Щодо задоволення касаційної скарги приватного виконавця та стягнення повної суми витрат на професійну правничу допомогу
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 січня 2026 року у справі № 461/5280/24
Короткий зміст вимог скарги та судових рішень у справі:
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою та просила визнати незаконною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А. А. від 16 квітня 2024 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу, виданого Галицьким районним судом м. Львова 07 лютого 2024 року у справі № 461/971/24 про стягнення з неї на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» 3 855,41 грн заборгованості за централізоване постачання холодної води та водовідведення, 561, 62 грн заборгованості за абонентське обслуговування постачання води, 287, 42 грн заборгованості за абонентське обслуговування відведення води та 302,80 грн судового збору, а всього на суму 5 001,25 грн.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 27 червня 2024 року в задоволенні скарги відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що станом на дату стягнення з боржника коштів та винесення постанови про закінчення виконавчого провадження судовий наказ підлягав виконанню, оскільки скасованим станом на 16 травня 2024 року не був.
Відтак дії приватного виконавця Пиця А. А. з примусового виконання судового наказу у справі № 461/971/24 від 07 лютого 2024 року не суперечать та відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Вимога приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А. А. про стягнення з ОСОБА_1 на його користь понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн задоволенню не підлягає, оскільки Пиць А. А. є приватним виконавцем, відповідно має вищу юридичну освіту, особисто міг брати участь в судовому засіданні та самостійно відстоювати свою позицію.
Постановою Львівського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 27 червня 2024 року в частині відмови у задоволенні вимоги приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А. А. про стягнення витрат на правничу допомогу скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про часткове задоволення вимоги.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А. А. витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 000,00 грн. В решті ухвалу суду залишено без зміню
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А. А. витрати на професійну правничу допомогу, понесені за розгляд справи в сумі апеляційної інстанції, в сумі 1 000,00 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що приватний виконавець зробив заяву про компенсацію витрат на правничу допомогу і надав докази на підтвердження понесених витрат до закінчення судових дебатів у справі, тому у суду першої інстанції не було підстав для відмови у стягненні на користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А. А. витрат на професійну правничу допомогу.
З урахуванням виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) на стадії розгляду справи судом першої інстанції, а також з урахуванням тієї обставини, що справа не є складною, розмір витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції повинен становити 2 000,00 грн, а розмір таких витрат на стадії апеляційного розгляду справи з урахуванням тієї обставини, що судове рішення оскаржується лише в частині розподілу судових витрат, - 1 000,00 грн.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг:
У грудні 2024 року приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць А. А. через представника Репака В. В. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на його користь 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції та 3 000,00 грн на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування касаційної скарги зазначав, що згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Заявник не подала ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду заяву (клопотання) про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, однак апеляційний суд безпідставно вирішив самостійно зменшити розмір заявлених ним витрат на правничу допомогу.
Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Розмір понесених ним витрат на правничу допомогу відповідає умовам договору про надання правової допомоги, а час, витрачений на складання та подання документів у справі, є обґрунтованим.
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд відповідно до пункту 4 частини третьої статті 141 ЦПК України враховує дії сторони щодо досудового врегулювання спору мирним шляхом. Її помилково визначили боржником у заяві про видачу судового наказу про стягнення боргу за централізоване постачання холодної води й водовідведення та скасували судовий наказ від 07 лютого 2024 року, тому відсутні підстави для стягнення з неї витрат на професійну правничу допомогу на користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А. А.
Позиція Верховного Суду:
Оскільки ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 27 червня 2024 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 , безпідставними є доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про відсутність підстав для стягнення з неї на користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А. А. понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Встановлено, що 14 травня 2020 року між адвокатським бюро «Віталія Репака» в особі керуючого Репака В. В. та приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пицем А. А. укладено договір № 25 про надання правової допомоги, а 13 травня 2022 року та 13 травня 2024 року сторони уклали додаткові угоди № 1 та № 2 до договору № 25 про надання правової допомоги.
У запереченнях на скаргу приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць А. А. просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн. На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу приватний виконавець надав рахунок № 76 за правничі послуги, що надані на підставі договору про надання правової допомоги № 25 від 14 травня 2020 року, платіжну інструкцію № 4910 від 26 червня 2024 року на підтвердження сплати 5 000,00 грн за правничі послуги.
Окрім того, в апеляційній скарзі на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 27 червня 2024 року приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць А. А. просив стягнути на його користь 3 000,00 грн на відшкодування понесених в суді апеляційної інстанції витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесених витрат надав рахунок № 78 за правничі послуги, що надані на підставі договору про надання правової допомоги № 25 від 14 травня 2020 року, платіжну інструкцію № 6320 від 15 липня 2024 року на підтвердження сплати 3 000,00 грн за правничі послуги.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Висновок:
Проте суд апеляційної інстанції у справі, яка є предметом касаційного перегляду, не врахувавши відсутність клопотання ОСОБА_1 про зменшення витрат на правничу допомогу, з власної ініціативи зменшив розмір витрат на правову допомогу, понесених в суді першої та апеляційної інстанцій та визначених приватним виконавцем, чим порушив вимоги частини шостої статті 137 ЦПК України, якою обов`язок доведення неспівмірності витрат покладено на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А. А. витрати на правничу допомогу, понесені ним у суді першої інстанції, у розмірі 5 000,00 грн, та у суді апеляційної інстанції у розмірі 3 000 грн.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А. А. задовольнити, скасувати постанову апеляційного суду та ухвалити нове судове рішення про задоволення вимог приватного виконавця про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої та апеляційної інстанцій.