Що має врахувати Міжнародний реєстр збитків при визначенні механізмів подання і розгляду заяв щодо зруйнованого житла?
Дослідження Української гельсінської спілки з прав людини та Інституту законодавчих ідей
Новини та події
26.04.2024

З 2 квітня 2024 року розпочалася робота Реєстру збитків, завданих агресією російської федерації проти України, який минулого року було створено Радою Європи. Реєстр підписали 43 країни-члени Ради Європи та представники Європейського Союзу, США , Канади та Японії. Початковий запуск зосереджено на одній критично важливій категорії, а саме – пошкодження чи руйнування житлового нерухомого майна.

Раніше ми вже ділилися з Вами відповідями на поширені питання стосовно роботи та функцій Реєстру, подання та обробки заяв, організаційної структури Реєстру, які надано на офіційному вебсайті Реєстру RD4U. https://tinyurl.com/3v5rpjkb

Сьогодні пропонуємо до Вашої уваги дослідження на тему: «Що має врахувати Міжнародний реєстр збитків при визначенні механізмів подання і розгляду заяв щодо зруйнованого чи пошкодженого житла?», підготовлене УГСПЛ та аналітичним центром «Інститут законодавчих ідей».

Матеріал підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка впроваджується УГСПЛ, та за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» в межах проєкту «Efficient reparations now», який впроваджується аналітичним центром «Інститут законодавчих ідей».

У цьому документі представлено основні проблеми, з якими стикаються власники зруйнованого або знищеного нерухомого майна під час фіксації збитків для отримання подальшої компенсації. Ці обставини мають бути враховані при визначенні доказових стандартів, зокрема у роботі Реєстру збитків, що забезпечить їх гнучкість та адаптивність до умов, у яких опинилися жертви російської війни, особливо на тимчасово окупованих чи деокупованих територіях, а також територіях, де ведуться бойові дії. Описані перешкоди можуть бути усунені шляхом удосконалення державної політики у сфері реєстрації прав на нерухоме майно та зміни підходів до фіксації таких збитків.

Зокрема, у дослідженні висвітлені такі питання:

1.Труднощі з поданням документів, які підтверджують право власності;

2.Труднощі з фіксацією руйнувань об’єктів нерухомості;

3.Труднощі з доступом до інформації про можливість отримання компенсації;

4. Інші обставини, пов’язані з отриманням компенсації.

 

Докладно ознайомитися із дослідженням можна за посиланням: https://tinyurl.com/5fa5s566