Робота під час війни в Україні: адвокати дізнавалися про зміни на ринку праці та особливості правового регулювання трудових відносин в умовах воєнного стану
У єдності наша сила, разом до перемоги! Слава Україні!
Публікації лекторів
20.04.2022

Вебінар на тему «Трудові права під час воєнного стану» відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ 20 квітня 2022 року, до участі в якому долучилися близько двох тисяч адвокатів з усіх регіонів України.

Предметом обговорення під час вебінару стали актуальні питання змін на ринку праці, особливості правового регулювання трудових відносин в умовах воєнного стану, тимчасові обмеження трудових гарантій та практичні кроки до збалансування інтересів працівників і роботодавців в особливий період.

Лекторами заходу з підвищення кваліфікації адвокатів виступили Вікторія Поліщук — адвокат, медіатор, Голова Комітету з трудового права НААУ, і Наталія Кайда — адвокат, д.ю.н., член Комітету з трудового права НААУ, науковий співробітник КНУ ім. Т. Шевченка.

Вікторія Поліщук у своїй доповіді розкрила законодавчі засади та практичні аспекти мобілізації працівників, соціальних гарантій для добровольців територіальної оборони, організації праці в умовах воєнного стану, в тому числі, організації роботи працівників, які виїхали за кордон або за межі населеного пункту в межах України, а також порядок залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт, які виконують під час запровадження трудової повинності.

Висвітлюючи правові підстави мобілізації працівників лектор звернула увагу на три основні аспекти, які варто пам'ятати щодо збереження місця роботи, посади, середнього заробітку за мобілізованим працівником, на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких такий працівник працював на час призову.

Документування трудових відносин має важливе значення, тому Вікторія Поліщук під час виступу поділилася з учасниками досвідом дотримання процедури оформлення наказу про увільнення працівника від роботи на час проходження військової служби на підставі повістки, процедуру ознайомлення з таким наказом, а також питання обчислення середнього заробітку при збереженні виплат і відсутність потреби внесення запису до трудової книжки працівника.

Роз'яснення лектора також стосувалися ключових умов залучення добровольців до формувань територіальної оборони задля збереження за ними трудових і соціальних гарантій, включаючи процедуру укладення контракту та підстави видачі відповідного наказу роботодавцем.

Актуальною під час воєнного стану є практика запровадження трудової повинності, що є короткостроковим трудовим обов'язком на період мобілізації і воєнного часу з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, які виникли в період воєнного стану, та їх наслідків, що не потребує обов'язкової згоди особи, стосовно якої запроваджується такий трудовий обов'язок.

В цій частині виступу лектор наголосила, що у процесі трудової діяльності осіб, щодо яких запроваджена трудова повинність, забезпечується дотримання таких стандартів, як мінімальна заробітна плата, мінімальний термін відпустки та час відпочинку між змінами, максимальний робочий час, врахування стану здоров’я особи тощо. Також на осіб, які залучаються до виконання суспільно корисних робіт, поширюються вимоги законодавства у сфері охорони праці.

Важливо пам'ятати про заборону залучати до суспільно корисних робіт малолітніх дітей та дітей віком від чотирнадцяти до п'ятнадцяти років, жінок, які мають дітей віком до трьох років, а також вагітних жінок у разі, коли виконання таких робіт може негативно вплинути на стан їх здоров'я. Забороняється виконання суспільно корисних робіт на радіаційно або хімічно забруднених територіях, у районах ведення бойових дій, виникнення небезпечних і особливо небезпечних інфекційних хвороб, місцях розташування вибухонебезпечних предметів, а також на необоронюваній місцевості.

Висвітлюючи окремі питання організації праці в умовах воєнного стану, в тому числі, організації роботи працівників, які виїхали за кордон або за межі населеного пункту в межах України, Вікторія Поліщук звернула увагу присутніх на основоположні засади дистанційної роботи та випадки, в яких допустиме її запровадження, порядок оформлення різних видів відпусток та необхідність погодження їх використання між працівником і роботодавцем, а також організаційних засад і фінансової сторони простою, запровадженого на підприємстві на особливий період.

Доповідь Наталії Кайди включала особливості організації простою в умовах воєнного стану, укладення строкових трудових договорів в умовах воєнного стану, практику надання відпусток працівникам, підстави звільнення працівників в умовах воєнного стану та тонкощі призупинення трудових договорів.

Правовою основою впровадження простою є ст. 34 і ст. 113 Кодексу законів про працю України, що може виникнути як з вини роботодавця чи працівника, так і незалежно від них (їхньої діяльності або бездіяльності). Важливим в питаннях простою є тимчасове переведення на іншу роботу, відповідно лектор приділила увагу особливостям переведення працівників у випадку переїзду з підприємством в іншу місцевість.

Наталія Кайда у виступі наголосила, що у період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ. (надалі — Закон № 2136-ІХ)

Зміни правового регулювання трудових відносин торкнулися надання відпусток, що унормовано ст. 12 Закону № 2136-ІХ. У період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні. Коментуючи зазначену норму лектор підкреслила встановлене законодавцем обмеження та зауважила, що різниця днів відпустки не втрачається, а має бути надана після закінчення дії воєнного стану. Також відсутні обмеження щодо надання відпусток за попередні роки, їх можливо використати за угодою сторін. Проте, у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Під час виступу Наталія Кайда приділила увагу практичним аспектам укладення роботодавцем строкових трудових договорів в період дії воєнного стану з метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме.

Тематичний блок вебінару, присвячений розірванню трудового договору в умовах воєнного стану, викликав палку дискусію учасників, під час якої лектор роз'яснила новели звільнення за власним бажанням працівника, а також особливості звільнення з ініціативи роботодавця.

Виокремивши загальні (ст. 40 КЗпП) і додаткові (ст. 41 КЗпП) підстави для припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця, лектор також звернула увагу на додаткові умови звільнення з ініціативи роботодавця, які може передбачати контракт (п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП).

Звільнення працівника у період дії воєнного стану допускаються з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки (ст. 5 Закону № 2136-ІХ ).

У період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Чимало питань на практиці сьогодні породжує процедура призупинення дії трудового договору, роз'ясненню якої Наталія Кайда приділила увагу, акцентувавши, що право призупинити трудові відносини мають, як працівник, так і роботодавець. На думку лектора, призупинення — гідна альтернатива відпустці без збереження зарплати, адже за час призупинення працівник отримає кошти після перемоги в порядку відшкодування шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації.

Тематикою вебінару також було охоплено окремі питання діяльності профспілок під час війни, порядок організації роботодавцем кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у районах активних бойових дій, а також урядовому рішенню щодо припинення проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану.

Завершуючи виступи відповідями на найпоширеніші питання у сфері трудових відносин, лектори звернули увагу учасників на тому, що Комітет трудового права НААУ системно оприлюднює на платформі Вищої школи адвокатури НААУ тематичні консультації, поради та інформаційні новини, які доступні для вільного перегляду.

У зв'язку з багаточисельною аудиторією заходу та великою кількістю питань, всі запити учасників будуть узагальнені з подальшим висвітленням відповідей на них, юридичних консультацій і правових порад у письмовій формі на сторінках ВША НААУ.

Адвокати подякували Вікторії Поліщук і Наталії Кайді за важливі та практично необхідні знання і навички, можливість отримати відповіді на найбільш поширені питання, з якими зіштовхнулися працівники та роботодавці в умовах сьогодення.

У відгуках про захід учасники відзначили високу фаховість і експертність виступів лекторів, змістовність, структурованість та практичну орієнтованість навчального матеріалу та висловили побажання продовжити серію вебінарів на актуальні теми в умовах воєнного стану.

Традиційно учасники обмінялися між собою теплими словами підтримки, віри в Українську армію, Державу і Народ, впевненості в перемогу України у війні, а також у справедливу і найсуворішу відповідальність Росії за воєнні злочини, вчинені в Україні.

Вища школа адвокатури НААУ висловлює щиру вдячність лекторам Вікторії Поліщук і Наталії Кайді та всім адвокатам, які долучилися до участі у вебінарі.

Ми продовжуємо проводити заходи з підвищення кваліфікації адвокатів та правопросвітництво в умовах воєнного стану в Україні.