає глибоку стурбованість зростаюча тенденція публічної пропаганди аморальних відхилень від конституційної норми сім’ї, зазначеній в ст. 51 Конституції України, що унеможливлює виховання дітей у конституційному руслі, чим порушуються права дітей та їхніх батьків, тому запровадження адміністративної відповідальності за пропаганду гомосексуалізму та трансгендеризму є важливим кроком, якого давно очікує українське суспільство», — йдеться у пояснювальній записці.

Оцінюючи подібні ініціативи, варто згадати практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського закону є джерелом права для суду. У 2017 році ЄСПЛ розглядав саме питання покарання державою осіб за пропаганду гомосексуалізму у справі «Баєв та інші проти Росії». Троє ЛГБТ-активістів кілька разів притягалися до адміністративної відповідальності й у Страсбурзі вирішили, що російський закон про заборону пропаганди порушує ст. 10 (свобода вираження поглядів) та ст. 14 (заборона дискримінації) Конвенції».

Є сумніви у перспективах ухвалення проєкту парламентом, вказуючи на низький рівень нормотворчої техніки. Про якість опрацювання законопроекту його авторами окремо свідчить той факт, що, вони, запропонувавши доповнити КпАП новим проступком, не спромоглися визначити орган, уповноважений розглядати справи про це адміністративне правопорушення. Іншими словами, навіть у разі ухвалення Верховною Радою України закону в редакції його проєкту № 3917, притягати «порушників» до відповідальності буде нікому.

Детальніше із текстом проекту Закону можна ознайомитися за посиланням: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69583

3. Конституційний Суд України завершує оцінку на предмет конституційності медичної реформи

23 липня 2020 відбулось усне провадження у конституційному провадженні у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України ‚Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення‘ (справа №1-157/2018).

Конституційний Суд України перейшов до закритої частини засідання для ухвалення рішення у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» №2168-VIII.

Народні депутати просили Конституційний Суд України перевірити на відповідність статтям 8, 19, 22, 26, 49, 64, 85, 92, 95 Конституції України Закон №2168-VIII, яким було запроваджено новий підхід до фінансування сфери охорони здоров’я (так звана медична реформа). У поданні до КС України суб’єкти звернення наголошували на неприпустимості обмеження у держбюджеті видатків лише на надання «необхідних медичних послуг», адже держава не вправі відмовитися від надання безоплатних медичних послуг через конституційні гарантії. Зазначили, що це звужує права українців на гарантовану Конституцією України медичну допомогу в повному обсязі безоплатно.

Під час пленарного засідання Конституційний Суд заслухав позиції учасників конституційного провадження, зокрема, представників суб’єкта права на конституційне подання Ігоря Шурму та Василя Німченка, постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Ольгу Совгирю та представника Президента України у Конституційному Суді України Федора Веніславського. Свою позицію також висвітлили залучені учасники конституційного провадження (Ляшко В.К., Мовчан О.С., Жигінас І.С., Коваленко В.М., Толстанов О.К., Голубовська О.А., Гревцова Р.Ю., Сенюта І.Я.).

Детальніше за посиланням.

Із відеотрансляцією відкритого засідання можна ознайомитись на посиланням:
http://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu/ksu_23_07_2020_1.mp4
http://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu/ksu_23_07_2020_2.mp4
http://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu/ksu_23_07_2020_3.mp4
http://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu/ksu_23_07_2020.mp4