Розірвання спадкового договору з посиланням на невиконання набувачем розпоряджень відчужувача
Огляд судової практики
Новини та події
04.11.2022
Розірвання спадкового договору з посиланням на невиконання набувачем розпоряджень відчужувача: висновки не можуть грунтуватися на припущеннях розірвання спадкового договору з посиланням на невиконання набувачем розпоряджень відчужувача

Огляд Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 квітня 2021 року у справі № 280/1380/17 (провадження № 61-2069св19)

Короткий зміст позовних вимог:

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про розірвання спадкового договору.

Позов мотивований тим, що 13 лютого 2015 року сторони уклали спадковий договір, згідно якого ОСОБА_1 розпорядилася після своєї смерті передати ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 за умови виконання відповідачем обов`язків із забезпечення позивача необхідними продуктами харчування, одягом та ліками.

З січня 2016 року ОСОБА_2 ухиляється від виконання розпоряджень, передбачених спадковим договором, та ігнорує прохання позивачки про допомогу, посилаючись на зайнятість.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов укладеного договору ОСОБА_1 просила суд розірвати спадковий договір.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції:

Рішенням районного суду Житомирської області від 04 жовтня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що позивачка не довела невиконання ОСОБА_2 договірних зобов`язань або наявність істотних порушень договору з боку відповідача, в зв`язку з чим відсутні підстави для розірвання спадкового договору.

Суд урахував показання свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , які зазначили, що відповідачка турбувалася про лікування ОСОБА_1 , допомагала обробляти присадибну ділянку та майже щовихідних відвідувала позивачку.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції:

Постановою Житомирського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року апеляційну скаргу позивача задоволено: рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 04 жовтня 2018 року скасовано та ухвалено нове, яким розірвано спадковий договір.

Апеляційний суд виходив із того, що відповідач допустила істотне порушення умов спадкового договору та не виконала розпорядження відчужувача щодо належного забезпечення харчуванням і лікуванням. За таких обставин ОСОБА_1 значною мірою була позбавлена того, на що вона розраховувала при укладенні спадкового договору, що є підставою для його розірвання.

Дійшовши висновку про порушення відповідачкою умов договору, суд апеляційної інстанції встановив, що в період чинності спадкового договору позивачку щопонеділка та щочетверга відвідувала соціальний працівник ОСОБА_6 , яка займалася забезпеченням ОСОБА_1 ліками та продуктами харчування.

Доводи відповідачки про те, що вона купувала позивачці продукти харчування та інші товари, на підтвердження чого надала чеки й квитанції, апеляційний суд відхилив із урахуванням недоведеності того факту, що відповідні товари були придбані саме для ОСОБА_1 , оскільки чеки містять окремі види товару, які позивачка не може споживати за своїм віковим та фізіологічним станом.

Аргументи учасників справи:

У січні 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Житомирського апеляційного суду й просила її скасувати як таку, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Посилається на те, що висновки апеляційного суду є припущеннями, які не ґрунтуються на матеріалах справи. Уважає, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки показанням свідків та не дослідив подані відповідачем докази, які підтверджують виконання ОСОБА_2 обов`язків, покладених на неї спадковим договором, в частині оплати житлово-комунальних послуг та забезпечення позивачки продуктами харчування й ліками.

Надані відповідачкою квитанції та чеки щодо купівлі продуктів харчування та інших товарів позивач уважає неналежними доказами, оскільки чеки або датовані після припинення спілкування сторін та звернення позивачки до суду з даним позовом, або містять відомості про товари, які позивачка не могла споживати (кава, цигарки, корм для котів, горілка).

Позиція Верховного Суду:

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

У статті 1305 ЦК України передбачено, що набувач у спадковому договорі може бути зобов`язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття.

За змістом положень статті 1308 ЦК України спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень.

Згідно з частинами першою, другою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 30 грудня 2020 року в справі № 607/5404/18 (провадження № 61-18654св19) дійшов висновку, що «вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, а й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати».

У справі, що переглядається, предметом спору є розірвання спадкового договору з посиланням на невиконання набувачем розпоряджень відчужувача, передбачених пунктами 6.1, 6.2 спадкового договору, а саме:

— забезпечення відчужувача необхідними продуктами харчування та одягом за його рахунок;

— забезпечення відчужувача належними лікувальними засобами згідно з рецептами лікарів незалежно від їх вартості за рахунок його коштів та в разі необхідності за рахунок коштів, які належать особисто набувачу майна.

Згідно з вимогами частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 травня 2020 року в справі № 2-879/13 (провадження № 61-10802св18) зазначено, що «сторона має довести ті обставини, на які вона посилається, і саме такі належним чином вчинені дії позивача, за загальним правилом, є підставою для задоволення його позову. Натомість відсутність належного спростування іншою стороною обставин, на які посилається сторона без належного їх доведення, сама по собі не є підставою для задоволення позову, оскільки суперечить загальним принципам доказування у цивільних справах, встановлених процесуальним законом».

Установивши, що ОСОБА_1 не надала суду належних і допустимих доказів на підтвердження факту невиконання відповідачкою розпоряджень відчужувача за спадковим договором, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Та обставина, що позивачку відвідувала соціальний працівник ОСОБА_6 , сама по собі не дає підстав для висновку про невиконання ОСОБА_2 умов спадкового договору.

Апеляційний суд із порушенням принципу змагальності сторін судового процесу обґрунтував оскаржену постанову припущеннями щодо невиконання відповідачкою розпоряджень відчужувача за спадковим договором, з огляду на що скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги:

Відповідно до положень статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Ураховуючи викладене, наявні правові підстави для задоволення касаційної скарги, скасування постанови апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Джерело: Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 квітня 2021 року у справі № 280/1380/17 (провадження № 61-2069св19) — https://reyestr.court.gov.ua/Review/96243502