Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками Правила адвокатської етики в історичній ретроспективі, а саме:
1. Присяга, етика і відповідальність адвоката за німецькою правовою традицією.
2. Адвокатура польського зразка.
3. Дисциплінарна відповідальність адвоката за ІІ Литовським статутом.
4. Вимоги до адвоката за ІІІ Литовським статутом 1588 р..
5. Тактики захисту, гонорарна політика, конфлікти.
6. Дисциплінарна відповідальність адвокатів Гетьманщини.
7. Дисциплінарні органи адвокатури періоду Австро-Угорщини.
8. Гонорарна політика.
9. Реклама, штампи і візитки адвокатів.
У рамках характеристики ПАЕ в історичній ретроспективі акцентовано на наступному:
1. Присяга, етика і відповідальність адвоката за німецькою правовою традицією
У середині XVI ст. було встановлено присягу адвоката перед Богом і судом — сумлінно виконувати професійний обов’язок, дотримуватися правил етики та нести відповідальність за їх порушення.
Передбачалися суворі санкції:
· безчестя — за свідому передачу конфіденційної інформації опонуючій стороні;
· відрізання язика — за перехід на бік протилежної сторони під час процесу;
· ув’язнення — за програш справи через недбальство;
· різки та вигнання з міста — за неявку до суду без поважних причин;
· застосування ганебних покарань (зокрема, привселюдне осудження).
Таким чином, присяга мала не лише моральний, а й суворо санкціонований характер.
2. Адвокатура польського зразка
Перша згадка про адвокатів-прокураторів у Львові датується 4 листопада 1383 р. Формування адвокатури відбувалося в умовах змагальності та усності процесу.
Законодавча база:
· Вислицький статут 1347 р. (Казимир III) — впровадження польської судової системи, право жінок брати участь у процесі.
· Нешавський статут 1454 р. — обов’язок суду надати адвоката малозабезпеченим.
· Судебник Казимира 1468 р. (ст. 22) — особиста присутність адвоката в суді.
· Конституція 1543 р. — обов’язкова присяга; заборона брати завідомо несправедливі справи; заборона завищених гонорарів.
· Конституція 1548 р. — фіксування тарифів.
· Постанова Варшавського сейму 1638 р. — створення дисциплінарних органів, підвищення вимог до професії, антикорупційні положення.
· Конституції 1726, 1766, 1768 рр. — формування реєстрів адвокатів і помічників («аплікантів», «агентів»).
Санкції:
· за змову з опонентом — смертна кара (відрубування голови).
3. Дисциплінарна відповідальність адвоката за ІІ Литовським статутом (1566 р.)
ІІ Литовський статут передбачав право захисту у справах про нерухомість і кримінальних справах. Адвокати були приватні й державні.
Ст. 36:
· заборона фінансових операцій без присутності клієнта;
· введення письмової довіреності.
Покарання:
· смертна кара «на горло» (повішання) — за передачу документів іншій стороні, зраду клієнта;
· спалення на вогнищі — за підробку доручень.
4. Вимоги до адвоката за ІІІ Литовським статутом 1588 р.
· Заборона займатися адвокатською діяльністю суддям, писарям, духовним особам.
· Кримінальна відповідальність (4 тижні ув’язнення) — за умисне завдання шкоди підзахисному.
· Право «убогих», вдів і сиріт на безоплатну правову допомогу.
· Полегшення вступу до професії іноземцям.
Закріплено традиції:
· адвокатська етика;
· процедура участі в судових засіданнях;
· обмеження щодо сумісництва.
5. Тактики захисту, гонорарна політика, конфлікти
Тактики захисту:
· оскарження повноважень опонента («нестання» до суду);
· укладення мирових угод;
· емоційні промови, історико-філософський дискурс;
· розвиток ораторського мистецтва;
· суспільно-політична активність адвокатів.
Гонорар:
· натуральна форма розрахунку;
· готівка або капітал;
· передача маєтку в посесію.
Конфлікти:
· вирішувалися полюбовно через посередників;
· дуелі;
· навіть підпали майна.
6. Дисциплінарна відповідальність адвокатів Гетьманщини
Регулювалася Литовськими статутами з доповненнями:
· відсторонення від справи;
· заборона адвокатської діяльності;
· відшкодування збитків + 4 тижні ув’язнення;
· смертна кара (за фальсифікацію листа, умисне затягування процесу).
Кара «на горло» — повішання або відсічення голови.
7. Дисциплінарні органи адвокатури періоду Австро-Угорщини
Дисциплінарний статут 1872 р.:
· контроль — органи адвокатського самоврядування;
· дисциплінарні ради при палатах;
· відповідальність за порушення обов’язків і шкоду честі професії.
Покарання:
1. Письмова догана;
2. Штраф (до 300 злотих);
3. Заборона практики до 1 року;
4. Виключення з реєстру.
Закон 1932 р.:
· попередження;
· догана (втрата виборчого права на 3 роки);
· позбавлення практики на 1 рік;
· виключення;
· штраф до 5000 злотих.
Закон 1938 р.:
· позбавлення права патронату;
· обмеження участі у самоврядуванні.
8. Гонорарна політика (кінець ХІХ – ХХ ст.)
1897 р.:
· гонорар включав підготовчу роботу;
· тарифна сітка;
· можливість перевищення тарифу.
1933 р.:
· гонорар визначався угодою;
· оплата незалежно від результату;
· суд міг підвищити оплату до 100%.
Кримінальні справи:
Мінімальні ставки:
· гродський суд — 15 злотих;
· окружний — 30;
· апеляційний — 50;
· Найвищий суд — 75.
Цивільні справи:
· залежність від вартості спору (наприклад, 10% до 150 злотих);
· половина гонорару у разі швидкого завершення.
9. Реклама, штампи і візитки адвокатів
Лектор фіксує існування адвокатських візиток і штампів як атрибутів професійної діяльності.
У міжвоєнний період акцент робився на:
· гідності і честі професії;
· становій солідарності;
· високому етичному стандарті;
· ролі адвокатури як «чільної фаланги»;
· визначенні адвокатури як «мозку нації».
Радянська присяга акцентувала:
· керування лише законом;
· непримиренність до недоліків;
· заборону приймати винагороду;
· колективізм і моральність;
· нерозголошення інформації.