Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками роботу адвоката із захистом прав військовослужбовців, а саме:

• 1. Трудові та соціальні права військовослужбовців.
• 2. Право на медичну допомогу.
• 3. Право на грошове забезпечення.
• 4. Збір доказової бази Практика Верховного Суду.

У рамках характеристики захисту прав військовослужбовців акцентовано на наступному:

1. Трудові та соціальні права військовослужбовців

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада (стаття 119 Кодексу законів про працю України).

На військовослужбовців, які отримали поранення та перебувають на лікуванні, потрапили в полон, або визнані безвісно відсутніми, до моменту звільнення їх з військової служби, повернення з полону, появи після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими поширюються трудові гарантії.

Мобілізовані працівники — це працівники, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації та внесені до списків особового складу військової частини, а не списків персонального військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів підприємства. Статус таких працівників — військовослужбовці.

За мобілізованими працівниками зберігається робоче місце, посада, проте їх не вносять до списків персонального військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів і не враховують під час визначення кількості військовозобов’язаних працівників для бронювання.

Щодо врахування мобілізованих працівників у разі розрахунку квоти для працевлаштування осіб з інвалідністю:

Для підприємств та ФОПів, які використовують найману працю, встановлено обов’язковий норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників. Порядок її розрахунку визначено в Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженій наказом Держкомстату від 28.09.2005 р. № 286.

Під час обчислення середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені у п. 2.4 і 2.5 цієї Інструкції, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку.

Держстат у роз’ясненні від 31.10.2022 р. № 19.1.2-12/45-22 зазначає, що до показника середньооблікової чисельності штатних працівників у ф. № 1-ПВ (місячна) «Звіт із праці» не слід включати, зокрема, працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом, а також працівників, щодо яких призупинено дію трудового договору.

Позиція Держстату не підтверджується конкретними законодавчими нормами. Відтак, можна спиратись лише на норми Інструкції № 286 та враховувати мобілізованих працівників і працівників, з якими призупинено дію трудового договору, до середньооблікової кількості штатних працівників для розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Лікарняний військовослужбовців:

Медичні сили ЗСУ та Департамент соціального забезпечення Міноборони України роз’яснюють, що військовослужбовцям ЗСУ, які отримали ушкодження чи захворіли, виплачується грошове забезпечення за останніми займаними посадами за період звільнення від виконання службових обов’язків у зв’язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах і у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою (відпустці за станом здоров’я).

Виплата грошового забезпечення здійснюється на підставі наказу командира (начальника, керівника). Тож електронний лікарняний, який може бути автоматично сформований для військовослужбовця, не потребує опрацювання — за ним не потрібно проводити розрахунки

Чи може роботодавець надати допомогу на поховання працівника військовослужбовця за кошти ПФУ?

Рішення про призначення допомоги на поховання приймається страхувальником (роботодавцем) або уповноваженими ним особами. Допомога призначається не пізніше дня, що настає за днем звернення, та виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником (роботодавцем) страхових коштів від ПФУ.

Для отримання допомоги особа, яка здійснила поховання, має звернутися до роботодавця й надати такі документи:

• заяву про виплату допомоги на поховання;
• документ, що посвідчує особу;
• довідку з банківськими реквізитами для перерахунку коштів;
• свідоцтво про смерть;
• витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть.

Для надання допомоги на поховання особа повинна мати статус застрахованої. Військовослужбовці не є застрахованими особами, а витрати на їх матеріальне і соціальне забезпечення здійснюються за кошти державного бюджету, про що вказано в Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 р. № 2011-XII.

Враховуючи зазначене, в наведеному випадку рішення роботодавця стосовно оформлення документів для виплати допомоги на поховання суперечить законодавству.

Через який час демобілізований працівник повинен приступити до роботи?

1. Після звільнення з військової служби та повернення на роботу працівник повинен надати роботодавцю військовий квиток із позначкою про таке звільнення.
2. Відповідно до частини 11 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-XII особи, звільнені з військової служби, зобов’язані у п’ятиденний строк прибути до відповідних районних (міських) ТЦК та СП для взяття на військовий облік.
3. Наступного дня після взяття на облік у ТЦК та СП за територіальною належністю працівник повинен повернутися на роботу для виконання своїх посадових обов’язків.

Відпустки демобілізованим особам:

• працівник, який не використав щорічні відпустки за попередні періоди, має право їх використати, якщо роботодавець не заперечуватиме.
• після демобілізації працівник має право на 60 к. дн. відпустки без збереження заробітної плати, яку роботодавець зобов’язаний надати в разі звернення працівника, що передбачено п. 20 ст. 25 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР.

Страховий стаж:

У разі, якщо за період з 01.07.2000 р. по 31.12.2016 р. у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, то в такому разі страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження ним військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

2. Право на медичну допомогу

Медична допомога надається усім постраждалим та поранениму цілодобовому режимі безвідмовно, госпіталізація постраждалих та поранених здійснюється у найближчі заклади охорони здоров’я, які спроможні надати допомогу відповідно до профілю ураження (наказ Міністерства охорони здоров’я України «Щодо надання медичної допомоги в умовах воєнного стану військовослужбовцям, які беруть участь в операції Об’єднаних сил» від 25.02.2022 № 379).

Члени сімей військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби та курсантів (слухачів)), за відсутності за місцем їх проживання державних або комунальних закладів охорони здоров’я отримують медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров’я.

3. Право на грошове забезпечення

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, кваліфікованих військових кадрів стимулює закріплення (стаття 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

1. якщо не включений до складу угруповань військ та не виконує бойових завдань;
2. якщо виконує бойові (спеціальні) завдання;
3. якщо безпосередньо бере участь у бойових діях.

Підстави для розрахунку та виплати:

• штат військової частини (установи, організації);
• накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов’язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження;
• накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення;
• накази про присвоєння військових звань;
• грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом).

Розмір грошового забезпечення військовослужбовців залежить від займаної посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.

Щомісячні основні види:

1. посадовий оклад (виплачуються залежно від займаних посад і тарифних розрядів, передбачених у штаті військової частини (наказ Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 “Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам”);
2. оклад за військовим званням;
3. надбавка за вислугу років.

Щомісячні додаткові види:

• підвищення посадового окладу;
• надбавки;
• доплати;
• винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов’язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту;
• винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду);
• премія.

Одноразові додаткові види:

• винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов’язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану;
• допомоги.

За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

На період дії воєнного стану (особливого періоду):

а) військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України;

б) військовослужбовцям виплачується винагорода за знищене (захоплене) озброєння та військову, бойову (спеціальну, спеціалізовану) техніку противника у розмірах від чотирьох до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України (стаття 9-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”). Виплата такої винагороди регламентується спеціальним порядком, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 18.09.2020 року № 340. Розмір від 12 180 до 243 600 гривень залежно від виду техніки.

Рішення про визнання техніки знищеною чи захопленою приймається на підставі не менш ніж трьох документів. Далі робиться висновок про знищення (захоплення) техніки противника, і оформлюється розпорядчим документом (наказом) керівника угруповання військ (сил).

Законом України від 28.06.2023 № 3161-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» Закон № 2011-XII було доповнено статтею 9-2 такого змісту: «Стаття 9-2. Додаткова винагорода військовослужбовцям під час дії воєнного стану. Під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України».

Отже, прийняття Закону № 3161-IX створило відповідні умови для забезпечення належного рівня соціального захисту військовослужбовців шляхом законодавчого врегулювання питань виплати додаткової винагороди під час дії воєнного стану.

4. Збір доказової бази Практика Верховного Суду

• Постанова Верховного Суду від 11.10.2024 р. у справі № 280/2574/23 (адміністративне провадження № К/990/42637/23) щодо визнання протиправною бездіяльності стосовно неприйняття наказу про виплату додаткової винагороди;
• Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.07.2024 р. у справі № 200/3968/23 (адміністративне провадження № К/990/4826/24 ) щодо визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень;
• Постанова Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 06.02.2024 р. у справі №640/13029/22 (адміністративне провадження № Пз/990/10/22) щодо додаткової винагороди;
• Постанова Верховного Суду від 15.10.2024 р. у справі №140/4695/22 (адміністративне провадження № К/990/22451/24) щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у порядку і розмірах, визначених чинним законодавством України у зв`язку зі смертю батька, який помер внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини;
• Постанова Верховного Суду від 17.10.2024 р. у справі №420/26319/23 (адміністративне провадження № К/990/10490/24) щодо ненарахування та невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;
• Постанова Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 24.01.2023 р. у справі № 760/11727/17 (адміністративне провадження №К/9901/11131/18) щодо одноразової грошової допомоги;
• Постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2024 р. у справі №480/415/24 щодо призначення позивачу частки одноразової грошової допомоги на доньку;
• Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.02.2024 р. у справі №420/1427/23 (адміністративне провадження № К/990/24796/23) щодо щомісячної надбавки;
• Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.02.2023 р. у справі №420/21377/21 (адміністративне провадження № К/990/10093/22) щодо встановлення додаткових видів грошового забезпечення.

Військовослужбовці, які подали заяву чи скаргу, мають право:

• особисто викласти свої аргументи особі, яка перевіряє заяву чи скаргу, звернутися з вимогою залучити до розгляду свідків;
• подати додаткові матеріали, що стосуються справи, або клопотати, щоб їх вимагав командир (начальник) або орган, який розглядає заяву чи скаргу;
• бути присутнім під час розгляду заяви чи скарги;
• одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
• ознайомитися з матеріалами перевірки заяви чи скарги;
• оскаржити прийняте за їх заявою чи скаргою рішення в суді;
• вимагати відшкодування завданих їм збитків у встановленому законом порядку.

Подання скарги на наказ командира не зупиняє його виконання. З 8 липня 2022 року не допускається такого забезпечення позову, як «зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах дії режиму воєнного стану чи в бойовій обстановці» (частина третя статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України).

Першоджерело - https://tinyurl.com/52cwxuh3