Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
23.11.2022

Припинення державної служби

Матеріал підготувала Наталія Кайда, адвокат, член Комітету з трудового права НААУ, лектор Вищої школи адвокатури, д. ю. н., науковий співробітник КНУ ім. Т. Шевченка, тренер Української школи урядування (НАДС)

Статтею 83 Закону № 889-VIII передбачені підстави, з яких припиняється державна служба, зокрема:

  • у разі втрати права на державну службу або його обмеження (ст. 84 Закону № 889-VIII);
  • у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (ст. 85 Закону № 889-VIII);
  • за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (ст. 86 Закону № 889-VIII);
  • за ініціативою суб’єкта призначення (ст. 87 Закону № 889-VIII);
  • у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (ст. 88 Закону № 889-VIII);
  • у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв’язку зі зміною її істотних умов (ст. 43 Закону № 889-VIII);
  • у разі виходу державного службовця на пенсію або досягнення ним 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом (пункт 7 частини першої ст. 83 у редакції Закону № 1081-ІХ від 15.12.2020);
  • у разі застосування заборони, передбаченої Законом України «Про очищення влади» (п. 8 ч. 1 ст. 83 Закону № 889-VIII);
  • з підстав, передбачених контрактом про проходження державної служби (у разі укладення) (ст. 881 Закону № 889-VIII).

У період дії воєнного стану слід звернути увагу на особливості припинення державної служби за ініціативою суб’єкта призначення, яке допускається у період тимчасової непрацездатності державного службовця, а також у період перебування його у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки (ст. 5 Закону 2136-ІХ).

Припинення державної служби у зв’язку із закінченням строку призначення на посаду державної служби

У разі призначення на посаду державної служби на певний строк державний службовець звільняється з посади в останній день цього строку.

У разі призначення на посаду державної служби з укладанням контракту про проходження державної служби державний службовець звільняється з посади в останній день строку дії контракту.

Державний службовець, призначений на посаду державної служби на період заміщення тимчасово відсутнього державного службовця, за яким зберігалася посада державної служби, звільняється з посади в останній робочий день перед днем виходу на службу тимчасово відсутнього державного службовця. У такому разі тимчасово відсутній державний службовець зобов’язаний письмово повідомити керівника державної служби не пізніш як за 14 календарних днів про свій вихід на службу (ст. 85 Закону № 889-VIII).

Припинення державної служби за ініціативою державного службовця або за угодою сторін у період дії воєнного стану

Відповідно до статті 86 Закону № 889-VIII державний службовець має право звільнитися зі служби за власним бажанням, попередивши про це суб’єкта призначення у письмовій формі не пізніше як за 14 календарних днів до дня звільнення.

Також державний службовець може бути звільнений до закінчення двотижневого строку, передбаченого частиною першою цієї статті, в інший строк за взаємною домовленістю із суб’єктом призначення, якщо таке звільнення не перешкоджатиме належному виконанню обов’язків державним органом.

Суб’єкт призначення зобов’язаний звільнити державного службовця у строк, визначений у поданій ним заяві, у випадках, передбачених законодавством про працю.

Водночас таке припинення державної служби за ініціативою державного службовця або за угодою сторін у період дії воєнного стану здійснюється з урахуванням вимог ст. 4 Закону 2136-ІХ.

Припинення державної служби за ініціативою суб’єкта призначення у період дії воєнного стану

Підставами для припинення державної служби за ініціативою суб’єкта призначення є: скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.

З урахуванням вимог частини третьої ст. 87 ЗУ «Про державну службу» суб’єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення у разі скорочення штату (чисельності, посади), реорганізації чи ліквідації держоргану у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.

Одночасно з попередженням про звільнення суб’єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.

У разі звільнення з державної служби з вищезгаданих підстав державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.

У такому випадку оформлення і видання трудової книжки, а також розрахунок при звільненні проводяться протягом семи днів з дня звільнення.

Припинення державної служби, за ініціативою суб’єкта призначення за вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення (п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону № 889-VIII)

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване у разі вчинення: порушення присяги державного службовця; вияву неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини першої ст. 64 Закону № 889-VIII державний службовець притягується до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому Законом № 889-VIII та Порядком здійснення дисциплінарного провадження, який затверджено постановою КМУ від 04.12.2019 № 1039 «Про затвердження Порядку здійснення дисциплінарного провадження».

Згідно з частиною першою ст. 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне стягнення має відповідати характеру тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця.

Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб’єкт призначення на підставі пропозицій/подання дисциплінарної комісії.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

Проте рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено державними службовцями до суду. Скарга подається протягом 10 календарних днів після одержання державним службовцем копії наказу (розпорядження) про накладення дисциплінарного стягнення.

Нормативно-правові акти:

  1. Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII;
  2. Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-IX (у редакції Закону № 2353-ІХ від 01.07.2022);
  3. Постанова КМУ «Про затвердження Порядку здійснення дисциплінарного провадження» від 04.12.2019 № 1039.

Детальніше ознайомитися з матеріалом: http://bit.ly/3E1qb2e