Сек'юритизація агроактивів: Позиція центру земельного права ВША НААУ
На офіційному сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України 09 грудня поточного року була розміщена новина про те, що представники проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC) презентували пілотний проект із назвою «Розвиток доступу агросектору України до ринків капіталу». Проект передбачає сек'юритизацію сільськогосподарської дебіторської заборгованості, зокрема аграрних розписок. Через шість днів на офіційному сайті Кабінету Міністрів України була опублікована стаття Міністра аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко із назвою “Сек'юритизація дасть додаткову можливість для збільшення фінансування українських аграріїв”. Також прес-служба зазначеного міністерства повідомила про те, що із 5 по 10 грудня в Лондоні відбувалося інвестиційне роуд-шоу зазначеного проекту сек'юритизації.
Новини та події
14.12.2021
На офіційному сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України 09 грудня поточного року була розміщена новина про те, що представники проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC) презентували пілотний проект із назвою «Розвиток доступу агросектору України до ринків капіталу». Проект передбачає сек'юритизацію сільськогосподарської дебіторської заборгованості, зокрема аграрних розписок. Через шість днів на офіційному сайті Кабінету Міністрів України була опублікована стаття Міністра аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко із назвою “Сек'юритизація дасть додаткову можливість для збільшення фінансування українських аграріїв”. Також прес-служба зазначеного міністерства повідомила про те, що із 5 по 10 грудня в Лондоні відбувалося інвестиційне роуд-шоу зазначеного проекту сек'юритизації.
Детальніше за посиланням: https://bit.ly/3yowKIW
Центр земельного права Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України за ініціативи адвоката Колосінського І.А. вважає за доцільне оприлюднити правову позицію з цього питання.
Спочатку зазначимо, що Роман Лещенко є першим Міністром, який в сучасній Україні задекларував намір використовувати на практиці такий складний фінансовий інструмент, а тому Центр земельного права висловлює такій ініціативі свою підтримку.
Термін «сек'юритизація» вперше з’явився в США у виданні «Wall Street Journal» у 1977 році в статті, присвяченій випуску цінних паперів, забезпечених заставою прав по іпотечним кредитам, і з того часу активно використовується по всьому світі. Наразі нормативного визначення сек’юритизації в Україні немає, хоча є закон України “Про іпотечні облігації”, що містить правову конструкцію сек'юритизації іпотечних активів.
Розміщений на офіційному сайті Національного банку України Глосарій банківських технологій, що носить довідковий характер та обмежений банківською сферою, містить наступне визначення та опис сек'юритизації активів:
сек'юритизації активів (securitization of assets) — спосіб трансформування боргових зобов’язань банку у ліквідні інструменти ринку капіталів шляхом випуску боргових цінних паперів, забезпечених пулом однорідних активів. Також в глосарії зазначається що сек'юритизацію активів є позабалансовим джерелом формування фінансових ресурсів банку, а інколи сек'юритизацію активів називають забезпеченням активів або формою фінансування шляхом випуску цінних паперів, забезпечених активами, які генерують грошові потоки. Суть сек'юритизації активів полягає в тому, що певну частину дохідних активів (іпотечних чи споживчих позик, автокредитів, лізингових активів, комерційної нерухомості, об’єктів застави тощо) банк виводить за свій баланс і здійснює їх рефінансування шляхом емісії цінних паперів, які реалізує на відкритому ринку. Придбання інвесторами цінних паперів дає їм право на одержання доходу у вигляді фіксованого процента, джерелом якого є проценти та основна сума платежів за сек’юритизованими активами (із грошових потоків активів пулу).
У спеціальній літературі фахівці визначають сек’юритизацію активів як випуск боргових цінних паперів, забезпечених однорідними активами, а в залежності від емітента цінних паперів, сек’юритизацію умовно розподіляють на “класичну“ та “синтетичну“. При “класичній сек’юритизації“, або іншими словами «позабалансовий сек’юритизації», емітентом являється спеціально створена юридична особа (далі — SPV), якій кредитор по грошовим зобов’язанням, він же «оригінатор», продає право вимоги по грошовим зобов’язанням (тобто знімає зі свого балансу цей актив). Метою створення SPV є відокремлення активів, що підлягають сек’юритизації, від оригінатора, і відповідно зменшення ризиків. Такий тип сек’юритизації оснований на принципі «true sale» , яку можна перекласти як «остаточний або безповоротний продаж».
При «синтетичній сек’юритизації» активів емітентом являється, наприклад банк, що сформував портфель іпотечних, споживчих кредитів (дальше — оригінатор), який самостійно випускає боргові цінні папери, забезпечені цим портфелем, а виплата дивідендів власникам таких цінних паперів здійснюється, за рахунок коштів, що надходять по іпотечним, споживчим кредитам та з інших джерел.
Як бачимо, в Глосарії банківських технологій визначення сек'юритизації активів дано в розумінні “класичної” або “позабалансової сек'юритизації”.
На жаль, проведення «класичної сек’юритизації» відповідно до чинного законодавства України (іншими словами «вітчизняної класичної сек’юритизації») практично неможливе. Теоретично, згідно закону України «Про іпотечні облігації», може бути створена спеціалізована іпотечна установа, яка здійснить випуск структурованих іпотечних облігацій, однак перешкодою її створення є істотні недоліки правової конструкції.
Це змусило КБ “ПриватБанк“ в 2007 році сек’юритизувати активи за кордоном на наступних умовах: банк сформував пул іпотечних кредитів та уклав угоду із емітентом облігацій про продаж права вимоги по ним на суму близько 185 мільйонів доларів США (тобто банк являється оригінатором). Сек’юритизовано було близько 10 тисяч іпотечних кредитів, виданих у доларах США фізичним особам в Україні. Емітентом облігацій, забезпечених житловою іпотекою, являлося SPV, створене відповідно до законодавства Великобританії із назвою “Ukranian mortgage loan finance No.1 Plc”. Вказаний емітент призначив юридичну особу, розташовану у Великобританії, яка представляє інтереси власників облігацій, так званий траст, тобто являється їх довіреною особою. Також визначено банк, який на підставі відповідної трьохсторонньої угоди між емітентом, трастом та самим банком, обслуговує рахунки емітента та страхову компанію, яка здійснює страхування певних ризиків. Після продажу облігацій, позичальники по іпотечним кредитам періодично сплачували відсотки за користування кредитом та основну суму боргу, а вказані кошти використовувалися для виплат власникам облігацій.
Прикладами вітчизняної «синтетичної сек’юритизації» іпотечних активів відповідно до закону України «Про іпотечні облігації» є випуски ВАТ АБ «Укргазбанк» в 2007 році звичайних іпотечних облігацій загальною номінальною вартістю 50 млн. грн., а також Державною іпотечною установою в 2008 році. Вказані облігації забезпечені правами вимоги по раніше виданим банками іпотечним кредитам, а кошти, отримані від позичальників використовувалися для виплат власникам облігацій.
Такий спосіб ще називають «балансовою сек’юритизацією», так як забезпечення не продається іншій особі, а залишається на балансі емітента облігацій. Вперше такого роду цінні папери, забезпечені іпотечними активами, були випущені в Нижній Сілезії (Прусія) та Данії в кінці 17-го століття і мають довгу та успішну історію. За деякими даними, за двохсотлітню історію датських іпотечних банків не було зареєстровано випадків невиконань ними зобов’язань по облігаціям. Перевагою такого типу сек’юритизації є її відносна простота і менші витрати, порівняно із «класичною сек’юритизацією», однак емітент несе ризик дострокового погашення позичальниками своїх грошових зобов’язань, кредитний ризик та ризик ліквідності.
В США спочатку сек’юритизовувалися іпотечні активи (тобто права банків, що видали іпотечні кредити, на отримання від позичальників відсотків за користування кредитом та основної суми боргу або ще як кажуть «тіло кредиту»), а в подальшому відбувалася сек’юритизація неіпотечних активів. Так у 1985 році були випущені цінні папери загальною номінальною вартістю 195 мільйонів доларів США, забезпечених пулом вимог до покупців комп’ютерів у кредит, потім були сек’юритизовані права вимоги по проданим у кредит автомобілям, права вимоги банків до власників кредитних карток. Як бачимо, активи що секюритизуються можуть бути самими різноманітними, однак до них ставляться жорсткі вимоги.
В спеціальній літературі до набору критеріїв для визначення придатності активів для сек'юритизації відносять, зокрема такі: можливість вичислити та спрогнозувати майбутній потік платежів; юридична можливість відступлення активів і технічні можливості їх відокремлення; мінімально необхідний об'єм угоди; географічна структура боргу; низька частота дефолтів і неплатежів; перевищення вхідного потоку платежів над вихідним потоком платежів; можливість вилучення активів та можливість використання забезпечення; стандартизація та однорідність активів.
На наш погляд, до фінансових активів з метою сек'юритизації можна віднести фінансові аграрні розписки та заборгованість сільськогосподарських товаровиробників за отриманими кредитами, Разом з тим, варто зазначити, що фінансові аграрні розписки потребують глибшого дослідження на предмет відповідності критеріям сек'юритизації, хоча нічого неможливого немає. Так в 1992 році американський Сітібанк сек’юритизував портфель кредитів фільмів студії Уолта Діснея. Угода була так структурована таким чином, щоб зв'язати виплати за борговими цінними паперами з платежами, що надходили від демонстрації фільмів. Тобто багато речей стають можливими, якщо застосовується професійний підхід.
Також варто взяти до уваги що транскордонна класична сек'юритизація це досить складний та дорогий механізм фінансування, так як передбачає залучення багатьох суб'єктів (емітента, трасті, банків, страхової компанії, рейтингової компанії) та міжнародних розрахунків.
І на завершення, наразі в Україні існує гостра необхідність законодавчого врегулювати питання сек’юритизації небанківських активів, зокрема аграрних, тому сподіваємося на рух Міністерства і в цьому напрямку.
Запрошуємо адвокатів до закритої професійної групи Центру земельного права ВША НААУ за посиланням: https://bit.ly/33mAbEB