Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
10.09.2021

При живих батьках – діти-сироти. Соціальні сироти.

Матеріал підготувала член Центру сімейного права ВША НААУ, член Комітету з сімейного права НААУ, керуючий АБ «Філатова та Партнери», сімейний адвокат Ольга Філатова.

В сімейному житті інколи трапляються ситуації, коли жінка та чоловік приймають рішення про припинення стосунків. Такі рішення зачіпають й інтереси їхніх спільних дітей, так як в більшості випадків діти залишаються проживати з одним із батьків, окремо від іншого.

В ідеальному варіанті – після припинення спільного проживання батьки, які проживають окремо, домовляються про графік спілкування зі своїми дітьми (наприклад, кожні вихідні через тиждень).

Але не все так просто, інколи є такі випадки, коли в силу тих чи інших обставин, при живих батьках діти живуть без їхнього виховання, тобто є соціальними сиротами.

Соціальне сирітство – діти батьків, які не виконують своїх обов’язків з різних причин (безробіття обох або одного з батьків, та як наслідок не можливість утримувати дитину, відсутність постійного житла, жебрацтво, нароко або алко-залежність, тривала відсутність, розлучення батьків з їхніми дітьми).

На сьогоднішній день, я як сімейний адвокат, хочу зазначити ще дві причини соціального сирітства.

Перша причина. Після припинення спільного проживання, один із батьків, з ким залишилися проживати діти, навмисно не дає спілкуватися іншому з батьків, який проживає окремо, зі своїми дітьми (як приклад, дуже поширені такі випадки, коли спільні діти є дітьми до 6 років, та ще особливо не вміють висловити свою думку, а той з батьків з ким вони проживають, користується їх віком та навмисно не дає можливості спілкуватися із іншим із батьків).

Друга причина. Після припинення спільного проживання, один із батьків, який проживає окремо від дітей, навмисно уникає спілкування з ними (вирішив «підзабути» свої сімейні обов’язки, вирішивши, що сім’я це не його стихія, так як він по житті «вовк-одиначка»).

У цих двох випадках, соціальне сирітство відбувається «завдяки» самим же його біологічним батькам (які, наприклад, таким чином хочуть «покарати колишніх» за образи або зраду і т д). Але вони не зовсім не розуміють, що така поведінка в першу чергу шкодить інтересам та вихованню їхніх дітей, які виховуються при живих батьках, як напівсироти.

І стикаємось ми з такою проблемою, що біологічно живі батьки в дитини ніби є, вони навіть вписані в свідоцтво про народження, але по факту в житті дитини вони участь зовсім не приймають. Тобто, при живих батьках діти ростуть соціальними сиротами.

При консультаціях таких сімей, я завжди кажу: «Мода приходить та відходить, речі та айфони змінюються, як і багато інших речей. А на виховання дітей та на «роботу з дітьми» – «мода» вічна. Як її хто дотримається – так на старості й жити буде.