Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
06.01.2022

РІЗДВО ХРИСТОВЕ – 7 січня

Нова радість стала, яка не бувала,
Над вертепом звізда ясна світлом засіяла.
Де Христос родився, з Діви воплотився,
Як чоловік пеленами убого оповився.
Пастушки з ягнятком перед тим дитятком
На колінця припадають, Царя-Бога вихваляють.
– Ой ти, Царю, Царю, небесний Владарю,
Даруй літа щасливії цього дому господарю.
Даруй господарю, даруй господині,
Даруй літа щасливії нашій славній Україні.
Колядка «Нова радість стала».

Коли відзначається: свято Різдва в Україні відзначають  7 січня — православнігреко-католики та деякі інші християни східного обряду за юліанським календарем, а 25 грудня — сповідники західного обряду (латинські католики) та протестантських церков за григоріанським календарем і східного обряду за новоюліанським календарем.

Чому  Різдво – це, в першу чергу, дитяче свято?

Малечі зрозуміло народження малюка Ісуса, який є головним героєм  справжньої Різдвяної казки. Лунають колядки  і дітей пригощають смаколиками. Дорослі влаштовують  для дітей Різдвяний вертеп. Діти та дорослі перетворюються на справжніх казкових героїв. На Святий вечір за стіл сідає вся родина, вшановують рідних та близьких, живих та  померлих. З самого дитинства діти стають причетними до справжніх українських традицій, які вони зберігатимуть для своїх дітей та онуків, а ті передадуть Різдвяні традиції прийдешнім поколінням. 

Історія виникнення свята.

Згідно з Євангелієм від Луки (Лк. 2:1-7), Ісус Христос народився в часи правління імператора Августа в юдейському місті  Вифлеємі у сім’ї теслі Йосипа Обручника з Назарету та Марії. Йосип із Марією прибули до Вифлеєму для участі в переписі населення (Лк. 2:1-2), який проводили за наказом імператора Августа, коли Сирією правив Квіріній. Родина була змушена переночувати в печері, що використовувалася як хлів для укриття худоби від непогоди, оскільки не було місця в заїзді. Під час народження Ісуса Христа зійшла Вифлеємська зірка, яка вказала на цю подію мудрецям зі Сходу

Початок святкування.

Традиційно здобувається новий  вогонь, яким запалюють на припічку 12-ма полінами, що їх заготовляли 12 днів, для 12 різних страв, які приготують на Святу вечерю. А започатковує Різдвяні свята  дідух — символ урожаюдобробуту, багатства, безсмертного предка, зачинателя роду, духовного життя українців, оберега роду, який вносять до хати на Святий вечір (6 січня) що є сигналом про початок святвечірньої обрядовості. Саме внесення дідуха до хати — суцільне розвинене обрядове дійство, позначене рядом театральних елементів.

Кутя.

На Святий вечір споживали кутю. Кутя вважалася основною обрядовою їжею, а тому з нею пов’язано чимало обрядодій. Вийнявши горщик зі звареною кутею, дивилися: якщо зерна піднялися через вінця — на добробут, а запали — то лихе передвістя. До звареного зерна додавали меду, звідси відоме прислів’я: «Не передай куті меду». Кутю заправляли товченим макомволоськими горіхамиродзинками й іншими приправами. У деяких регіонах кутю розводили узваром. На особливу увагу заслуговує обряд «Нести кутю на покуттю», адже вона неодмінно має стояти в новому горщику протягом усіх свят. В одних регіонах це мав робити наймолодший хлопчик у родині. Напередодні батько виплітав йому нові вовняні рукавички; зодягши їх, підліток брав горщика і, несучи його, декламував: «Несу кутю на покуттю, на зелене сіно, щоб бджоли (чи курчата) сіли».

Після вечері діти мали віднести обрядову їжу своїм хрещеним. Щоправда, на Херсонщині робили це перед вечерею. Матері клали на тарілку книш або калач, і діти, зайшовши до хати, казали: «Добрий вечір! Мама й тато прислали вам хліб, сіль і вечерю…».

Колядування.

Різдвяні колядницькі ватаги споряджали переважно хлопці. Вони заздалегідь вибирали ватага, себто керівника, «міхоношу», «козу», «пастуха з пугою» тощо. «Козу» зодягали у вивернутий вовною назовні кожух, прилаштовували солом’яні роги, хвіст і дзвіночок на шию; в різних регіонах були свої відмінності, зокрема, ватагу супроводжували «циган», «лікар», «жид», «смерть з косою» тощо. Проте, обов’язковим атрибутом мала бути рухома зірка, яку постійно носив ватаг («Береза»).

Заходячи на подвір’я, колядники просили дозволу і, коли господар згоджувався, починали виставу з віншувальних пісень-колядок та жартівливих сценок. У поетичних текстах оспівувались господар, господиня та їхні діти, зичили їм щастя і здоров’я, а в господарстві, щоб були статки і щедрий приплід. Якщо в родині були діти, які довго не говорили, то їм давали напитися води з ритуального дзвіночка. Це мало допомогти «оживити дзвінкий голос». Жінки, аби в них росли великі коноплі, ненароком обливали «міхоношу» водою. Якщо в оселі була дівчина, то вона обдаровувала кожного колядника яблуками та горіхами.

Різдвяна зірка як традиційний атрибут обряду колядування.

Цей атрибут пов’язаний з народженням Ісуса Христа, адже чудесне народження провістила саме «Вифлеємська зірка». Як правило, атрибут виготовлявся із звичайного решета, до якого прилагоджували «роги» (8, 9, 10, 12 чи 16) та обклеювали різнокольоровим промасленим папером, прикрашали фольгою, стрічками й китицями. До бокових стінок могли бути прикріплені картинки на релігійні сюжети. Всередину Зірки вставляли свічку, утворюючи щось на зразок «чарівного ліхтаря». Інколи Зірка могла обертатися навколо своєї осі.

Різдвяний вертеп.

“Вертеп” – це переносний ляльковий театр, в якому представлялася містерія Різдва Христового. Театри являли собою досить великі, приблизно в ріст людини ящики, обтягнуті матерією або обклеєні різнокольоровим папером, а часто ще й паперовими образками святих. Сцену вертепу прикрашали, ззаду обов’язково поміщали ікону Різдва Христового або ікону Пресвятої Богородиці з Немовлям Христом. Усередині вертепу малювали вікна, зірки, хрести, писали композиції на біблійні сюжети. Сцена висвітлювалася свічками. Ляльки були влаштовані досить просто. Вирізалися вони звичайно з дерева і одягалися в одяг з різнобарвних клаптиків. Для різдвяного вертепу виготовляли ляльок, які зображували Рахіль (жінку з немовлям на руках), ангелів, пастухів, волхвів, воїнів і царя Ірода. Вертепне дійство тривало 10-20 хвилин і супроводжувалося виконанням духовних віршів, розповіддю про Різдво Спасителя. Це дійство почало існувати в Україні більше 200 років тому.

Інформаційні посилання:

Колядки на Різдво: https://zatyshok.net.ua/16203/.

https://osvitanova.com.ua/posts/3100-30-koliadok-iaki-lehko-vyvchyty-ditiam.

http://woman.zp.ua/node/7365.

https://mamabook.com.ua/korotki-kolaydku-dlya-ditey/.

Як розповісти дитині про Різдво: https://www.sadochok.net.ua/yak-rozpovisti-ditini-pro-rizdvo/.

https://nochdobra.com/uk/yak-rozpovisti-ditini-pro-rizdvo-korotka-istoriya-rizdva-dlya-ditej/.

https://dity.in.ua/statti/rizne/rozpovidaemo-dityam-istoriyu-svitlogo-svyata-rizdva.

Святвечір та Різдво: українські традиції святкування: https://learning.ua/blog/201901/rizdviani-tradytsii-ta-obriady-ukraintsiv/.

https://vsviti.com.ua/ukraine/109151.

Цей день на КАЛЕНДАРІ ДИТИНСТВА позначила Надія Тарасова, адвокат, член команди  Центру «Адвокат дитини» ВША НААУ