Процесуальним наслідком відмови у прийнятті заяви про зміну предмета позовних вимог є повернення такої заяви
Огляд Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 травня 2023 року у справі № 756/17968/21 (провадження № 61-10837св22)
Огляди
02.06.2023

Процесуальним наслідком відмови у прийнятті заяви про зміну предмета позовних вимог є повернення такої заяви, яка, у свою чергу, може бути оскаржена в апеляційному порядку

Огляд Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 травня 2023 року у справі № 756/17968/21 (провадження № 61-10837св22)

Короткий зміст позовних вимог:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просила визнати за нею право оренди на житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на певних умовах.

У лютому 2022 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про зміну предмета позову, в якій просила перевести на неї права та обов`язки покупця за договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, посвідченим приватним нотаріусом.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Ухвалою районного суду відмовлено у прийнятті до спільного розгляду заяви про зміну предмета позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання права оренди.

Ухвала суду обґрунтована тим, що заява позивачки подана без додержання вимог статті 49 ЦПК України та фактично призводить до виникнення нового предмета позову, тобто нової матеріально-правової вимоги, а також нової підстави позову (нових обставин та норм права в обґрунтування нового предмета позову).

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу районного суду повернуто заявнику. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що чинним процесуальним законодавством не передбачено оскарження ухвали про відмову у прийнятті заяви про зміну предмета позову окремо від рішення суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів:

Представник ОСОБА_1 - адвокат подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу апеляційного суду, справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що пунктом 6 частини першої статті 353 ЦПК України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові). Процесуальним наслідком відмови у прийнятті заяви про зміну предмета позову є повернення такої заяви, яка, у свою чергу, може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог статті 353 ЦПК України.

Позиція Верховного Суду:

У справі, яка переглядається, суд першої інстанції відмовив ОСОБА_1 у прийнятті заяви про зміну предмета позову. Не погоджуючись із таким судовим рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскарження цієї ухвали не передбачено статтею 353 ЦПК України.

З такими висновками не можна погодитись, оскільки реалізація права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень відбувається за правилами і в порядку, передбаченими главами 1, 2 «Апеляційне провадження» та «Касаційне провадження» розділу V «Перегляд судових рішень» ЦПК України.

Підстави повернення апеляційної скарги визначені частиною п`ятою статті 357 ЦПК України.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (пункт 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України).

Зважаючи на те, що процесуальним наслідком відмови у прийнятті заяви про зміну предмета позовних вимог є повернення такої заяви, яка, у свою чергу, може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог статті 353 ЦПК України, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ухвала місцевого суду про зміну предмета позову не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду та про наявність підстав для повернення апеляційної скарги, що призвело до порушення норм процесуального права.

За таких обставин ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України та постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини четвертої статті 406, частин четвертої та шостої статті 411 ЦПК України є підставою для її скасування з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Висновок:

Таким чином, процесуальним наслідком відмови у прийнятті заяви про зміну предмета позовних вимог є повернення такої заяви, яка, у свою чергу, може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог статті 353 ЦПК України.

Отже, Суд постановив касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката задовольнити. Ухвалу Київського апеляційного суду скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Джерело: Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 травня 2023 року у справі № 756/17968/21 (провадження № 61-10837св22) - https://cutt.ly/OwqsjF4I