Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
14.11.2022

Процедура спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень in absentia

HIGHER SCHOOL OF ADVOCACY

Для вирішення питання про здійснення спеціального кримінального провадження визначальним є факт перебування підозрюваного на тимчасово окупованій території України та оголошення його в розшук внаслідок ухилення без поважних причин від явки на виклик слідчих органів або суду.

Вимога про оголошення у міждержавний або міжнародний розшук особи, яка вчинила злочин, передбачений ст. 110 КК, не поширюється на випадки вирішення питання про застосування спеціального кримінального провадження щодо особи, яка перебуває в районі проведення антитерористичної операції та оголошена в розшук у зв’язку з ухиленням від явки на виклик слідчого або суду.

Достатньою підставою для оголошення розшуку особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ст. 110 КК, є наявність у матеріалах досудового розслідування доказів того, що вона перебуває на тимчасово окупованій території України та не з’являється без поважних причин на виклик слідчого за умови його належного повідомлення. Додатковим підтвердженням перебування особи на тимчасово окупованій території України є вказівка у відкритих джерелах (зокрема, у мережі «Інтернет») конкретного місцезнаходження особи на цій території.

Направлення повідомлення про підозру та повісток підозрюваному, який перебуває на тимчасово окупованій території України, за допомогою месенджера «Viber» на номер телефону, яким користувався підозрюваний, та підтвердження того, що він переглянув ці повідомлення, відповідає положенням КПК та є додатковим заходом до основних способів інформування підозрюваного, передбачених КПК, як-то вручення повідомлення про підозру та повісток захиснику підозрюваного та вжиття заходів до їх вручення самому підозрюваному.

Обставини справи: ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він як «депутат ДНР» перебував на тимчасово окупованій території, де організував приймальню та проводив прийом місцевих мешканців. Крім того, засуджений як «депутат народного совета ДНР» на виконання завдань терористичної організації налагодив взаємодію з окремими ЗМІ, що діють на тимчасово окупованій території, використовуючи їх для висвітлення діяльності «ДНР», здійснення пропагандистських акцій на її підтримку та формування думки серед населення і світової спільноти як про законність власних дій, так і про легітимність створення та діяльності «ДНР».

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд за наслідками судового розгляду в порядку ч. 3 ст. 323 КПК (in absentia) визнав винуватим та засудив ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 110 КК, ч. 1 ст. 258-3 КК.

Апеляційний суд залишив без зміни цей вирок.

У касаційній скарзі захисник вказує на порушення прав ОСОБА_1 на захист, оскільки йому не було належним чином повідомлено про підозру, не вручено її у передбаченому законом порядку, судом не перевірено наявність підстав для здійснення спеціальної процедури досудового розслідування та судового

провадження, оскільки ОСОБА_1 не був оголошений у міждержавний або міжнародний розшук.

Позиція ККС: залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.

Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС констатувала, що матеріали цього кримінального провадження не містять даних про порушення вимог кримінального процесуального чи неправильне застосування кримінального законів, які були б безумовними підставами для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до ст. 5 Закону України від 12.08.2014 No 1632-VII «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції» ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який перебуває в районі проведення антитерористичної операції, та оголошення його у розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження в порядку, передбаченому КПК, з особливостями, встановленими цим Законом.

Вимога про оголошення у міждержавний або міжнародний розшук не поширюється на випадки, якщо вирішується питання про застосування стосовно цих осіб спеціального кримінального провадження.

Тобто, закон не вимагає для таких осіб оголошення їх у міждержавний або міжнародний розшук. Для вирішення питання про здійснення спеціального

кримінального провадження вирішальним є факт перебування такої особи в районі проведення антитерористичної операції та оголошення її в розшук внаслідок ухилення від явки на виклик слідчого або суду.

Процедури «in absentia» неминуче припускають деякий відступ від загальних правил кримінального процесу. Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК, якщо під час

досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває, зокрема, на тимчасово окупованій території України та не з’являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.

Виходячи з вказаної норми, достатньою підставою для оголошення розшуку підозрюваного є наявність у матеріалах досудового розслідування доказів того, що він перебуває на тимчасово окупованій території України та не з’являється без поважних причин на виклик слідчого за умови його належного повідомлення. Крім того, вказівка у відкритих джерелах (мережі Інтернет) конкретного місцезнаходження особи за межами підконтрольної Україні території є додатковим підтвердженням перебування особи на цій території, що відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК є підставою для оголошення розшуку такого підозрюваного.

Також слід зазначити, що відповідно до ст. 323 КПК повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов’язково публікуються у ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційних вебсайтах органів, що здійснюють досудове розслідування згідно з положеннями ст. 297-5 КПК. З моменту опублікування повістки про виклик у ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження підозрюваний (обвинувачений) вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

У даному кримінальному провадженні було встановлено, що місцем перебування ОСОБА_1 є тимчасово окупована територія Тельманівського (нині Бойківського) району Донецької області, а саме, смт. Тельманове.

Органом досудового розслідування було здійснено всі передбачені законом заходи для належного повідомлення ОСОБА_1 про наявність щодо нього

кримінального провадження та виклик його до слідчих органів. Зокрема, шляхом публікації повісток про виклик підозрюваного на офіційному сайті СБУ та неодноразового направлення їх, а також повідомлення про підозру, за місцем фактичного його знаходження. Крім того, повідомлення про підозру та повістки про виклик для передачі ОСОБА_1 було вручено його захиснику, а також відповідно до ч. 2 ст. 135 КПК за останнім місцем реєстрації підозрюваного – першому заступнику голови міської ради, голові ОСББ та свідку, який постійно спілкується з ОСОБА_1. Свідок ОСОБА_6 підтвердив факт обізнаності ОСОБА_1 про те, що стосовно нього здійснюється досудове розслідування. Крім того, як додатковий захід було здійснено направлення відповідних процесуальних документів за допомогою месенджера «Viber» на номер телефону, яким користувався підозрюваний.

Таким чином, виклики та повідомлення про підозру ОСОБА_1 були здійснені відповідно до вимог КПК. Направлення відповідних процесуальних документів за допомогою месенджера «Viber» на номер телефону, яким користувався підозрюваний, були як додаткові заходи, які не підміняли собою визначені КПК, а лише доповнювали їх.

Отже, виходячи з наведеного, ОСОБА_1 відповідно до ст. 42 КПК набув статус підозрюваного.

Враховуючи те, що підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, на виклики до слідчого не з’являвся, продовжував перебувати на території України, що утримується учасниками «ДНР», де органи державної влади України не здійснюють свої повноваження, тобто він переховується від органів досудового слідства, була винесена постанова про оголошення підозрюваного ОСОБА_1 у розшук.

Ухвалою слідчого судді було надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у даному кримінальному провадженні. У суді першої

інстанції було задоволено клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження, яке відбувалося за участю захисника, а всі повістки про виклик обвинуваченого направлялися за останнім відомим місцем його проживання та публікувалися в газеті «Урядовий кур’єр». Тобто, жодних порушень вимог кримінального процесуального закону не встановлено.

Детальніше з текстом постанови ВС від 04.11.2021 у справі No 326/1385/18 (провадження No 51-2018км21) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/101100299