Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
07.07.2022

Процесуальні документи в е-формі: порядок оформлення, направлення до суду і тенденції судової практики

Роз’яснення щодо направлення процесуальних документів у е-формі до суду підготувала Тетяна Рабко, адвокат, регіональний представник молодіжного комітету НААУ – UNBA NextGen у Донецькій області.

Електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов’язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. (стаття 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму (частина перша статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов’язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів. (частина друга статті 14 ЦПК України, частина друга статті 6 ГПК України, частина друга статті 18 КАС України).

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України “Про електронні довірчі послуги”, якщо інше не передбачено цим Кодексом. (частина восьма статті 14 ЦПК України, частина восьма статті 6 ГПК України, частина восьма статті 18 КАС України).

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. (частина п`ята статті 43 ЦПК України, частина п`ята статті 42 ГПК України, частина сьома статті 44 КАС України).

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина шоста статті 43 ЦПК України, частина шоста статті 42 ГПК України, частина восьма статті 44 КАС України).

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника) (частина восьма статті 43 ЦПК України, частина восьма статті 42 ГПК України, частина десята статті 44 КАС України).

Пунктами 12, 32 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» передбачено, що електронний підпис – це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; підписувачем є фізична особа, яка створює електронний підпис.

Частиною першою, другою статті 6, частиною першою статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Електронний підпис використовується фізичними та юридичними особами – суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувана та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Згідно  Рекомендації Ради суддів України викладених у листі № 9 рс186/20 від 16 березня 2020 року – громадянам (та іншим особам) було рекомендовано подавати процесуальні документи у справах шляхом їх надіслання на офіційну електронну адресу суду, а не зобов’язано подавати електронні документи лише через підсистему «Електронний суд».

Відповідно до наказу Державної судової адміністрації від 01 червня 2020 року №247 «Про запровадження в дослідну експлуатацію систем «Електронний суд» та «Електронний кабінет» з 01 червня 2020 року у всіх місцевих та апеляційних судах України (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді запроваджено в дослідну експлуатацію систему «Електронний суд», під час якої судам та учасникам процесу слід дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 у відповідній редакції в частині функціонування даних підсистем.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі – Положення про ЄСІТС).

5 жовтня 2021 року було розпочато офіційне функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:

  • «Електронний кабінет»;
  • «Електронний суд»;
  • підсистема відеоконференцзв’язку.

Відповідне оголошення надруковане у газеті «Голос України» №168 (7668) від 4 вересня 2021 року на 15 сторінці та на веб-порталі Судова влада України.

Тлумачення частини другої статті 14 ЦПК України, частини другої статті 6 ГПК України, частини другої статті 18 КАС України свідчить, що звернення особи до суду в інший спосіб без використання підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи є підставою для обов`язкової реєстрації відповідного процесуального документу в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день його надходження та не є підставою для поверненні такого документа.

Звернення особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаним електронним цифровим підписом є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, який нічим не відрізняється від безпосереднього звернення до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

Наявність в судів офіційних електронних адрес, з урахуванням принципу пропорційності, свідчить, що направлення підписаного електронного процесуального документа на офіційну, загальновідому, електронну адресу суду є безпосереднім зверненням до суду з письмовим документом та зумовлює обов`язкове прийняття судами електронних процесуальних документів, які направлені на офіційну електронну адресу суду та відповідають вимогам частини восьмої статті 43 ЦПК України, частини восьмої статті 42 ГПК України, частини десятої статті 44 КАС України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи без певної мети для захисту якогось суспільного інтересу.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.03.2021 по справі № 530/544/16-ц суд прийшов до висновку, що процесуальний закон не містить заборони на звернення до суду шляхом подання документів на електронну пошту суду, із підтвердженням особи, яка направляє таке звернення, за допомогою електронного цифрового підпису, а не тільки через ЄСІТС.

Однак, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року по справі № 200/6370/20-а (адміністративне провадження № К/9901/33163/20) суд прийшов до висновку, що формування апелянтом апеляційної скарги у підсистемі «Електронний суд» не здійснено, а докази перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на апеляційну скаргу, із використанням підсистеми «Електронний суд» відсутні. З огляду на викладене обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що спосіб звернення ОСОБА_1 до апеляційного суду із апеляційною скаргою не передбачений чинним процесуальним законодавством.

В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.06.2022 по справі № 204/2321/22 колегія суддів відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: у складі колегії суддів колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року по справі № 200/6370/20-а (адміністративне провадження № К/9901/33163/20), у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 грудня 2019 року по справі № 910/12245/19, від 17 червня 2020 року по справі № 910/8423/19, від 07 жовтня 2021 року по справі № 904/4137/20(210/1218/20) та прийшла до висновку, що звернення особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаним електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, який нічим не відрізняється від безпосереднього звернення до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

Наразі справа № 204/2321/22 передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

Враховуючи зазначене, очікуємо постанову Великої Палати Верховного Суду по справі № 204/2321/22 щодо застосування норм права по зверненню до суду в електронній формі.