Позивачем не підтверджено належними і допустимими доказами подання всіх необхідних для працевлаштування документів, у зв`язку з чим відсутні підстави для покладення на відповідача обов`язку укласти з позивачем трудовий договір
Короткий зміст позовних вимог:
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Кривоозерського професійного аграрного ліцею про визнання відмови у прийнятті на роботу неправомірною та зобов`язання укласти трудовий договір.
В обґрунтування позову вказував, що 14 січня 2020 року він звернувся із заявою до директора Кривоозерського професійного аграрного ліцею з проханням прийняти його на роботу на посаду робітника з обслуговування будівель, з якої його було звільнено за скороченням штату 7 липня 2017 року.
4 лютого 2020 року отримав письмову відповідь про відмову у працевлаштуванні.
Позивач вважав відмову директора Кривоозерського професійного аграрного ліцею у прийнятті його на роботу неправомірною та такою, що порушує право на працю.
За таких обставин просив визнати неправомірною відмову у прийнятті на роботу та зобов`язати Кривоозерський професійний аграрний ліцей укласти з ним трудовий договір.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття:
Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2020 року в задоволені позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не вчинив дії, необхідні для укладення з відповідачем трудового договору, а саме не подав всіх необхідних документів, які визначені статтею 24 КЗпП України та необхідні для оформлення трудових відносин.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 15 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2020 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, зазначивши про відповідність таких висновків обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.
Додатковою постановою Миколаївського апеляційного суду від 5 квітня 2021 року задоволено заяву представника Кривоозерського професійного аграрного ліцею - адвоката Філевського Р. М. та стягнено з ОСОБА_1 на користь Кривоозерського професійного аграрного ліцею 4 000 грн у відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу.
Приймаючи додаткову постанову, суд апеляційної інстанцій зазначив про доведення відповідачем обставин фактично понесених ним в суді апеляційної інстанції витрат та професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнені доводи особи, яка їх подала:
У квітні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 15 березня 2021 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга на рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду мотивована неврахуванням судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23 січня 2018 року у справі № 273/212/16-ц (провадження № 61-787св17), щодо покладення на відповідача обов`язку доказування при вирішенні трудових спорів.
Також заявник вказує про те, що суд апеляційної інстанції помилково врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 349/81/18 (провадження № 61-43402св18) та від 5 вересня 2018 року у справі № 647/2279/ 17 (провадження № 61-24277св18), оскільки у вказаних справа у сторін виникли правовідносини, які не є подібними до правовідносин, що виникли між сторонами у цій справі.
Крім того, у квітні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати додаткову постанову Миколаївського апеляційного суду від 5 квітня 2021 року і ухвалити нове рішення про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.
Касаційна скарга на додаткову постанову мотивована порушенням норм процесуального права під час вирішення заяви про ухвалення додаткового рішення, оскільки його не повідомлено про розгляд апеляційним судом питання про відшкодування судових витрат.
Заявник вказує про неврахування судом апеляційної інстанції під час прийняття додаткової постанови висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), та висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16 квітня 2019 року у справі № 817/1889/17 (провадження № К/9901/54324/18) щодо строків і порядку подання доказів понесення судових витрат та критеріїв реальності здійснення витрат на професійну правничу допомогу саме відповідачем.
Позиція Верховного Суду:
Щодо касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 15 березня 2021 року:
Вирішуючи справу, суди попередніх інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (стаття 89 ЦПК України), з урахуванням встановлених обставин і вимог (статей 12, 81 ЦПК України), встановивши, що під час працевлаштування позивач, який був у віці військовозобов`язаного, не надав військового квитка, та враховуючи, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання від позивача документів, необхідних для розгляду питання щодо його працевлаштування, дійшли правильного висновку, що позивачем не підтверджено належними і допустимими доказами подання всіх необхідних для працевлаштування документів (таке доведено відповідачем), які обґрунтовано просив надати відповідач, у зв`язку з чим відсутні підстави для покладення на відповідача обов`язку укласти з позивачем трудовий договір.
Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 23 січня 2018 року у справі № 273/212/16-ц (провадження № 61-787св17), оскільки у вказаній справі позивачем заявлено позов про поновлення на роботі, стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Тому у справі № 273/212/16-ц між сторонами виникли правовідносини, які не є подібними правовідносинам, що виникли у сторін у справі, яка переглядається.
Щодо касаційної скарги ОСОБА_1 на додаткову постанову Миколаївського апеляційного суду від 5 квітня 2021 року:
У справі, яка переглядається:
- ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року дану справу призначено до розгляду на 24 лютого 2021 року на 13 год;
- після задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід колегії апеляційного суду ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року дану справу призначено на 15 березня 2021 року на 9 год з повідомленням її учасників;
- відповідно до постанови суду апеляційної інстанції від 15 березня 2021 року справу розглянуто у відкритому судовому засіданні за участю позивача, його представника та представника відповідача.
Розглядаючи заяву Кривоозерського професійного аграрного ліцею про ухвалення додаткового рішення, суд апеляційної інстанції не викликав у судове засідання учасників справи та судове засідання з розгляду цієї заяви не проводив.
Разом з тим, дана справа по суті була розглянута у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, тому вирішення питання про ухвалення додаткового рішення повинно відбуватися в тому самому порядку, в якому ухвалювалося судове рішення, тобто в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи.
Такий висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 27 жовтня 2021 року у справі № 182/6521/16 (провадження № 61-1461св21).
Матеріалами справи підтверджено, що ухвалою суду апеляційної інстанції від 24 березня 2021 року заяву про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду без повідомлення. Отже додаткова постанова від 5 квітня 2021 року прийнята за відсутності ОСОБА_1 , який не був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що зазначив у касаційній скарзі.
Оскільки апеляційний суд розглянув заяву Кривоозерського професійного аграрного ліцею про ухвалення додаткового рішення в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справ і саме цією підставою ОСОБА_2 обґрунтовує касаційну скаргу на додаткову постанову від 5 квітня 2021 року, така постанова підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат.
Оскільки апеляційний суд здійснив розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення з порушенням вимог процесуального закону, що унеможливило ухвалення законного та справедливого судового рішення, Верховний Суд не здійснює перевірку доводів касаційної скарги по суті заяви про ухвалення додаткового рішення, в тому числі і щодо неврахування апеляційним судом висновків Великої Палати Верховного
Суду, викладених у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) та висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16 квітня 2019 року у справі № 817/1889/17 (провадження № К/9901/54324/18), які підлягають перевірці при новому розгляді заяви.
Висновок:
Таким чином, Суд постановив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 15 березня 2021 року залишити без задоволення. Рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 15 березня 2021 року залишити без змін.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Миколаївського апеляційного суду від 5 квітня 2021 року задовольнити.
Додаткову постанову Миколаївського апеляційного суду від 5 квітня 2021 року скасувати, справу в частині вирішення заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.