Семінар з міжнародного кримінального права відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ (HSA) у партнерській співорганізації з Міжнародною асоціацією юристів (IBA), Національною асоціацією адвокатів України (UNBA).

Захід став другим у серії онлайн вебінарів з підвищення кваліфікації з міжнародного кримінального права, до участі в якому долучилися представники адвокатської спільноти, суддівського корпусу, правоохоронних органів та інших юридичних професій.

Савва Кузьменко, директор ВША НААУ, розпочинаючи захід подякував міжнародним експертам за підтримку українських адвокатів у складний час та поділився успішним досвідом проведення семінару з судового захисту у партнерській співпраці з ІВА та UNBA. За словами керівника HSA учасниками першого вебінару стали близько тисячі адвокатів, понад п'ять тисяч долучилися до перегляду відео — трансляції. Виявлена зацікавленість темою та її актуальність у правовому середовищі є передумовою результативності семінару, що відбувається нині.

Міжнародну асоціацію адвокатів представив Марк Елліс, виконавчий директор IBA, який виступив у ролі модератора семінару. Розкриваючи мету проведення спільної події Марк Елліс відзначив пов'язаність теми з історією та принципами міжнародного кримінального права. Ця професійна дискусія є кроком допомоги Україні для наближення до світових стандартів судочинства.

Лідія Ізовітова, Голова Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів України, у вітальному слові передусім подякувала партнерам за надзвичай актуальний та потрібний навчальний проєкт. У виступі відзначено давнє міжнародне партнерство правових співтовариств, упродовж якого уже сформовано успішний досвід співпраці і взаємного збагачення досвідом розбудови інституту адвокатури та розвитку стандартів адвокатської професії. Лідія Павлівна підкреслила цінність долучення до даного курсу практиків, які діляться своїм досвідом роботи у Міжнародному кримінальному суді з українськими юристами та закликала до застосування інтегрального підходу у навчанні адвокатів, суддів, прокурорів.

Професор Вільям Шабас висвітлив під час виступу історію Міжнародного кримінального суду. За його словами, Паризька мирна конференція стала площадкою для розгляду злочинів Першої Світової війни. Система була відновлена під час Другої Світової війни, з завершенням якої почалися дискусії щодо здійснення міжнародного правосуддя. Наступним етапом розвитку міжнародного кримінального права стала Конвенція проти геноциду 1949 року. Сучасна фаза міжнародного правосуддя припадає на 80-ті роки, коли відбулося створення Гаазького трибуналу відносно Руанди.

Окрему роль пан Шабас приділив участі українців у діяльності міжнародних трибуналів. Зокрема розповів про участь Нюрнберзькому трибуналі Нікітченка Іона Тимофійовича, який мав власну думку з приводу здійснення правосуддя.

Майкл Шарф є колишнім працівником державного департаменту, де займався розробкою процесуальних моментів пов’язаних з Руандою та Камбоджею. Він виділив дві концепції обґрунтування існування Міжнародного кримінального суду. Одна з них полягає у занепокоєні світу питаннями суверенітету та територіальної цілісності.

Україна має досвід звернення до Міжнародного кримінального суду у листопаді 2013 та у лютому 2022 року. На думку пана Шарфа проблема пов’язана зі спеціальним юрисдикційним аспектом агресії.

Майкл Шарф звернув увагу на ряд важливих запитань щодо розслідування російської агресії на території України, на які юристи мають надати відповідь:

• Чи може МКС розглядати злочини вчинені не членом МКС проти члена МКС?

• Якщо російські керівники віддають накази про злочини, однак ніколи не були на території України чи підлягають вони відповідальності в рамках МКС?

Спікер зауважив, що є важливий механізм коли засуджується людина, яка не була заарештована, це доводять приклади Слободана Мілошевича, Аль Башира.

З посиланням на ст. 17 Римського статуту Майк Шарф роз'яснив, що МКС працює за принципом компліментарності, а не зміщення національної системи. МКС має свою природу та набір інструментів, процеси вимагають широкомасштабного розслідування.

З висловленого у виступі спікера слідує, що МКС у контексті злочинів вчинених проти України буде переслідувати конкретних людей.

Лейла Садат з 2012 року працює спеціальним Радником з питань злочинів проти людяності прокурора Міжнародного кримінального суду. Темою її виступу є злочин проти людяності (ст. 7 Римського статуту) та воєнні злочини.

Торкаючись питань юрисдикції Міжнародного кримінального суду спікер підкреслила, що діючий прокурор відкрив провадження за зверненням 43 країн щодо агресії Російської Федерації відносно України.

З посиланням на ст. 7 РС спікер навела перелік актів, які можуть бути злочинами: убивства, депортацію, сексуальне насильство, апартеїд, інші нелюдські дії. Злочини проти людяності це складні злочини, які містять контекстні елементи та можуть відбуватися не тільки під час збройного конфлікту. Ці злочини мають бути вчинені з наміром, знаннями, містити у собі ментальний елемент.

За словами Лейли Садат, ключовим контекстуальним елементом воєнного злочину є збройний конфлікт. По суті, збройний конфлікт має бути міжнародним. Країна в стані окупації є елементом міжнародного збройного конфлікту. Положення ст. 8 РС передбачають, що напади мають бути навмисними, спланованими.

У доповіді наголошено на презумпції міжнародного гуманітарного права, спрямованої на захист цивільного населення, що закладено у Першому Протоколі Женевської конвенції. Непряме переселення людей з окупованої території також може розглядатися, як воєнний злочин. Переслідування є ключовим злочином, пов’язаним з атаками на людину з огляду групової приналежності.

Розкриваючи практичний аспект злочинів сексуального характеру, спікер відзначила значну кількість жахливих випадків, вчинених на основі гендерного насильства. “Ці злочини є невидимими, тому важливо щоб наші очі були відкритими для пошуку таких злочинів”, — наголосила Лейла Садат

Професор Лінда Картер розкрила тему доктрини відповідальності у якій йдеться про важкі злочини проти людяності та інші. За словами спікера, очевидно, що люди діють умисно під командуванням конкретної людини. Відповідно, потрібна юридична концепція, яка буде визнавати вину керівників.

В обговоренні Лінда Картер навела приклад, коли під час суду по колишній Югославії було доведено, що командування надавало наказ про вчинення злочинів, брало участь у плануванні операцій. Отже, Керівництво і командування відповідає за дії підлеглих.

Для сторони переслідування та для захисників є два питання:

• масштаб і складність для доведення злочинів;

• відповідальність за вчинений злочин.

Сарета Ашраф на семінарі висвітлила тему універсальної юрисдикції, метою якої є запобігання безкарності.

За словами спікера, останні десять років зростає важливість універсальної юрисдикції для тих, хто шукає захисту від міжнародних злочинів. Держава Україна займає найкращу позицію щодо універсальної юрисдикції, оскільки є прив’язка до місця скоєння злочину та функціонує судова система.

На переконання експертки, це не повинного лежати лише на плечах України, міжнародна громадськість також має відігравати роль у покаранні злочинців. Доказом цьому є підписання між прокурорами України, Польщі та Литви угоди про спільне розслідування злочинів. Майбутнє міжнародної кримінальної юстиції має декілька центрів тяжіння, це і українська судова система і Міжнародний кримінальний суд.

У тематичному блоці міжнародні експерти надали відповіді на запитання українських правників.

Чи буде нести відповідальність перед судом Володимир Путін? Які для цього є перешкоди?

Відповідаючи на таке запитання Вільям Шабас роз'яснив два чинники. Перше — суд якому вже 20 років і його постанови. Друге — імунітет голів держав. Це правило стосується усіх. Це стосується принципу універсальної юрисдикції, коли не можемо подолати імунітет. В чому буде авторитет та повноваження новоствореного суду? Реалістично чи можна сподіватися на затримання такої особи? Є диктатори, які знайшли механізм уникнення від переслідування та ніколи не залишають своєї посади.

Майкл Шарф додав, що міжнародна справедливість це гра надовго. Якщо країна має механізм вето у Раді Безпеки ООН, вона не боїться наслідків. МКС може почати розслідування відносно керівників РФ оскільки вони приймали злочинні команди. Є свідки, відеозаписи, перехоплення розмов генералів та майорів, тому потрібно починати переслідування на середньому рівні та йти до верхівки влади.

Лейла Садат відзначила позицію МКС, за якої очільники держав не підпадають під відповідальність. Існує міжнародна система з підходу якої три найвищі посадовці мають імунітет. Однак це важкий та довгий процес і приклади трибуналів доводять, що притягнення до відповідальності реально у певних часових рамках.

На запитання “Чи не краще розглянути воєнні злочини, а потім злочини проти людяності?” Лейла Садат вказала на досвід трибуналів Югославії і Руанди, що свідчить про паралельне розслідування таких злочинів. Всі ad hoc трибунали працювали паралельно, оскільки вони перепліталися між собою.

Чи є перевага для України підписати Римський статут зараз? Чи будуть негативні наслідки на державному рівні? — відповідаючи на це запитання Майкл Шарф зауважив, що не бачить недоліків для України, які б їй перешкоджали стати членом МКС, та зазначає про обов’язковість виконання умов Римського статуту у зв’язку з поданням заяви у 2013 році.

В обговоренні з учасниками доктрини про участь та співучасть професор Лінда Картер наголосила на ключовому аспекті її доказового доведення. Підрозділи можуть скоювати злочини, але проблемність полягає саме у доведенні. Незважаючи на складність, саме ця теорія буде використовуватися при судових процесах.

Сарета Ашраф з даного приводу висловила думку, що потрібно досліджувати як функціонує система командного управління на всіх рівнях. Хто саме вирішив скоїти злочин, хто був співучасником скоєння злочину? Експерт вважає, що є можливості для розвитку даних доктрин, говорячи про ситуацію в Україні, оскільки є ефективні міжнародно — правові підходи.

На запитання “Чи є шанс, що США, Велика Британі будуть брати участь у трибуналі над рф?” Вільям Шабас відповів ствердно, адже на його думку, це доводить Нюрнберзький процес.

Пов'язана публікація про захід:

Партнерство правових співтовариств та спільне професійне навчання для юристів: ключові моменти виступу Лідії Ізовітової на семінарі з міжнародного кримінального права у ВША НААУ https://bit.ly/3zV7KLN

Трансляція семінару з міжнародного кримінального права у Facebook: https://bit.ly/3zjsaww

Трансляція семінару з міжнародного кримінального права в YouTube: https://bit.ly/3PtZGaq