У разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої шкоди, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою
Короткий зміст позовної заяви:
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах онука - ОСОБА_3 , ОСОБА_6 в інтересах дочки - ОСОБА_3 , звернулися до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Автосвіт ЛТД» (далі - ТОВ «Автосвіт ЛТД»), третя особа - ОСОБА_5 , про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю потерпілої.
В обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що 05 лютого 2021 року близько 15 годин ОСОБА_5 , керуючи технічно справним транспортним засобом - автобусом марки «ПАЗ 32054» номерний знак НОМЕР_1 , сполученням «Залізничний вокзал - вулиця Гастелло», який належить ТОВ «Автосвіт ЛТД», рухаючись по вул. Гастелло у напрямку вул. Грушевського в м. Коростені, під`їхав до подвір'я будинку АДРЕСА_1 , де заглушив двигун, вийшов через водійські двері та прослідував на подвір'я.
Транспортний засіб залишив на ґрунтовому узбіччі, передньою частиною в напрямку вулиці Грушевського, на відстані 1,90 м. від огорожі подвір`я будинку АДРЕСА_2 від проїзної частини АДРЕСА_3 та 19,40 м. від проїзної частини АДРЕСА_1 . Приблизно о 15:30 год, ОСОБА_5 , вийшов з подвір`я будинку АДРЕСА_1 , підійшов до припаркованого автобуса, зі сторони водійських дверей, зайняв місце водія, запустив двигун та в порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, не переконавшись у безпечності маневру і що такий не створить небезпеки іншим учасникам руху, розпочав маневр повороту праворуч в напрямку проїзної частини вул. Гастелло, здійснив наїзд на ОСОБА_7 заднім правим колесом, яка знаходилась на ґрунтовому узбіччі з правої бокової частини автобуса, у положенні напів присядки, спиною притулившись до кузова автобуса. ОСОБА_5 продовжив рух автобуса, виконуючи розпочатий маневр повороту.
У результаті наїзду автобуса ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження, від яких померла в кареті швидкої допомоги при транспортуванні до Коростенської центральної міської лікарні.
Вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01 березня 2023 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні злочину передбаченого частиною другою статті 286 КК України (Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами) та призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 (два) роки. (справа № 279/2322/21).
Дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), внаслідок якої їм завдано шкоди, сталася за участю рейсового автобуса «ПАЗ 32054», номерний знак НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Автосвіт ЛТД», під керуванням водія
ОСОБА_5 , який на момент ДТП перебував у трудових відносинах із відповідачем та керував транспортним засобом, належним цьому підприємству.
У результаті вищевказаного ДТП та наслідків від нього у вигляді загибелі ОСОБА_7 , її близьким родичам, а саме батькові - ОСОБА_1 , матері - ОСОБА_2 , синові - ОСОБА_3 , дочці - ОСОБА_3 , було завдано майнової та моральної шкоди. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 втратили рідну дочку, близьку людину, яка була їх опорою та підтримкою. Загибель дочки спричинила надзвичайні страждання, які продовжуються до цих пір. Вони були близькими із дочкою, оскільки постійно проживали разом та спілкувалися. Втрата батьками дочки є найтяжчою втратою та різкою та психотравматичною подією, яка викликала надзвичайний стрес.
Враховуючи те, що, після смерті дочки, ОСОБА_1 як інвалід другої групи та ОСОБА_2 , як особа пенсійного віку, у майбутньому позбавлені будь-якої підтримки і допомоги від загиблої, а також те, що смерть дочки повністю змінила їх життя у всіх сферах та зруйнувала нормальні життєві зв`язки, вони у своїй позовній заяві оцінили мінімальний розмір грошового відшкодування завданої їм моральної шкоди у грошовому еквіваленті по 600 000,00 грн на кожного.
Позивачі зазначали, що, враховуючи розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню за рахунок приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - ПрАТ «СК «УСГ») (по 18 000,00 грн кожному), то решта суми моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 та ОСОБА_2 внаслідок смерті їх дочки в результаті дії джерела підвищеної небезпеки, підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача й становить по 582 000,00 грн.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у свою чергу, втратили рідну матір, єдину близьку людину, яка була їх опорою та підтримкою. Загибель матері спричинила надзвичайні страждання, які продовжуються до цих пір. Загибла матір була годувальником сім`ї, тому вони тепер позбавлені можливості розраховувати на підтримку матері в майбутньому. Втрата матері, яка годувала сім`ю, тягне за собою необхідність докладати додаткові зусилля зі сторони ОСОБА_3 та змушує його передчасно ставати дорослим задля того, щоб допомогти своєму дідусеві та бабусі утримувати сім`ю, яка складається з молодшої сестри-інваліда та непрацездатних дідуся та бабусі.
Враховуючи те, що після смерті матері ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в майбутньому позбавлені будь-якої підтримки і допомоги від загиблої, а також те, що смерть матері повністю змінила їх життя у всіх сферах та зруйнувала нормальні життєві зв`язки, вони у своїй позовній заяві оцінили мінімальний розмір грошового відшкодування завданої їм моральної шкоди у грошовому еквіваленті по 1 000 000,00 грн, який був визначений з урахуванням тієї матеріальної та моральної допомоги, яку надавала матір та могла надати в майбутньому. Проте, враховуючи розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню за рахунок ПрАТ «СК «УСГ» (по 18 000,00 грн кожному), то решта суми моральної шкоди завданої дітям ОСОБА_7 внаслідок її смерті в результаті дії джерела підвищеної небезпеки, підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача й становить по 982 000,00 грн.
З урахуванням наведеного позивачі просили суд стягнути з ТОВ «Автосвіт ЛТД»:
- на користь ОСОБА_1 582 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки та 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу;
- на користь ОСОБА_2 582 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю дочки внаслідок джерела підвищеної небезпеки та 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу;
- на користь ОСОБА_2 в інтересах онука - ОСОБА_3 , 982 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю матері внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки та 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу;
- на користь ОСОБА_6 в інтересах дочки - ОСОБА_4 , 982 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю матері внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки та 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції:
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 травня 2024 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах онука - ОСОБА_3 , ОСОБА_6 в інтересах дочки - ОСОБА_3 , задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «Автосвіт ЛТД»:
- на користь ОСОБА_1 500 000,00 грн завданої моральної шкоди та 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу;
- на користь ОСОБА_2 500 000,00 грн завданої моральної шкоди та 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу;
- на користь ОСОБА_3 500 000,00 грн завданої моральної шкоди та 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу;
- на користь ОСОБА_4 500 000,00 грн завданої моральної шкоди та 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01 березня 2023 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 286 КК України, та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки (справа № 279/2322/21).
Вироком встановлено, що 05 лютого 2021 року ОСОБА_5 , керуючи транспортним засобом - автобусом марки «ПАЗ 32054», який належить на праві власності ТОВ «Автосвіт ЛТД», здійснив наїзд на ОСОБА_7 , яка знаходилась на ґрунтовому узбіччі з правої бокової частини автобуса.
У результаті наїзду ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження, від яких померла в кареті швидкої допомоги при транспортуванні до лікарні. Смерть ОСОБА_7 сталася внаслідок її грубої необережності, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, позивачам завдано моральну шкоду, яка пов`язана із хвилюваннями та моральними стражданнями через передчасну смерть близької людини, порушенням укладу їх життя, погіршенням їх матеріального стану, позбавлення батьків матеріальної та моральної підтримки з боку дочки у майбутньому та позбавлення матеріальної і моральної підтримки дітей з боку матері, ураховуючи те, що у крові ОСОБА_7 виявлено етиловий спирт, районний суд дійшов висновку про зменшення заявленого до відшкодування розміру моральної шкоди до 500 000,00 грн кожному із позивачів.
Міськрайонний суд виснував, що обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки - незалежно від наявності вини. Головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду, як винні, так і невинні володільці об`єктів, діяльність яких є джерелом підвищеної небезпеки. Крім того, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області дійшов висновку про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню на користь позивачів.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції:
Постановою Житомирського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року апеляційну скаргу ТОВ «Автосвіт ЛТД» залишено без задоволення, рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 травня 2024 року залишено без змін.
Щодо зменшення судом першої інстанції розміру витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд виснував, що враховуючи часткове задоволення позовних вимог, складність справи, обсяг та час, необхідний для виконання адвокатом, який надавав професійну правничу допомогу позивачам робіт, обсяг фактично виконаної роботи, обґрунтованим є висновок місцевого суду про доведеність понесених позивачами витрат на професійну правничу допомогу у розмірі по 5 000,00 грн на користь кожного, відтак понесені витрати на професійну правничу допомогу саме в такому розмірі міськрайонний суд правильно вважав співмірними зі складністю справи, а також такими, що відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, пропорційні до предмета спору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги:
Касаційна скарга ТОВ «Автосвіт ЛТД»мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для стягнення із нього на користь позивачів моральної шкоди.
На переконання заявника, оскільки цивільно-правова відповідальність ТОВ «Автосвіт ЛТД»була застрахована у встановленому законом порядку, у нього відсутній обов`язок із відшкодування завданої моральної шкоди, оскільки така має бути відшкодована за рахунок страховика (ПрАТ «СК «УСГ»).
Також вказує, що визначаючи розмір завданої моральної шкоди у загальному розмірі - 2 000 000,00 грн, суди попередніх інстанцій не врахували рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 16 листопада 2023 року у цивільній справі № 279/2129/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 до ПрАТ «СК «УСГ» про відшкодування страхового відшкодування, яким стягнуто з ПрАТ «СК «УСГ» на користь: - ОСОБА_1 18 000,00 грн страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю дочки внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки ; - ОСОБА_2 18 000,00 грн страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю дочки внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки ; - ОСОБА_3 , 18 000,00 грн страхового відшкодування моральної шкоди, завданої смертю матері внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки та 94 000,00 грн відшкодування шкоди пов`язаної із втратою годувальника в межах страхової суми. - ОСОБА_6 , який діє в інтересах неповнолітньої дочки - ОСОБА_4 , 18 000,00 грн страхового відшкодування моральної шкоди, завданої смертю матері внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки та 94 000,00 грн відшкодування шкоди пов`язаної із втратою годувальника в межах страхової суми.
Зокрема, заявник посилається на те, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, помилково не врахували розмір призначеного страхового відшкодування при визначенні розміру моральної шкоди у цій справі.
Також посилається на те, що судами попередніх інстанцій не в повній мірі встановлено всі обставини справи, зокрема не враховано грубу необережність потерпілої, яка знаходиться у прямому причинному зв`язку із ДТП, а також не встановили реальний розмір моральної шкоди, завданої позивачам, не визначено обсяг відповідальності власника джерела підвищеної небезпеки, не встановлено різницю між загальним розміром шкоди та сумою страхового відшкодування.
Зазначає, що рішення у справі ухвалені без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 02 листопада 2020 року у справі № 133/1238/17 (провадження № 61-19345св19), від 06 квітня 2021 року у справі № 545/3210/18 (провадження № 61-14733св20), Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) та від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18).
Позиція Верховного Суду:
Врахувавши наведені вище вимоги закону, оцінивши характер та обсяг фізичних, душевних, психічних страждань перенесених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які втратили дочку та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які втратили мати, неможливість поновити попереднє становище внаслідок її загибелі, а також істотність вимушених змін у їх житті і наслідків, що настали та негативно позначилися на їх моральному стані, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, керуючись вимогами розумності, виваженості та справедливості, дійшов до обґрунтованого висновку про те, що розмір відшкодування моральної шкоди у розмірі 500 000,00 грн кожному із позивачів є достатнім, співмірним та справедливим, хоча і має суто умовний вираз, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю.
Доводи ТОВ «Автосвіт ЛТД» про те, що товариство не повинно нести відповідальності за завдану шкоду, оскільки застрахувало свою відповідальність, достатність страхового відшкодування, стягнутого на користь позивачів є необґрунтованими.
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
Отже, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Апеляційний суд, надавши оцінку рішенню Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 16 листопада 2023 року, яким стягнуто на користь позивачів шкоду, заподіяну смертю потерпілої, правильно вказав про те, що ТОВ «Автосвіт ЛТД»,як володілець джерела підвищеної небезпеки, з яким ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах, повинно нести відповідальність за моральну шкоду, завдану таким джерелом, під час виконання водієм своїх трудових обов`язків.
За вказаних обставин доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд не визначив розмір завданої потерпілому шкоди (зокрема, моральної), не з`ясував суму отриманого потерпілим страхового відшкодування завданої шкоди (зокрема, моральної),не визначив обсяг відповідальності власника джерела підвищеної небезпеки, не встановив різницю між загальним розміром шкоди та сумою відшкодування є необґрунтованими, оскільки судами ці обставини встановлені й враховані.
Висновок:
У справі, що розглядається, судами надано відповідь на всі істотні питання, що виникли під час кваліфікації спірних відносин, дослідження поданих доказів та їх оцінки. Наявність у заявника іншої точки зору на встановлені судом обставини та щодо оцінки наявних у матеріалах доказів не спростовує законності та обґрунтованості ухвалених судами попередніх інстанцій рішень та фактично зводиться до спонукання касаційного суду до прийняття іншого рішення - на користь заявника.
Враховуючи вимоги статті 400 ЦПК України щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції, у Верховного Суду відсутні підстави для перегляду оскаржених судових рішень. Передбачених частиною третьою статті 400 ЦПК України підстав для виходу за межі доводів та вимог касаційної скарги Верховним Судом не встановлено.