Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
09.06.2021

Принципи сімейного права

Для Центру сімейного права ВША підготувала:

Менджул М. В., д.ю.н., професорка кафедри цивільного права та процесу ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

Для Центру сімейного права ВША підготувала:

Менджул М. В., д.ю.н., професорка кафедри цивільного права та процесу ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

Принципи права є досить багатогранним явищем, пов’язаним з мораллю, філософією, соціологією і взагалі буттям людини. Термін «принцип» (з латинського слова «principium» – начало, основа) часто вживається у таких значеннях: основні засади, вихідні ідеї, які є універсальними та мають загальну значущість, характеризуються вищою імперативністю і відображають суттєві положення теорії, вчення, науки, системи внутрішнього і міжнародного права, політичної, державної чи громадської організації (гуманізм, законність, справедливість, рівність громадян перед законом тощо); внутрішнє переконання людини, що визначає її ставлення до дійсності, суспільних ідей та діяльності; методи мислення.

Принцип права є стандартом, якого слід дотримуватися настільки, наскільки він виражає справедливість, правильність чи будь-який інший моральний вимір, що сприяє його легітимації.

Крім того, зустрічається термін «засада законодавства». Принципи права – ширше поняття, ніж засади законодавства, адже не тільки нормативно-правові акти є джерелом права, принципи права теж є джерелом права. Безперечно, засади законодавства повинні відповідати принципам права, навіть співпадати, будучи їх законодавчим закріпленням, але термін засади законодавства не вичерпує поняття принципи права. Тотожними, на нашу думку, терміну «засади законодавства» є поняття «законодавчі принципи» та «принципи законодавства».

Принципи сімейного права є такими правовими явищами, які пов’язують зміст сімейного права із тими закономірностями суспільного життя, на яких воно будується і, які воно водночас закріплює. Зміст принципів сімейного права багато в чому визначається і суспільним світоглядом, і пануючими культурними, моральними та релігійними цінностями і також тісно пов’язаний з людським буттям.

На думку З.В. Ромовської, прогалини в Сімейному кодексі не можуть бути перешкодою вирішення спору, оскільки в таких випадках можна очікувати на субсидіарну допомогу інших регуляторів сімейних відносин. Вочевидь, серед таких регуляторів і принципи сімейного права, які можуть заповнювати прогалини сімейного законодавства.

Принципи сімейного права є своєрідним стандартом законності. Вони повинні застосовуватися при тлумаченні суперечливих норм законодавства. Принципи сімейного права можуть посилювати аргументованість при встановленні законності певного діяння або рішення. Цим самим принципи сімейного права утверджують автономію як учасників сімейних відносин, так і суду при вирішенні сімейних спорів.

Розкрити сутність принципів сімейного права можна через систему ознак, що їх характеризують. Принципам сімейного права властиві загальні ознаки, що притаманні принципам права в цілому, і так само, з урахуванням співвідношення принципів та норм сімейного права, можна їх сутнісні ознаки умовно поділити на дві групи:

1) Ознаки принципів сімейного права, що є характерними і для норм сімейного права:

загальнообов’язковий характер (принципи сімейного права є обов’язковими для застосування і дотримання не тільки на рівні розробки і прийняття нормативно-правових актів, але і в процесі їх впровадження. При цьому в теорії права досить часто таку сутнісну ознаку як загальнообов’язковий характер ототожнюють із нормативністю або обґрунтовують самостійність останньої);

загальний характер (принципи сімейного права не є персоніфікованими, і тому можуть застосовуватися невичерпну кількість разів, до невизначеної кількості випадків та невизначеного кола осіб);

зумовленість сімейними відносинами (формування, як і саме існування принципів та норм сімейного права, зумовлено необхідністю регулювання сімейних відносин як окремого виду суспільних відносин. Через принципи сімейного права розкривається зміст сімейного права, проявляється сутність сімейно-правових норм і водночас розкриваються цілі правового регулювання сімейних відносин);

регулятивність (переважно саме норми сімейного права є регуляторами сімейних відносин. При цьому принципи сімейного права можуть безпосередньо регулювати сімейні відносини за відсутності правової норми (при застосуванні аналогії права), а також опосередковано через правові норми, які пронизані принципами права та відображають їх).

2) Сутнісні ознаки принципів сімейного права, що відображають відмінність між нормами сімейного права та принципами:

імперативність (якщо правова норма може бути як імперативною, так і диспозитивною, то принципи сімейного права завжди імперативні, чіткі, беззаперечні, не допускають якихось винятків);

стабільність (принципи сімейного права є незмінними протягом досить тривалого історичного періоду, на відміну від правових норм. Безперечно, правові принципи також корелюються з рівнем суспільного та культурного розвитку, зміною моральних цінностей. Проте правові норми можуть змінюватися часто, а принцип залишається при цьому незмінним);

самокорегованість (незважаючи на більшій ступінь стабільності у порівнянні з правовими нормами, принципи сімейного права не є і не можуть бути незмінними. На відміну від правових норм, які змінюються уповноваженими суб’єктами, зміна принципів сімейного права, як і будь-якого принципу права, відбувається природно, із урахуванням змін у суспільстві);

– більший ступінь об’єктивності у порівнянні з нормами сімейного права (принципи сімейного права об’єктивно сформовані зазвичай під впливом історичного розвитку суспільства, зміною ідеологічних та моральних засад);

– принципи сімейного права мають високий рівень узагальненості і конкретизуються через правові інститути та правові норми;

– принципи сімейного права є змістовні і часто ширші за змістом, аніж сімейно-правові норми (у більшості випадків один принцип сімейного права зумовлює сутність та зміст цілої низки сімейно-правових норм та навіть інститутів);

– принципи сімейного права є ціннісно-орієнтованими (відображають ті моральні, сімейні та інші цінності, які наразі переважають у суспільстві);

– принципи сімейного права характеризуються також системністю, внутрішньою єдністю, яка передбачає узгодженість та взаємопов’язаність принципів сімейного права, і відсутність одного з принципів призвела б до дисбалансу у регулюванні сімейних відносин;

– принципи сімейного права характеризуються природним пріоритетом щодо норм сімейного права (норми сімейного права повинні узгоджуватися і відповідати принципам права, інакше, прийнята правова норма може суперечити сутності сімейного права, яку відображають принципи).

Система принципів правового регулювання сімейних відносин ширше поняття ніж принципи сімейного права, оскільки включає принцип верховенства права (над-принцип), загальні принципи (справедливість, рівність, гуманність, законність, гарантування судового захисту прав та ін.), наднаціональні (у тому числі принцип законних очікувань та принцип пропорційності) та національні принципи, які регулюють сімейні відносини.

Серед національних принципів можна виділити цивільні принципи, які регулюють сімейні відносини (принцип регулювання відносин за домовленістю (договором) між їх учасниками, принцип неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя та ін.), сімейно-правові принципи та принципи інститутів сімейного права.

Систему принципів сімейного права складають сімейно-правові принципи та принципи інститутів сімейного права. Виключно сімейно-правовими є принципи: державної охорони сім’ї, дитинства, материнства і батьківства; пріоритету найкращих інтересів дитини, заборони насильства в сім’ї та інші. До принципів інститутів сімейного права відносяться ті засади, які є основою регулювання однорідних сімейних відносин, наприклад, в основі інституту шлюбу такі принципи: одношлюбності (моногамії), добровільності шлюбу; свободи розірвання шлюбу та ін.

Таким чином, принципи сімейного права – це зумовлені змістом сімейних відносин ідеї про певні цінності, що відображають об’єктивні закономірності розвитку цих відносин, характеризуються імперативністю, універсальністю, найвищою стабільністю, об’єктивністю та загальнообов’язковістю, а також визначають соціальне призначення й сутність сімейного права, є основою для вдосконалення сімейного законодавства.

Верховний Суд та інші суди доволі часто при вирішення сімейних спорів застосовують принципи права, як загальні (верховенство права, рівність, справедливість), так і принципи сімейного права. Наприклад, у постанові Верховного Суду від 7 листопада 2018 року було застосовано принцип рівності щодо прав та обовязків батьків стосовно виховання дитини. Також до прикладу у справах про розірвання шлюбу застосовуються принципи добровільності шлюбу, свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.